Міф №1: натуральність вина можна визначити через експеримент з водою

Факт №1: експеримент оснований на законах фізики з навмисне хибними висновками

Якість вина завжди контролюють на виробництві та у незалежних лабораторіях, і жодна з них не послуговується методом перевірки вина у воді.

Сам міф такий: якщо занурити у місткість з водою чарку з натуральним вином, воно не зафарбує воду. Якщо вино зафарбовує воду, це нібито означає, що ви маєте справу з ненатуральним вином. Насправді ж, у чарці залишиться і не зафарбує воду більш щільне вино, наприклад, охолоджене перед зануренням. Тепле вино змішається з водою і буде несправедливо запідозрене у ненатуральності. Аналогічно, якщо при такому «порівнянні» взяти сухе та напівсолодке вино, останнє, будучи щільнішим, також не буде так активно та швидко вступати у взаємодію з водою, як сухе.

Міф №2: сода визначає якість вина

Відключити

Факт №2: сода визначає тільки наявність окремих пігментів, які «від народження» містяться в шкірці винограду

Якщо додати соду у вино, напій змінить колір, але це не є ознакою якості або «неякості» — на соду реагують пігменти антоціани. Вони містяться у всіх чорно-синіх ягодах (включно з виноградом) і змінюють колір залежно від кислотності середовища. Сода має лужне середовище і нейтралізує кислоту, від чого пігменти змінюють колір. Саме завдяки цьому, додавши соду у бокал червоного вина, можна побачити, як напій синіє і темніє.

Зміна кольору жодним чином не вказує на те, що вино якісне, вона лише засвідчує, що напій походить від чорно-синіх ягід, а білі вина взагалі не піддаються такій «перевірці». Експеримент із содою не має жодної користі для споживача, хіба що ви захочете на власні очі спостерігати за хімічною реакцією в бокалі.

Міф №3: Якщо вино забарвлює губи, язик або зуби — у ньому є барвники

Факт №3: Якщо вино забарвлює губи, язик або зуби — у ньому є антоціани, природні пігменти

Відключити

Антоціани містяться в клітинному соку багатьох рослин і зумовлюють забарвлення у різні відтінки червоного, синього, фіолетового кольорів. У лужному середовищі антоціани синіють, як ми вже знаємо з міфу №2, а в кислотному — червоніють. Пігмент з вина вступає в реакцію зі слиною – антоціани синіють і забарвлюють губи, зуби та язик.

До слова, коли ми їмо шовковицю, чорниці або й деякі сорти винограду, такі як Молдова, забарвлюються навіть пальці рук, не тільки зуби та язик. Втім, ягоди ж ніхто не звинувачує у штучності барвників. Тому цей міф легко спростувати самостійно, якщо провести нескладні аналогії.

Як бачимо, описані вище міфи маніпулятивні, застосовуються неправильно та з хибними висновками. Є ще й інші «думки» про вино, які набували популярності роками, але від того не стали ближчими до істини чи реальних фактів.

Легенда про порошкове вино

Відключити

Важко визначити достеменно, звідки вона взялася: певно, від того, що хтось зі споживачів повірив у надможливості сучасної споживчої хімії. Мовляв, якщо існують порошкові супи й молоко, то і вино можна було б намішати з порошку.

Але кажу з усією відповідальністю: порошкового вина не існує! Якби хтось вирішив зробити щось подібне, він би отримав дорогий і неякісний продукт. Адже висушування винограду коштує дорого, а розробка порошку зі штучних замінників смаку закінчилась би повним фіаско. Марно витрачені ресурси й зусилля на те, що й пити неможливо. Так смачно і якісно, як викохує ягоди для вина сама Природа, навіть і наближено не зімітує жоден штучний процес.

Додам, що найближче до легендарного «порошку» знаходиться сухий виноградний екстракт. Він реально існує, коштує дорого і продається як біологічно активна добавка. Але цей продукт не має жодного стосунку до виробництва вина.

Легенда про ложку у пляшці

Вона полягає у тому, що чайна ложка, занурена у відкриту пляшку ігристого вина, допоможе краще зберегти його властивості «на завтра».

Прихильники цієї версії мали б спершу попрактикуватись у домашніх умовах : взяти дві пляшки абсолютно ідентичного ігристого вина, одночасно їх відкоркувати, в одну занурити ложку, в іншу – ні, й так залишити з певною кількістю напою (теж ідентичною) наприклад, на ніч. А зранку зробити сліпу порівняльну дегустацію.

Як бачите, навіть опис цього експерименту виснажує☺. Простіше й надійніше мати герметичну пробку для ігристих вин. Бо саме пробка найкраще збереже вино у пляшці, — маєте слово винороба!