Кабінет міністрів України 14 квітня уклав 5-річний контракт із чинним очільником Державної податкової служби України (ДПС) Олексієм Любченком, вдруге призначивши його на цю посаду за результатами нещодавнього конкурсу. Попри те, що публічно переможець активно виступає за впровадження сучасних підходів у системі оподаткування, методи роботи ДПС, а також настрої підприємців під час його перебування на цій посаді, свідчать про протилежне. Дивує, що обрання головного податківця відбувалося тишком-нишком - без широкого висвітлення програм кандидатів. Адже у цьому конкурсі мали конкурувати не стільки персоналії, скільки запропоновані ними стратегії розвитку ДПС й програми її реформування. Справжні, а не бутафорські.

ДПС звітує про здобутки…

Отже, що в якості кандидата пропонував старий-новий керівник податкової служби? Ключова його теза – це перетворення ДПС «на повністю транспарентну, сучасну та технологічну податкову службу, яка надає якісні та зручні послуги платникам, ефективно адмініструє податки, збори та платежі і виявляє нетерпимість до корупції». У розумінні Олексія Любченка, ДПС має стати сервісною службою європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві. Відповідно, працювати в ній повинні вмотивовані фахівці.

На підкріплення своїх реформаторських намірів головний податківець згадав і про здобутки очолюваної ним команди: «Завдяки оптимізації роботи та зміні пріоритетів в ДПС за останні два місяці за рахунок посилення боротьби з ухиленням від оподаткуванням вдалося ліквідувати злочинні схеми з ПДВ, яка коштували бюджету значних коштів». В публікації від 29 березня на сторінках «Дзеркала тижня» Олексій Любченко писав: «2020-й став роком відчутного прогресу в ефективності роботи нової Державної податкової служби України».

За словами керівника ДПС, «в умовах низхідної динаміки економічної активності, яка проявилася ще у другому півріччі 2019-го, і зростання номінального ВВП у 2020 році на 5,4% (падіння реального випуску становило 4%) надходження до державного та місцевих бюджетів, а також з єдиного соціального внеску торік зросли на 13,5%, а сальдо надходжень з податку на додану вартість збільшилося на 36,8%». 

Варто сказати, що 3 з 8 претендентів на посаду голови ДПС є чинними керівниками цієї служби. Окрім Олексія Любченка в списку фігурували його перший заступник Наталія Рубан та заступник Євген Олейников. Не дивно, що їхні кандидатські програми були дуже схожими на програму шефа. Зокрема, обидва податківця декларували нову місію ДПС, наголошували на важливості аналітичної складової в роботі податкових органів та зростання податкової культури платників, говорили про відповідальність за ухилення від сплати податків. Була в цих програмах і згадка про поточні успіхи служби.

…але реальна ситуація невтішна


Апеляція цієї кандидатської трійці до здобутків ДПС варта особливої уваги. Адже реальна ситуація в економіці й податковій сфері не така втішна, як це подають чиновники. Нагадаю: опитування «Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році », яке провела і оприлюднила 24 лютого Європейська Бізнес Асоціація, свідчить що протягом останнього року «настрій» українського бізнесу знизився з 3,07 до 2,38 балів із 5 можливих й є найгіршим за останні 3 роки. А в першу трійцю причин, які перешкоджають розвиткові їх бізнесу, учасники опитування включили (увага!) податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів.

Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними Американською торговою палатою 54% українців вважають податкові та митні органи найбільш корумпованими. Нагадаю, час, що витрачається на підготовку і подачу податкової звітності, в Україні складає (!) 327,5 годин на рік. Для порівняння у Гонконзі - 22,5 години на рік, в Естонії - 50 годин, у США - 175. За різними оцінками, від 30 до 50% суб’єктів вітчизняної економіки працює в тіні.

То про які успіхи і про яку довіру до існуючої податкової системи та фіскальних органів звітували кандидати О. Любченко, Н. Рубан й Є. Олейніков? Маю великий сумнів, що новий-старий керівник ДПС разом із «оновленою» командою втілюватимуть задекларовані реформи. Адже філософія переможця не передбачає принципових змін у роботі Державної податкової служби – вона й далі залишатиметься репресивною машиною, інструментом тиску на бізнес.

Потрібно стимулювати, а не репресувати

До участі у вже згаданому конкурсі Кабмін допустив 8 претендентів. За результатами проведеної 9 квітня 2021 року співбесіди до трійки переможців окрім головних податківців Олексія Любченка та Наталії Рубан увійшов також представник експертного середовища, голова громадської організації «Рада інституційних реформ» Олександр Кучеренко. Мушу визнати, що жоден із кандидатів на посаду керівника ДПС не запропонував системної програми реформ у податковій сфері. Учасники обмежилися декларативними заявами й переліком окремих тактичних змін. Якщо майбутньому очільнику державного органу бракує стратегічного бачення, який сенс проводити кадрові конкурси?

Нагадаю, що разом із командою фахівців ми вже більше 4 років на науковому рівні досліджуємо особливості вітчизняної податкової системи й розробили програму комплексної реформи «Від нестабільності до гармонії». Не стану вкотре перераховувати її основні тези, але зазначу, що основною метою є саме перетворення податкової системи  на двигун економічного розвитку. Вона не повинна бути гальмом, що відлякує потенційних інвесторів, а реальних підприємців заганяє у тінь. Податкова система має стимулювати підприємців, а не карати їх за будь-якого приводу.

Сьогодні Україна посідає 65 місце серед 190 країн у світовому рейтингу простоти й зручності ведення бізнесу «Doing Business». А за таким критерієм оцінювання, як «Оподаткування», вона скотилася за останні роки з 54-го на 65 місце! Тому нам не уникнути трансформації податкових органів, не обійтися без максимальної оптимізації та автоматизації процесів адміністрування бізнесу й сприяння розвиткові усіх видів та категорій підприємництва. Переконаний, що важливим у роботі ДПС повинно бути не те, скільки коштів сплатили до бюджету підприємці, а якою ціною це зроблено та який ефект цих відрахувань для економіки.

Шкода, але для уряду наші програмні тези виявилися не такими важливими, як звіти про бутафорські успіхи чинних керівників ДПС. Чи принесе зміни переобрання старих кадрів зі старою філософією на ключові посади в державних органах? Сумніваюся. Однак це не привід опускати руки. Так, у високих кабінетах не завжди дослухаються до думки експертів, але ми мусимо бути наполегливими. Бо це наша місія - прокладати шлях до добробуту України.