Українська земля може належати тільки народу України

Я вважаю, що після всіх обговорень та доопрацювань законопроект повинен забезпечити наступне:

Проведення референдуму.

В країні, де рівень корупції зашкалює, а довіра до влади низька, проводити земельну реформу без згоди українського народу не можна. Адже за основним законом – Конституцією – земля належить саме народові. А що думають з цього приводу українці можна зрозуміти, спілкуючись з аграріями, селянами та вивчаючи результати соціологічних опитувань. Так, опитування КМІС показує, що лише 22% українців підтримують запровадження ринку землі сільськогосподарського (c/г) призначення, натомість 59% - проти.

Заборону придбання української землі іноземцями і міжнародними компаніями.

Так, у новій редакції законопроекту зазначено, що юридичні особи, створені за законодавством України, учасниками або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземці, зможуть набувати право власності на с/г землі лише за умови схвалення цього на референдумі. Також визначається перелік суб’єктів, які в жодному випадку не зможуть набувати право власності на землі, наприклад, громадяни держави-агресора та інші.

Але де-факто іноземці та іноземні юридичні особи зможуть придбати такі землі через посередників - громадян України. Також законопроект не враховує норм інституту спільної сумісної власності подружжя. Якщо між членами подружжя не укладено шлюбного договору, то вважається, що все придбане у шлюбі майно належить в рівній мірі обом членам подружжя. Таким чином, якщо дружина – громадянка України, набула у власність с/г землі, а її чоловік – іноземець - то він матиме право на половину таких земель.

Ліміт на власність землі на одну особу – не більше ніж 300 га в одні руки.

Але законопроект передбачає, що загальна площа земельних ділянок с/г у власності громадянина може сягати 10 тис га. Цей же ліміт застосовується й до юридичних осіб.

Заборону зміни цільового призначення с/г земель.

Натомість законопроект не встановлює обмежень на такі зміни. Відповідно до частини 1 статті 23 ЗК України, «землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання». Однак у проекті закону не встановлено жодних вимог до збереження цільового використання земель с/г у разі скасування мораторію і набуття їх у власність фізичними чи юридичними особами. Отже, можливі ситуації, коли особа набула у власність землі с/г і відразу змінила їх цільове призначення, розпочавши, наприклад, будівництво багатоповерхового будинку.

Як можна заспокоїти українців та повернути їх довіру до земельної реформи?

Застосувавши простий та справедливий механізм розподілу землі. Розділити загальний обсяг державної землі на загальну кількість громадян і отримати конкретне значення обсягу землі на кожного українця. Запропонувати українцям викупити цей певний обсяг за мінімальні кошти з прив’язкою, наприклад, до прожиткового мінімуму або до іншого коефіцієнту, або роздати й стягувати кошти тільки за оформлення. Отриману землю дозволити продавати виключно резидентам (фізичним і юридичним особам), але за ціною, не нижчою ніж коштує земля в Європі, з врахуванням цінності українського чорнозему. Умови для юридичних осіб - контрольний і блокувальний пакет належить резидентам (виключно громадянам України).

Конституцію не можна порушувати - українська земля може належати тільки народу України.