Податкова амністія: очікуваний провал на старті

Цього разу він стосується старту 1 вересня кампанії з добровільного декларування тіньових статків. За перші три тижні від її початку громадяни й бізнес легалізували, увага, аж 56,5 млн грн у різних видах валюти, відтак бюджет отримав лише 3 млн грн податків. Стосовно масштабів тіньової економіки – це крихти. На мою думку, вилазять боком усі недоробки відповідного закону, про які я, до речі, неодноразово писав ще на стадії його розгляду парламентом. Ну і, звісно, позначається брак системних реформ.

Про те, що процес легалізації тіньових капіталів розпочався гучним тріском, якщо не сказати, скандалом, опосередковано свідчать зізнання одного з ідеологів проекту податкових змін – Голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Саме він в інтерв’ю журналістам «Громадського» від 21 вересня доповів про «приголомшливі» результати першого місяця декларування. Водночас, за словами урядовців, рівень тіньової економіки в Україні сягає від 20 до 40% ВВП. На цьому тлі 56,5 млн грн – це дуже несолідний результат. Навіть на старті кампанії.

Недоліки закону вже вилазять боком

Скажу, що причини такого низького показника не в самій ідеї податкової амністії, а в її недолугому впровадженні. Одразу на старті почали виявлятися правові і бюрократичні казуси ухваленого закону. Наприклад, щоб задекларувати в податковій службі готівку, заявник мусить відкрити відповідний рахунок у банку, де, власне, і має розмістити свої легалізовані кошти.

Але тут у гру вступає служба фінансового моніторингу, яка зобов’язана перевірити, чи не є джерелом задекларованих коштів тероризм чи інша злочинна діяльність. І починається бюрократична тяганина з безмежної кількістю перевірок декларанта. Погодьтеся, перспектива такого пресингу навряд чи змотивує когось виводити з тіні свої капітали. У вже згаданому інтерв’ю пан Гетманцев слушно зауважив із цього приводу: «Це нонсенс. Ви розумієте, що якщо б людина могла б довести походження цих коштів, то їй не потрібна була б ця амністія. Алогічно вимагати від людини взагалі якісь документи на ці гроші, і для банків, до речі, це складно зрозуміти».

Однак висновок із ситуації Голова податкового комітету зробив красномовний. За словами народного депутата, з банками проводять відповідні тренінги, аби вони (банки) робили висновки про походження коштів клієнта на підставі його заяви. Водночас сам декларант зазначає, що набув свої статки не за рахунок терористичної чи іншої кримінальної діяльності. Тобто, пан Гетманцев визнає, що як така, перевірка фінмоніторингу є лише фікцією. А це означає, що процедурні недоліки закону чиновникам доведеться долати в ручному режими шляхом напівофіційних вказівок.

Безумовно, це теж не викликає у потенційних декларантів довіри до розпочатої кампанії з амністії тіньових капіталів. І подібних шпарин у нашому податковому законодавстві, які нівелюють сенс детінізації, вистачає. Скажімо, для декларування активів, розміщених в Україні, платникові податків не обов’язково додавати документи, котрі підтверджують їхню вартість. Це дозволяє вивести значно більшу суму, ніж реальна вартість майна.

І знов наведу коментар Голови податкового комітету ВР: «Ви задекларуєте квартиру на 10 тис грн – отримаєте документ на 10 тисяч. Якщо задекларуєте на 1 млрд грн – ми також не можемо переоцінку зробити. Переоцінка не передбачається для Податкової у цьому випадку». Якась послідовна непослідовність у наших високопосадовців – з одного боку, діють неоговорені раніше перевірки фінмоніторингу (які поспіхом перетворюють на формальність), з іншого – є спокуса для маніпулювання зі звітністю.

Податковій амністії бракує комплексного підходу й довіри з боку бізнесу

Нагадаю, що законопроект №5133 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особам належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» Верховна Рада ухвалила 15 червня, а Президент підписав 1 липня.

Під амністію підпадають активи, «які були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню, але з яких не були сплачені податки і збори та/або які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року». При цьому, декларант має сплатити: 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України; 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном; 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Як на мене, зависокі ставки, а щодо ОВДП – це дійсно позитивний момент у податкових новаціях.

За законом, легалізувати тіньові статки громадяни можуть, починаючи з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Особи, які матимуть таке право, але не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. Тобто, діятиме так звана «презумпція винуватості» - я про це раніше писав. Гарантій того, що в майбутньому держава не переслідуватиме декларанта - кримінально чи шляхом надмірного податкового тиску, - документ не містить.

Лишаюся при тій думці, що для Кабміну кампанія з декларування є інструментом латання бюджетних дірок за рахунок додаткового податку, а не способом дійсно залучити тіньові кошти в «білу зону» економіки України. Прагнення отримати миттєвий і нетривалий успіх переважило стратегічні розрахунки. Водночас, нинішній уряд, як і всі попередні, не вперше піднімає тему необхідності глобальної детінізації вітчизняної економіки України. Однак, на моє переконання, робить це кволо і не системно.

Переконаний, що амністія статків невідомого походження матиме успіх, якщо вона буде вмонтована в загальний процес реформування податкової системи України. Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні. Між громадянами, бізнесом і державою повинна бути взаємна довіра. На жаль, розпочатій кампанії бракує саме такого підходу. Тому й маємо на виході скромні 56,5 мільйонів гривень задекларованих тіньових статків. І слова пана Гетманцева, що ініціатори податкових змін «не очікували протягом першого місяця якогось буму», «люди бачать, люди розбираються, що до чого, але кількість щодня збільшується», як на мене, є банальним виправданням власної безпорадності.