Цифрові трансформації в агро, IT та промисловому секторах Дніпровського регіону
Багато запланованих проєктів не відбулись, перспективи залучити нових інвесторів знизилися в рази, але саме готовність компаній до трансформації складних бізнес-сценаріїв стала ключовим кроком до впровадження диджиталізації. Для реалізації прогресивних методик бізнес мав забезпечити координацію розвитку, залучення передового досвіду та підходу щодо впровадження і розширення цифрових інновацій. Мова йде не лише про новітні цифрові програми, а й про створення цілого ланцюга рішень, який глибоко пов’язує процеси, людей та технології.
Так, за результатами опитування індексу розвитку бізнес-середовища Дніпропетровського регіону, проведеного серед компаній-членів EBA Dnipro, 20% респондентів у 2021 році вирішили інвестувати саме в діджитал напрямок. Тож Офіс Асоціації у Дніпрі провів дослідження та дізнався, які цифрові ініціативи та інноваційні тренди вже вдалося інтегрувати у бізнес-процеси в агро, IT та промисловому секторах.
Digital в агро: інновації та консерватизм
Аграрний ринок можна назвати консервативним: гравці люблять спілкуватися, торгуватися і домовлятися телефоном – це особливий ритуал. Всім аграріям зараз потрібно стежити за ринком, адже в один момент він може зробити аграрія як мільйонером, так і банкрутом. Тому все зводиться до управління ризиками, і, до прикладу, в “G.R. Agro” говорять, що ризиками можна легко управляти, коли є технології.
Диджиталізацію можна прив'язати до будь-якого процесу в компанії, включаючи управління персоналом, запасами, фінансами і продажами. В агросекторі цифрові технології допомагають отримувати інформацію про те, що відбувається на полі (ґрунт, посіви, зовнішні умови, операції), а також інформацію про активи (земля, техніка, фінанси, продукція).
Першим впровадженим IT продуктом у компанії стала программа EPR, на основі якої вдалося об’єднати в одну систему постачальників зерна, елеватори і покупців. Наступним етапом інтеграції програми буде реєстрація чат-ботів у доступних месенджерах. Мета –надати можливість фермеру генерувати запит і оперативно отримувати необхідну йому інформацію.
Без цифровізації немає майбутнього
Сьогодні інвестиції в цифрову трансформацію в промисловому секторі необхідні, без них бізнес не виживе. Розбираючи шлях цифрової трансформації на прикладі компанії “Centravis”, він розпочався ще в 2000-х і продовжується далі. Від минулого в “Centravis” залишились досить просунута система розрахунку зарплат, яку компанія поступово надалі цифровізує.
Тому в компанії також активно використовують та розвивають систему управління підприємством на базі SAP ERP – продукт німецького IT-гіганта «SAP». Ініціювали його в кілька етапів: після трьох років підготовки першим автоматизували збут.
Після автоматизації продажу поступово підключили фінанси, логістику, облік виробництва та інші напрямки. Кількість модулів зростає відповідно до задач бізнесу, в тому числі заплановано розширення функціональності в 2022 році. Далі продовжується впровадження продуктів для управління відносинами з клієнтом та виробничого планування. Впровадження такого рішення дозволило підвищити довіру інвесторів, покупців та дозвільних органів.
Гнучкість та оптимізація комунікацій в IT секторі
Беззаперечно, пандемія здійснила істотний вплив на цифрові трансформації всередині компанії “GConnect”. Перейшли на віддалену роботу з першого дня запровадження карантину, забезпечили співробітників усією необхідною для роботи технікою, оптимізували засоби комунікації. Для того, щоб не гаяти час із розвитком, організували онлайн-курси англійської мови для співробітників.
Також проводили корпоративні заходи в режимі онлайн, щоб не було відчуття самотності, та кожен мав змогу отримувати підтримку з боку менеджменту. Команда адаптувалась та працює тепер у гібридному режимі – з офісу або з дому, коли це необхідно та залежно від стадії проекту. Такий формат роботи сприяв гнучкості та налагодженню ефективної комунікації.
Які ж фактори гальмують розвиток диджиталізації в Україні?
1. Відсутність місцевих прозорих ініціатив з диджиталізації. Приклад – система Prozorro, яка на сьогоднішній день не виключає приватні домовленності.
2. Недостатній рівень обізнаності викладачів ВНЗ у новітніх технологіях: студенти вивчають технології 30-річної давнини, а потім повинні самостійно опановувати все нове.
3. Неготовність співробітників/колективу змінювати вже звичні процеси на щось нове, розвиватися професійно, технічно.
4. Брак коштів для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: такі компанії ще не замислюються над автоматизацією процесів.
Покращити ж темпи диджиталізації в Україні зможуть зміни на державному рівні, коли правила роботи будуть однакові для всіх суб’єктів діяльності: реформа судової та виконавчої системи, деолігархізація, боротьба з корупцією. Компанії зможуть легко залучити інвестиції тоді, коли інвестори зрозуміють, що працювати в Україні – це вигідно і безпечно. Так, шляхом реалізації потужних цифрових трансформацій вдасться подолати застарілі бюрократичні установки та зробити впевнений крок назустріч до економічного зростання.
