Якісно і кошерно!
Обсяг ринку в 2018 році склав $ 19,1 млрд, а за прогнозами Kosher Network International, до 2026 року він досягне $ 25,6 млрд і буде надалі зростати.
Причому, 20% попиту формується незалежно від віросповідання і національності споживачів. Ця статистика та огляд експортних ринків спонукали до аналізу. Тому - трохи аналітики та фактів щодо кошерних продуктів в цілому, та про кошерне вино зокрема.
Відомо, що кошерні продукти харчування – це продукти, які відповідають правилам і приписам єврейського закону кашрут (який складається з близько 600 положень і більше 50 з них стосуються їжі). Кашрут містить у собі своєрідну «духовну систему харчування», набір стандартів для приготування їжі та виноробства. А знак «ехшер» на упаковці підтверджує кошерність продукту та його якість. Організації, яким дозволено ставити подібні знаки, проходять серйозну перевірку на якість і відповідність правилам виробництва продуктів.
Хто купує кошерні продукти
Звичайно, в першу чергу такі продукти споживають євреї, які дотримуються кашруту. З релігійних міркувань їх також обирають протестанти (насамперед Адвентисти сьомого дня), православні та католики, які під час посту вживають кошерну продукцію з підтвердженням нетваринного походження. Індуїстам до смаку кошер парве. Досить часто споживачами кошерних продуктів стають, наприклад, люди з алергією на лактозу або клейковину. Зауважу, що ці товари, що пройшли ще один незалежний контроль на всіх стадіях виробництва і упаковки, все частіше привертають увагу, в тому числі, людей з високими вимогами до якості продуктів харчування.
Вино за правилами кашруту
Варто відзначити, що ізраїльський народ входить до п'ятірки тих, хто споживає менше всього алкоголю в світі. Вживання алкогольних напоїв не перевищує 1 л на душу населення на рік. Пити міцні спиртні напої в Ізраїлі дозволено тільки в спеціальних закладах або в межах готелю. При цьому багато алкогольних напоїв є кошерними за визначенням.
Знаку кошерності не вимагають:
• Пиво, крім деяких темних сортів;
• Горілка, окрім деяких сортів зі смаковими добавками;
• Віскі, крім рідкісних сортів, витриманих в бочках з-під вина або коньяку (MаcAllan);
• Ром, крім рідкісних сортів, витриманих в бочках з-під вина або коньяку;
• Текіла і джин.
Щодо вина в єврейській культурі є особливі вимоги, адже воно має дуже велике значення в єврейській релігійно-культурній традиції. Будь-яке єврейське свято починається і закінчується зі спеціального благословення над вином. Також багато релігійних обрядів містять благословення «при а-гефен» – на плід виноградної лози. Саме тому суворі вимоги регулюють використання вина і в ритуальних, і в побутових, харчових цілях.
Щоб вино отримало знак кошерності, потрібен особливий підхід до його виробництва. Цікаво, що з того моменту, як виноград надходить на виноробню, тільки релігійні євреї можуть працювати з вином і торкатися до обладнання. Навіть виноробу-єврею, який не є ортодоксальним, забороняється контактувати з продуктом. Крім того, дріжджі, фільтруючі і очищуючі матеріали повинні бути сертифіковані як кошерні і не бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження. Наприклад, до заборонених добавок відносяться желатин, казеїн яєчні білки тощо. Але, що цікаво, кошерні вина не обов'язково повинні бути благословенні рабином.
В Ізраїлі виробники кошерного вина повинні і на винограднику дотримуватися сільськогосподарських законів. Згідно з цими законами, тільки на четвертий рік виноробні дозволяється використовувати виноград для виготовлення вина, а кожен сьомий рік полям дають відпочити. Також забороняється вирощувати інші фрукти, овочі та злаки між лозами. Крім того, більше 1% продукції виноробами просто виливається в пам'ять про «десятину» – 10%. Технічно ізраїльські закони щодо вирощування винограду є найстарішими законами про вино в світі.
За даними Pro-Consulting, частка кошерних продуктів харчування в Україні займає близько 3% від загального обсягу ринку. Левову частку займає соняшникова олія і кондитерські вироби. В нашій країні найпопулярніший сертифікат кошерності видає Український комітет з кашруту.
