Причинами цього є гірші, ніж очікували аналітики, попередні показники ВВП у ІІ кварталі поточного року – 5,4% замість 7-8%. Мене подібна нестабільність «економічних досягнень» на тлі пандемії, мінливої кон’юнктури світових ринків і недолугої політики Кабміну анітрохи не дивує. Варто лише проаналізувати головні показники виконання держбюджету у першій половині 2021 року з сайту Мінфіну.

Експорт та імпорт зросли не менш ніж на чверть, а надходження від митниці — лише на 4,8%

Отже, цитую: «За оперативними даними Державної казначейської служби, у червні 2021 року до загального фонду державного бюджету надійшло 84,9 млрд гривень. Місячний розпис виконано на 106,9% (+5,4 млрд грн). За платежами від ДПС надходження склали 50,8 млрд грн або 106,1% від розпису червня (+2,9 млрд грн), в тому числі:

- податку на доходи фізичних осіб та військового збору 12,4 млрд грн;

- податку на прибуток підприємств – 4,7 млрд грн;

Відключити

- рентної плати за користування надрами – 3,8 млрд грн;

- акцизного податку з вироблених в Україні товарів – 5,9 млрд грн;

- податку на додану вартість – 10,8 млрд грн (зібрано 22,8 млрд, відшкодовано 12,0 млрд);

- дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – 12,9 млрд гривень.

Находження до загального фонду держбюджету митних платежів становили 31,3 млрд грн або 109,4% від розпису червня (+2,7 млрд грн). Із загальної суми надходжень 29,0 млрд грн надійшло у вигляді податку на додану вартість, 2,1 млрд грн – ввізного мита.

Відключити

У цілому до загального фонду державного бюджету за перше півріччя 2021 року надійшло 505,9 млрд грн або 104,9% від розпису звітного періоду (+23,7 млрд грн). За платежами, сплату яких до бюджету контролює Державна податкова служба, надходження становили 291,0 млрд грн, розпис на січень-червень виконано на 106,2% (+17,0 млрд грн), Державна митна служба – 174,6 млрд грн, виконання становило 104,8% (+8,0 млрд грн)».

Здавалося б, що не показник, то черговий успіх. Звернімо увагу на дані про перевиконання плану надходжень від ДПС та Митної служби, а саме: 505,9 млрд грн або 104,9% від розпису звітного періоду (+23,7 млрд грн). При чому, податкова дала зростання у 6,2% а митниця у 4,8%. Однак мене, як уважного аналітика цікавить: де в цих показниках закладений результат дії санкцій РНБО проти так званих «контрабандистів»? Річ у тому, що перевищення надходжень у 3-5% не можна вважати проривом унаслідок активної боротьби із схемами на митниці та податковій. Це сталий показник останніх кварталів -приміром, у І кварталі зростання складало 6,9%.

Якщо ж порівняти наведені дані з минулим роком, то за першу половину 2021 року Україна експортувала товарів та послуг на $34,9 млрд, або на 25,5% вище, ніж у 2020 році. Імпорт в Україну за перше півріччя становив $34,5 млрд, що на 27,6% більше за минулорічні цифри. Тобто, при сукупному зростанні об’єктів оподаткування більш, ніж на чверть, митниця спромоглась перевиконати план аж на 4,8%? Ось така «податкова ефективність».

З держсектору вижимають останнє

Відключити

Інша цікава цифра від Мінфіну, на яку варто звернути увагу, – це показники з надходження ПДВ за червень 2021 року. Податкові органи зібрали протягом першого літнього місяця 22,8 млрд грн, а відшкодували 12,0 млрд грн., тобто, в залишку маємо 10,8 млрд грн – це менше половини зібраного державою ПДВ! Оскільки на ІІІ квартал традиційно припадає пік експорту сільськогосподарської продукції України, нескладно передбачити подальше падіння реального надходження з ПДВ. Адже сума відшкодування експортерам буде ще більшою. Крім того, не варто забувати про поновлення тиску на вітчизняний бізнес з боку ДПС задля отримання податкових виплат наперед – авансом. Зрозуміло, що це теж позначилося на «успішних» показниках в роботі податкової служби. До речі, про цей ганебний підхід я вже писав неодноразово у своїх блогах.

Ще одною несподіванкою в наведеній вище статистиці для мене став показник сплати (за червень 2021 року) дивідендів господарськими підприємствами, у статутних капіталах яких є державна власність. Ця сума сягає 12,9 млрд грн. і вона перевищує реальні об’єми надходжень від сплати ПДВ. Зазначу, що подібна тенденція суперечить політиці Кабміну щодо розвитку державного сектору економіки. Адже самі урядовці нещодавно визнавали скрутне становище держпідприємств, спричинене загальним спадом промисловості та скороченням держзамовлень. Чиновники пропонували збільшити капіталізацію цих підприємств шляхом тимчасового звільнення їх від сплати дивідендів на користь держави. Однак, як бачимо, загальне падіння бюджетних надходжень змусило Мінфін відмовитися від стратегії зміцнення держпідприємств і забрати звідти, по-суті, останнє.

На підтвердження цього припущення свідчить і те, що видатки за підсумками І півріччя 2021 року виконано лише на 92,6% від плану. Але навіть за такого скорочення дефіцит державного бюджету склав 50,4 млрд грн. Припускаю, що головною причиною збільшення навантаження на держпідприємства з одночасним урізанням видатків стала невдача із залученням державних запозичень. У І півріччі 2021 року їхній обсяг склав лише 76,6% від запланованого на цей період. Як би там не було, а це лише підтверджує моє припущення, що співпраця України з МВФ та іншими кредиторами має вирішальний вплив на бюджет та економічні макропоказники.

Про потенціал ОВДП і брак системних реформ

Що ж до внутрішнього ринку запозичень, то тут маємо досить непогані показники надходжень від розміщення ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) – ця сума складає 211,4 млрд грн. Для порівняння, від розміщення ОЗДП (облігацій зовнішньої держпозики) Україна спромоглася залучити лише 34,7 млрд грн. Перевага ОВДП тут очевидна, що свідчить на користь більш активного використання цього інструменту інвестування – як альтернативи позикам МВФ. Я на цьому неодноразово наголошував.

Звісно, що самого ресурсу ОВДП для заходу в нашу економіку великих об’ємів інвестицій було б замало. Держава в особі Верховної Ради й Кабміну, насамперед, має створити надійний правовий захист для майбутніх інвесторів – зокрема й тих, які готові легалізувати тіньові кошти шляхом викупу ОВДП. Це б значно послабило нашу залежність від закордонних кредиторів на кшталт МВФ і зменшило дефіцит бюджету.

Повертаючись до теми погіршення прогнозу зростання української економіки в 2021 році, зазначу, що Dragon Capital називає одним із ключових факторів впливу на стан економіки України її експортні можливості й ситуацію на світових ринках. Аналітики вважають, що погіршення кон’юнктури негативно позначиться на економічних показниках держави й вкотре нагадують урядовцям і парламентарям про необхідність реформ у податковій сфері й судочинстві. Саме на цьому я наголошую вже кілька років поспіль й нещодавно писав у своєму блозі.

Як підкреслюють аналітики, бізнес чекав від держави цілковитого оновлення податкових органів та їхніх кадрів, натомість, Кабмін призначив керівником новоствореного Бюро економічної безпеки колишнього очільника ДПС – служби, діяльність якої фактично спричинила погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Я б додав до “рецепту зцілення вітчизняної економіки” необхідність докорінного реформування податкових органів й відповідної політики. Без цього ми так і залишимося державою, добробут якої залежить переважно від зовнішніх чинників.