Способи боротьби з суб’єктом владних повноважень для прийняття законного рішення
Часто трапляються ситуації, коли суб’єкт владних повноважень – орган державної влади або місцевого самоврядування у порушення встановлених чинним законодавством вимог ухиляється від прийняття законного рішення чи вчинення відповідних дій.
У такому випадку, звернувшись до суду з адміністративним позовом, громадянин України за належних доказів порушення його прав, справу виграє, суд визнає дії або бездіяльність відповідача та зобов’язує його вчинити певні дії, а саме, наприклад, розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки.
Таким чином, якщо виконання рішення пов’язане, наприклад з повторним розглядом клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, і у даному випадку орган державної влади або орган місцевого самоврядування клопотання розгляне, проте нема гарантій, що рішення за результатами його розгляду буде позитивним. Тому заявник повторно буде змушений звертатися до суду.
Найбільш ефективним з вище зазначених витрат, на мою думку, є витрати на правову допомогу. Так, згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду;
3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Таким чином, стягнення з суб'єкта владних повноважень є досить вагомим аргументом для прийняття законного рішення.
Ще одним способом впливу на прийняття відповідачем законного рішення Кодекс адміністративного судочинства України передбачає встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Так, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
У зв’язку з вище викладеним, вважаю, що для прийняття законного рішення або вчинення певних дій, від виконання яких відповідач може ухилятися, використовувати такий спосіб тиску на нього як стягнення судових витрат, пов’язаних з витратами, які були понесені позивачем при оскарженні його дій або бездіяльності та встановлення судом судового контролю за виконання рішення.
Такі способи тиску на відповідача як стягнення витрат, присуджених судом на користь позивача, які будуть стягнуті у безспірному порядку управлінням державного казначейства з відповідного бюджету, а також встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та можливого накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф є досить серйозним важелем впливу на прийняття ним законного рішення.
Стягнення коштів з державного або місцевого бюджетів негативно впливатиме на їх платоспроможність, а тому вони все-таки змушені будуть прийняти законне рішення.
