Адже попередні карантино-обмежувальні заходи, які, до речі, не зупинили зростання захворюванності на COVID-19, відправили економіку нашої країни у глибокий нокаут.

Головним чинником, що мав вирішальний вплив на економіку у поточному році, є «не економічний» фактор – коронавірусна пандемія. Якщо на її початку цей вплив виражався передусім у спекулятивних цінах на специфічні товари, на кшталт масок, антисептику та інших, то наступні карантинні обмеження нанесли удар по економіці, що виявився співставним із втратою Україною частини територій й активними бойовими діями.

Пригадуючи весняні обмежувальні заходи, що впроваджувались урядом задля недопущення масового розповсюдження хвороби, я знаходжу підтвердження своїм тодішнім коментарям щодо недостатньої опрацьованості та вмотивованості урядових програм.

Наприклад, чого вартувала зміна редакції законопроекту №3275, де тезу про звільнення від сплати за користування арендованим майном було замінено на формудювання «наймач може бути звільнений». Це повністю нівелювало зміст всього законопроекту! Або ж обмеження для обслуговування відвідувачів кафе, за яким надання самих послуг стало неможливим взагалі. А антикризова програма уряду, яку виносили на загальне обговорення, але так і не затвердили, залишивши у декларативному стані?

Зауважу, що на той момент, коли стартували перші хвилі карантинно-обмежувальних заходів, Україна мала один з найнижчих показників поширення COVID-19 в Європі. Тому всі, запроваджені урядом заходи, розглядалися як «рятівне коло». Але ми з колегами-економічними експертами вже тоді били на сполах!

Відключити

Тепер ми маємо зовсім іншу ситуацію – щоденна кількість захворювань перевищує 16 тис. чоловік. Динаміка дуже загрозлива, навіть на фоні країн із традиційно високим рівнем розповсюдження вірусу. До цього додається якась метушливість уряду – то він демонструє небажання посилення карантинних обмежень, то публічно розмірковує над їх введенням, не називаючи дат та не конкретизуючи свої плани.

Вважаю, що уряд чітко усвідомлює, що повторний локдаун матиме катастрофічні наслідки для економіки і його потрібно уникнути. З іншої сторони - ситуація із розповсюдженням COVID-19 стає некерованою. Нагадаємо, що рівно місяць назад Україна мала рекорд захворюваності, який становив 8752 людини за день. Тобто маємо майже подвійне збільшення за місяць, а це залишає не багато альтернатив до введення суворих карантинних обмежень.

Наразі найімовірнішим сценарієм вважається введення повного локдауну на період новорічних свят. Тобто розглядається повторення обмежень за яких: скасовуються всі масові заходи, закриваються магазини та ТРЦ (крім аптек, заправок і продуктових), кафе та ресторани, розглядається також зупинення транспортного сполучення. Нажаль, під ударом знову опиняються ті самі категорії бізнесу, що вже найбільше постраждали від введення минулого карантину. Отже загальний прогноз для бізнесу, особливо для дрібного та малого, досить песимістичний.

На мою думку, найкраще, що може зробити уряд в цій ситуації:

- завчасно повідомити про свої плани стосовно введення обмежень, чітко зазначивши період їх дії,

Відключити

- надати вичерпний перелік обмежень,

- скоординувати дії державних установ, що мають працювати під час карантину,

- розробити та впровадити Програму підтримки найбільш вразливих галузей економіки.