Новий Закон про збереження бджіл: що потрібно знати пасічникам та аграріям в Україні

Україна посідає перше місце в Європі та п'яте у світі за обсягом виробництва меду. Офіційно щороку виробляється більше ніж 70 тисяч тонн меду, втім самі виробники наводять цифру у понад 100 тисяч тонн, що становить 5 - 6 % світового виробництва. Наша країна займає 3 місце серед світових експортерів, поступаючись лише Китаю та Аргентині.

В Україні нараховується близько 400 тисяч бджолярів, більшість з яких займаються бджільництвом з метою забезпечення доходом від реалізації меду своїх родин. 

Велика частка українського меду експортується. Основним ринком збуту для українського меду є Європейський Союз. Головні фактори експорту меду - доступність європейського ринку, висока якість та низька ціна українського меду.

Однак, окрім збереження та збільшення кількості медоносної бази, наразі постала велика проблема збереження і самих бджіл та бджолиних сімей, зокрема, оскільки в Україні останніми роками значно збільшився показник загибелі бджолосімей від використання засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин в період медозбору.

Таким чином, наразі потребує відповідних змін та доповнень Закон України “Про бджільництво” щодо дотримання аграріями правил інформування пасічників стосовно обробки рослин.

Новий законопроект про розвиток галузі бджільництва повинен зібрати найкращі ініціативи у цій сфері та бути ефективно імплементованим відповідно до вимог європейського законодавства. 

На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроекти про бджільництво, які мають низку суттєвих зауважень і потребують вдосконалення. Учасники засідання розглянули ключові положення обох законопроектів, аби доопрацювати та запропонувати найкраще до нового законопроекту.

Майбутні законопроекти важливі із декількох точок зору. По-перше, на сьогодні є ціла низка питань у галузі бджільництва, які важливо вирішити на законодавчому рівні. Вони стосуються, зокрема, 

1) розширення термінології, що регулює відносини в галузі бджільництва;

2) деталізації питання фінансування галузі бджільництва та конкретизації напрямів державної підтримки;

3)  удосконалення аспектів забезпечення гарантій прав та інтересів пасічників;

4) фіксування та конкретизації заходів щодо охорони та збереження бджіл;

5) передбачення керованого бджолозапилення відповідно до науково-обґрунтованих рекомендацій;  

6) врегулювання та сприяння роботі кочовим пасікам;

7) розширення спектру послуг пов'язаних з оздоровленням, лікуванням та профілактикою захворювань за допомогою продуктів бджільництва (апітерапія);

8)  розширення та чіткої конкретизації питань, що пов’язані з охороною та захистом бджіл, запобігання випадкам отруєнь бджіл, сповіщенням пасічників (бджолярів) про обробіток рослин засобами захисту рослин;

9) розширення спектра порушень, за який нестимуть відповідальність через недотримання законодавства в галузі бджільництва;

10) закріплення додаткових повноважень добровільних об'єднань пасічників;

11) закріплення бортництва як елементу нематеріальної культурної спадщини України;

12) цифровізації галузі;

13) імплементації із європейським законодавством.

Сьогодні ми використовуємо можливість за участю експертів, які представляють усі сторони учасників ринку та наукову спільноту, та розробляємо єдину законодавчу ініціативу. Вана має консолідувати найкращі ініціативи у сфері бджільництва та бути ефективно імплементованою відповідно до вимог європейського законодавства.