У квітні очільник Кабміну Денис Шмигаль оприлюднив у Фейсбук звіт про роботу своєї команди у І кварталі 2021 року. Що ми там бачимо? Перевиконання бюджету, зростання експорту, збільшення зарплат, активна приватизація, підтримка бізнесу. Складно сказати, на кого розрахований цей переможний пафос, адже не треба бути економістом, щоб побачити невідповідності між заявленими показниками й реальною ситуацією в країні.

Отже, до своїх заслуг Прем’єр-міністр зарахував наступне:

-перевиконання бюджету у дохідній частині на 6%, збільшення надходжень від митниці та податкової на 40% у порівнянні із минулорічними показниками;

-зростання експорту на 12%, зокрема: Китай (+55%), Великобританія (+38%), ЄС (+17%);

-створення Експортно-кредитного агентства;

Відключити

-заключна підготовка «великої приватизації»;

-зростання реальної зарплати (з урахуванням інфляції) на 7,6%;

-функціонування програми доступного кредитування «5-7-9»;

Зростання, як наслідок тиску

Розглянемо детальніше оприлюднені цифри й проаналізуємо фактори, які насправді за ними стоять.

Відключити

Щодо перевиконання плану з надходжень до бюджету – не буду сперечатися з паном Шмигалем. Статистика – є статистика. Але зазначу, що зростання ключових показників найімовірніше викликане скасуванням мораторію на податкові перевірки, а не об’єктивними економічними чинниками. Нагадаю, ще в грудні 2020 року ДПС оприлюднила план-графік перевірок на 2021 рік, попри те, що вже тоді було відомо про запровадження суворого післяноворічного карантину.

Тобто, ні про яке пожвавлення ділової активності в Україні й зростання кількості суб’єктів оподаткування, яке б мало збільшити надходження до бюджету, тут не йдеться. А що ж тоді? Схоже, що, позбувшись заборон, податкові органи одразу ж повернулися до практики фіскального тиску на бізнес. Відтак зросли штрафи й донарахування за результатами перевірок.

Скажу більше: розрекламована керівництвом ДПС боротьба зі «скрутками» перетворилася у масове блокування реєстрації податкових накладних для низки підприємницьких напрямків. Звідси й розширення бази оподаткування ПДВ приблизно на 4-6%. Ось такий нехитрий “секрет успіху”.

До речі, аргументом на користь мого припущення є слова самого Прем'єр-міністра щодо динаміки ВВП України. У своєму звіті урядовець зазначає, що падіння ВВП у 2020 році склало «лише» 4,5%, тоді як у 2021 році Кабмін очікує зростання ВВП на рівні 4,6%. Якщо зіставляти «карантинний» 2020-й із нинішнім роком – виходить непогано, але у порівнянні із роком 2019-м маємо зростання ВВП лише на 0,1%!

Відключити

А тепер пригадаймо, як минулого року уряд буквально на ходу корегував (у бік погіршення) прогнозні показники падіння ВВП, реагуючи таким чином на плани запровадження чергового локдауну. Сьогодні ми долаємо третю хвилю пандемії, країна розподілена на червоні й помаранчеві зони епідеміологічної безпеки, з масовою імунізацією Україна пасе задніх і на швидке поліпшення ситуації годі розраховувати. Хотілося б помилятися, але, гадаю, що Кабміну доведеться і цьогоріч переглядати (погіршувати) ключовий економічний показник – зростання ВВП на 4,6%.

Зазначу ще один момент. За версією уряду, бюджет 2021 року мав стати рекордним у частині залучення фінансування внаслідок розміщення ОВДП. Втім, як свідчать дані Мінфіну за січень-лютий 2021 року, з виконанням цих планів - провал. Кабмін переоцінив попит інвесторів на державні папери, а тому спромігся залучити лише 68,6% (74,3 млрд грн) від запланованого на сьогодні.

“Китайський вектор” української економіки

«Український експорт за перший квартал зріс на 12% у порівнянні з першим кварталом минулого року, коли коронакризи ще не було», - пише очільник уряду. І серед країн, з якими у нас останнім часом суттєво поліпшився товарообіг, називає Китай. Показник українського експорту до Піднебесної зріс за 4 місяці на 55%. Це справді дуже обнадійлива динаміка, однак, чи збережеться вона надалі – для мене питання.

Тут варто нагадати про ситуацію довкола компанії «Мотор Січ» та вкладених у неї китайських інвестицій. Нещодавно на високому державному рівні прийнято рішення про націоналізацію підприємства. Не беруся судити про політичну доцільність та правове підґрунтя такого кроку, але очевидно, що китайські бізнесмени й офіційний Пекін від нього не в захваті.

Припускаю, Україна стане для Китаю інвестиційно менш привабливою, а це матиме значний вплив і на торгівельні відносини між державами. Відомо також, що інвестори «Мотор Січ» подали позов до міжнародного Арбітражу проти України. Сума позивних вимог складає 3,6 млрд долл! Якщо міжнародна інстанція стане на бік позивача, це може викликати чергову бюджетну кризу для України, бо саме з бюджету доведеться виплачувати компенсацію китайським партнерам. Звісно, що ні уряд, ні парламент не передбачали цих додаткових витрат у державному кошторисі.

За лаштунками програми «5-7-9%»

Не менш цікавою і неоднозначною є ситуація з пільговим кредитуванням бізнесу в рамках проекту «5-7-9%». За словами Дениса Шмигаля, від моменту старту програми уповноважені банки видали майже 13 тисяч кредитів на загальну суму 30 млрд грн. Хороший показник.

Але подивімося на те, як працюють нові алгоритми у сфері іпотечного кредитування. За умовами урядової програми, держава має компенсувати банкам-учасникам різницю між ринковою ставкою кредитування та кредитом по «5-7-9%». Однак остаточне рішення залишається саме за банком.

На офіційному сайті Кабміну можна знайти повідомлення про можливість отримання кредиту під перший внесок у 15% від загальної суми кредиту. Однак, на практиці банки не хочуть нічого й чути про пільговий відсоток. Натомість пропонують кредитувати під перший внесок зі ставкою у 50%! Навіть більше, вимагають, аби об’єктом іпотеки була новобудова, введена в експлуатацію не пізніше 2018 року.

А тепер найцікавіше: продаючи нерухомість, її власник звільняється від сплати податку за умови, що протягом року він уклав лише одну таку угоду, а об’єкт нерухомості перебував у його власності понад 3 роки. Якщо ж об’єктом іпотеки виступає нерухомість, яку здали під ключ не пізніше 2018 року, то вона не підпадає під зазначене правило і оподатковується на загальних підставах. Хіба не так? Ось, що в такому випадку доведеться платити власникові житла при продажі: податок з доходів фізичних осіб (коротко «ПДФО») – 5%, військовий збір – 1,5%, держмито – 1%, збір до Пенсійного фонду – 1%.

Тобто держава, компенсуючи банкам різницю у відсотках між ринковою ставкою та пільговою по програмі «5-7-9%», одразу ж планує повернути її собі через сплату податків у 8,5%! Як на мене, це виглядає напрочуд цинічно по відношенню до власних громадян.

На жаль, українські високопосадовці воліють не говорити про вищезгадані аспекти у своїх переможних звітах. І, що найголовніше, ігнорують конструктивну критику на свою адресу й не беруть у роботу пропозиції, які розробляють незалежні експерти.