Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс?

Водночас, в умовах широкомасштабної війни, виникає конфлікт між реалізацією цього права та вимогами закону про мобілізацію.

Ситуація з відстрочками для студентів, особливо після 25 років або під час здобуття другої освіти, викликає численні суперечки, правові колізії та судові спори.

Нормативна база

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» право на відстрочку від мобілізації мають:здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури і вступили на навчання до досягнення ними 25-річного віку.

Додатком 5 до Постанови Кабінету Міністрів України визначено перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”:

Для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів окрім самої заяви про надання відстрочки, це:

• довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури:

• довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров’я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров’я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Найпоширеніші проблеми та порушення

Формальне навчання без наміру здобути освіту.

Часто чоловіки після 25 років вступають до ЗВО або ПТНЗ виключно для отримання довідки про навчання, не відвідуючи занять або відмовляючись від навчального процесу. Міністр освіти Оксен Лісовий наголосив, що такі дії компрометують систему освіти:

«Право на освіту не може бути індульгенцією для уникнення служби», — підкреслив Лісовий.

На зустрічі з ректорами Львівщини обговорювали контроль за дотриманням правил прийому студентів, аби “право на освіту не стало механізмом зловживань” .

Міністр наголосив: право на освіту не повинно використовуватись як прикриття для ухилення від захисту держави. Він підкреслив, що керівники вишів несуть відповідальність за тих, хто навчається у їхніх закладах, і такі випадки мають бути виключені.

Висновки та що це означає

1. Навчання у ВНЗ (особливо після 25 років) вже не схоже на автоматичну відстрочку. Міністр відкрито закликає до відповідальності з боку ВНЗ, а студенти цієї категорії ризикують втратити захист від призову.

2. Механізм захисту від зловживань: відрахування фіктивних студентів, законодавче оновлення умов прийому до аспірантури і магістратури.

3. Сигнал для університетів: контроль і відповідальність - інакше -порушення законодавства й репутаційні втрати.

2. Відмова ТЦК та СП визнавати право на відстрочку. Незважаючи на поданий повний пакет документів, окремі ТЦК і СП відмовляють у наданні відстрочки студента , вимагаючи додаткові документи, або визнають форму навчання «не денною» без обґрунтування. Такі дії можуть бути оскаржені в адміністративному порядку або через суд.

4. Відрахування студентів за запитом ТЦК. Непоодинокі випадки, коли після подання списків студентів до ТЦК відбувається їхнє відрахування — навіть без реального порушення правил навчання. Це пряме порушення права на освіту.

Юридична оцінка: право vs обов’язок

Конституція України (ст. 53) гарантує кожному право на освіту. Водночас, ст. 65 Конституції покладає обов’язок захищати Вітчизну. Тому законодавець встановив механізм відстрочок як спробу збалансувати ці два права. Але механізм потребує:

• Чіткості процедур, щоб уникнути зловживань;
• Захисту прав добросовісних студентів, які дійсно навчаються;
• Контролю за фіктивними навчальними закладами.

Що робити студенту, якщо порушено право на відстрочку?

Перевірити відповідність формі навчання. Подати документи до ТЦК та СП.

У разі відмови:

• Отримати письмову відмову ТЦК;
• Звернутися до адміністративного суду із позовом. 
• Подати заяву до Офісу Омбудсмана. 

Судова практика щодо захисту студентами свого права на відстрочку від мобілізації 

1. Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив ТЦК вчиняти дії щодо мобілізації студента, вживши заходи забезпечення позову. 01 травня 2025 року по справі № ЗД/380/5/25 провадження № А/857/10267/25 Восьмий Апеляційний адміністративний суд виніс забезпечувальну міру, заборонивши ТЦК здійснювати мобілізаційні дії щодо студента, у якого було подано заяву на відстрочку від призову. Суд спирався на позицію Верховного Суду про незворотність мобілізації та тимчасово захистив права позивача.

2. Третій апеляційний адмінсуд підтвердив право на відстрочку без довідки з ЄДЕБО. У постанові від 13 травня 2025 року (справа № 160/233/25) Третій апеляційний адміністративний суд визнав право студента іноземного вишу на отримання відстрочки без довідки з ЄДЕБО — суд визнав довідку закордонного вузу достатньою.

