При розірванні шлюбу між подружжям часто виникає проблема розподілу майна. Досить часто одна із сторін не погоджується з тим, що майно є спільним, а отже, має розділятись порівну. У такому випадку спір подружжя зможуть вирішити лише в судовому порядку. Зазвичай предметом спору між подружжям виступає житло, земельна ділянка, автомобіль або інші види майна, що були нажиті за час шлюбу. Це майно дороговартісне і тому потребує чіткого, юридично правильного підходу. 

Із норм Сімейного кодексу, а саме статті 60, виходить, що майно, яке було набуте подружжям за час шлюбу, належить їм обом на праві спільної сумісної власності. 
Варто враховувати, що навіть у випадку, коли один із подружжя не отримував постійного доходу чи заробітної плати з поважної причини (наприклад навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) все нажите майно є об'єктом спільної власності. Тобто сімейне законодавство України визначає рівноправними чоловіка та дружину при володінні, користуванні і розпоряджанні спільним майном, якщо ж інше не встановлено угодою між ними (наприклад, шлюбним договором). 

Щоб орієнтовано припустити, яким буде рішення суду про розподіл майна, потрібно взяти до уваги ті обставини, які розглядаються судом в першу чергу. Зокрема, суд при розгляді справи про розподіл майна подружжя при розлученні враховуватиме такі обставини: 
  • строк перебування подружжя в шлюбі; 
  • за яких обставин та коли було придбано майно; 
  • список майна, що розділяється між подружжям; 
  • визначається оборотоздатність нажитого майна, тому що деяке майно (наприклад автомобіль, будинок) не можна розділити фізично. Дане майно розділяється судом шляхом розподілу грошової суми вирученої з продажу цього майна. 
Саме з аналізу цих обставин та співставлення їх з нормами Сімейного кодексу, суд і буде приймати рішення. Тобто, іншими словами можна сказати, що у кожній конкретній ситуації є свої «нюанси». 

Також потрібно знати, як позивачу, який заявлятиме про розподіл майна, так і відповідачу, що суд не буде розділяти майно, яке один з подружжя отримав в дар, у спадок або придбав ще задовго до весілля. Таке майно розподілу не підлягає. Але, у випадку коли майно одного із подружжя, за час шлюбу, було істотно збільшене у своїй вартості в результаті спільних зусиль (трудових, грошових затрат або затрат другого з подружжя), то таке майно суд може визнати сумісною власністю чоловіка та дружини та розділити. Між тим, не підлягатиме розподілу майно у вигляді речей індивідуального користування (наприклад ювелірні вироби), таке майно не розділяється між подружжям. До того ж, майно не може ділиться порівну у таких випадках: 
  • один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї; 
  • один із подружжя знищив, пошкодив чи приховав спільне майно, або витрачав його на шкоду інтересам сім'ї; 
  • у випадку коли з одним із подружжя проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, що вони отримують, є недостатнім для нормального забезпечення їхнього життя. 
Отже, знаючи які обставини впливають на розподіл майна, потрібно бути готовим до того що судовий процес буде пов'язаний з двома аспектами. Перший – доказування, що майно є спільно нажитим, а отже є сумісною власністю. Другий – доказування прав на частку майна одного із подружжя (половина, більше чи менше половини).
раздел имуществаподелить имущество супруговадвокат по разделу имущества супруговраздел имущества в гражданском браке