«Фарс чи суд?» - саме таке питання може задати кожен, хтобув присутній 3 червня на засіданні Святошинського районного суду Києва таспостерігав за спробою повернутись до розгляду справи «екс-берекутівців» тасформувати суд присяжних. Причому, на початку засідання ще жевріла надія, що справанарешті зрушить з місця.
Список з 13-ти присяжних для Святошинського суду склалана своєму засіданні Київська міська рада. Сімох підсумкових кандидатів уколегію присяжних вибрала автоматизована система суду. До переліку увійшли ЮрійЩербаков, Анатолій Годлевський, Анатолій Горобець, Ярослав Сушкевич, МаріяКацун, Віктор Висоцький і Віктор Черненко.
З цих кандидатів саме на судовому засіданні належаловибрати трьох основних присяжних тадвох запасних. Згідно діючого законодавства, присяжним може стати коженгромадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає натериторії юрисдикції суду та володіє українською мовою. Виключення стосуєтьсялише тих людей, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, зпсихічними захворюваннями, непогашеною судимістю, а також народних депутатів,членів Кабміну, суддів та співробітників апаратів судів, прокурорів,працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців, посадових осібмісцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів, членів Вищої кваліфікаційноїкомісії суддів і Вищої ради юстиції, осіб з адміністративним стягненням.
На перший погляд, усі 7 кандидатур відібрані автоматичноюсистемою відповідали вимогам діючого законодавства. Але коли справа дійшла доїх допиту, відкрились нові факти, що змусили сторону захисту наполягати навідводі складу присяжних.
Річ у тому, що відповідно до ч. 4 ст. 61 Закону України“Про судоустрій та статус суддів”, особа, включена до списку народнихзасідателів, не може залучатися до розгляду справи як присяжний. Тобто особиякі наявні в списках народних засідателів не мають згідно закону права бутиприсяжними. І, як було встановлено стороною захисту, усі присяжні в кількості13-ти осіб, яких затвердила Київська міська рада, виявились наявними у спискахнародних засідателів, що виключає можливість їх участі як присяжних
Причому, спочатку суд намагався відмовити захисту.Наприклад, під час допиту кандидата в присяжні Юрія Щербакова йому булозаявлено про відвід у зв’язку з несумісництвом особи. Так само як і АнатоліюГодлевському. Але суд наполягав на тому, що начебто вказана особа не працюваланародним засідателем. Хоча і Щербаков, і Годлевський дійсно включені до спискународних засідателів Святошинського району Києва. Та судді намагалисяперекрутити норму закону та вказати, що начебто вказані особи не приймалиучасть як народні засідателі. І така позиція суду виглядає особливо цинічноюпісля того, як деякі з кандидатів особисто повідомили, що вони приймали участь уякості народних засідателів, однак «це було давно».
Виникли питання і стосовно Марії Кацун, яку Київськаміська рада включила до списку присяжних Святошинського району незважаючи нате, що вона мешкає у Шевченківському районі Києва та є присяжним самеШевченківського району. До того ж норма, яка дозволяє бути присяжними лише тимособами, які постійно мешкають за територіальної юрисдикцією суду, єімперативною.
Відтак, знову постає питання дієздатності українськогоправосуддя, і виникають дуже великі сумніви стосовно того, що кінцевий вирокбуде справедливим. Тому що ні суд, ні представники прокуратури, ні службовціКиївської міської ради не додивилися до того, що існує пряма заборона суміщатипосаду народного засідателя та присяжного, і вказані обставини є очевидними.Крім того, через недбалість міської ради та прокуратури, ми вкотре не можемосформувати суд присяжних, і підозрювані вже рік та три місяці перебувають підвартою.
Розгляд справи перенесено на 15 червня 2015 року. За цейчас статус присяжних має бути визначений остаточно. Але у захисту є ґрунтовніпобоювання, що Київська міська рада поспіхом буде виключати вказаних осіб зісписку народних засідателів, та з грубим порушенням закону утворити складприсяжних саме з цих осіб.