3. Хмельницький окружний адміністративний суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку. 26 травня 2025 року (справа № 560/3893/25). Позивач домігся визнання бездіяльності ТЦК незаконною та зобов’язав через суд розглянути його заяву про відстрочку.

4. Суд скасував рішення комісії ТЦК про відмову в розгляді заяви про відстрочку студента іноземного вишу. У справі №380/3597/25 23 квітня 2025 року виніс Львівський окружний адміністративний суд.

Судом встановлено, що позивач звернувся до голови комісії ТЦК із заявою, в якій просив надати відстрочку у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку». Комісією було відмовлено у зв`язку із тим, що надана позивачем довідка не відповідає встановленій Порядком №560 формі довідки та не сформована у державній електронній базі з питань освіти України.

Як зазначив суд, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку проведення призову №560.

За змістом додатку №9 до Порядку №560 довідка про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти має містити інформацію про поточне здобуття освіти (ПІБ, дата народження, стать, назва закладу освіти, ступінь/рівень освіти, форма здобуття освіти, код та назва спеціальності/професії, дата початку здобуття освіти, дата закінчення здобуття освіти, номер наказу про зарахування, дата наказу про зарахування, на підставі даних, що містяться в базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частинною 2 статті 10 Закону «Про освіту» - так/ні) та про документи про освіту.

Із доданих позивачем до заяви документів слідує, що довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, відсутня.

Разом з цим, позивачем надано сертифікат (довідку) Вищої школи Внутрішньої Безпеки у Лодзі від 2.09.2024, складений польською мовою. В цій довідці міститься інформація про поточне здобуття освіти позивача, дата народження, ступінь освіти, форма навчання – денна, дата початку навчання – 1.10.2024, дата закінчення навчання 30.09.2029, реєстраційний номер наказу, дата замовлення запису. У рядку «на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 статті 10 Закону «Про освіту» вказано «так, не порушує». В розділі «Інформація про документи про освіту» зазначено: 1. Диплом бакалавра, серія, номер, Львівський торговельно-економічний університет, дата видачі. Зазначена довідка підписана проректором з питань міжнародної співпраці.

Суд зауважує, що згадана довідка за своїм змістом та формою відповідає вимогам, встановленим додатком 9 Порядку №560.

Однак, Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки не надано оцінки відомостям, які містяться в довідці. Підставою для її неврахування вказано лише невідповідність формі, передбаченій додатком 9 до Порядку №560.

На переконання суду, ця довідка (сертифікат) про здобувача освіти є тим документом, який в силу приписів пункту 62 Порядку №560 може підтвердити право позивача на відстрочку.

Також позивачем надано відповідачу довідку від 2.09.2024, видану Вищою школою внутрішньої безпеки у Лодзі, яка містить відомості про те, що позивач зарахований на період з 1.10.2024 по 31.09.2029 на навчання денної (стаціонарної) форми ІІ освітнього ступеня (магістратури) за напрямом «Психологія» у Вищій школі внутрішньої безпеки у Лодзі.

З наведеного слідує, що позивач є здобувачем другого (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівня вищої освіти (за денною формою навчання) у послідовності, яка передбачена частиною 2 статті 10 Закону «Про освіту». Доказів порушення вказаної послідовності здобуття вищої освіти суду не надано.

Суд звертає увагу, що Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов`язкової умови для надання відповідної відстрочки. Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабміну №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

Крім того, суд зауважує, що реєстр суб`єктів освітньої діяльності не містить відомостей про заклади вищої та професійної освіти в Польщі, а тільки про ті, які розташовані в Україні.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про протиправність рішення Комісії з розгляду питань відстрочки, яким відмовлено позивачу. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Отже, суд визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань надання відстрочки у частині відмови позивачу і зобов’язав її повторно розглянути заяву про відстрочку.

Висновки

Право на освіту — конституційне, його не може бути обмежено свавільно.

Але воно не може бути використане як фіктивна підстава для уникнення обов’язку.

Держава повинна захищати чесних студентів і притягати до відповідальності тих, хто організовує фіктивні “схеми” навчання.