Кабміну урвався терпець: мораторій на податкові перевірки скасовано
Такий хибний висновок напрошується, коли читаєш ухвалену 3 лютого Кабміном постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Документ за обсягом невеличкий, але принциповий за змістом. Отже, які перевірки бізнесу КМУ вирішив відновити, скасувавши мораторій щодо них? Читаймо:
«Скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
• тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
• документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. N 568-IX);
• документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
• документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу».
У постанові згадані кілька пунктів і підпунктів до них двох статей «Податкового Кодексу України» - 77 та 78. Зупинимося докладніше на наслідках, які матиме поновлення податкового контролю для платників податків.
По-перше, я б радив підприємцям бути готовими до того, що податківці завітають до них, щойно отримають відповідний службовий наказ. Таке право представникам фіскальних органів надає пункт 77.4 ст. 77 (Порядок проведення документальних планових перевірок). Припускаю, що за час мораторію податківці добряче занудьгували і тепер прагнуть надолужити втрачене.
По-друге, згадана стаття передбачає повноцінний характер усіх планових перевірок – без жодних потурань бізнесу. Цього варто було очікувати, оскільки в грудні 2020 року податківці оприлюднили план-графік цих перевірок на 2021 рік, попри те що у січні уряд планував поновити суворий карантин. Навряд чи податкова служба керувалася власними бажаннями. Радше, складений план був продиктований незадовільним станом наповнення державного бюджету. Зважаючи на провал у переговорах з МВФ щодо виділення нового траншу Україні, уряд вирішив повернутися до стандартних схем наповнення бюджету – зокрема, через посилення податкового контролю. Отож раджу підприємствам ознайомитись із планом-графіком, оприлюдненим на сайті ДПС.
Останні три категорії перевірок, про які йдеться у постанові, не мають чіткого визначення об’єктів перевірки, а тому найменш прогнозовані. Згідно з Податковим Кодексом України працівники фіскальних органів можуть раптово прийти до підприємця, спираючись на відповідну «податкову інформацію по контрагенту» або інформацію про «формування податкового кредиту за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг». На жаль, законодавство не розшифровує, що стоїть за цими визначеннями, тому підприємцям доводиться покладатися на добру волю податківців.
Єдине, що може стримати ДПС від спроб зненацька «покошмарити» бізнес на підставі ст. 78 ПКУ, це вимога попереднього запиту до платника на отримання від нього пояснень щодо тієї чи іншої інформації і документів, які ці пояснення підтверджують. Теоретично така переписка має задовольнити податкові органи. Щоправда, практика часто свідчить про інше.
Новинкою серед підстав для проведення перевірок є наявність «переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади». Складається враження, що депутати ВР посилюють свою роль ініціаторів податкових перевірок, що може створювати додатковий тиск на бізнес. Адже формулювання підстави щодо «оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади» виглядає занадто розмитим.
