Підтримка агросектору у 2023 році
У 2023 році Міністерство аграрної політики, профільний комітет, я та мої колеги-парламентарі продовжимо посилювати міжнародну співпрацю та євроінтеграцію, залучаючи донорські кошти для підтримки агросектору. Одними з найактуальніших проблем для аграріїв наразі є відсутність можливості продажу агропродукції, низька ціна на зерно для українського фермера та дорога логістика. Згідно з положеннями Бюджетного кодексу у 2023 році за різноманітними програмами держпідтримки, зважаючи на закріплений норматив 1% від ВВП, генерований сільським господарством у попередньому році, в аграрну галузь мало надійти кілька мільярдів гривень. Розрахункова сума підтримки АПК могла б бути не нижчою від 4–4,5 млрд гривень, навіть з урахуванням територій, що опинилися в тимчасовій окупації.
Але, як відомо, держпідтримка АПК на 2023 рік складе всього 1,56 млрд грн, додатково $432 млн надасть Світовий банк. Такі обсяги фінансування рекордно низькі, оскільки бюджет країни у воєнний час обмежений. Більш конкретної суми по підтримці аграріїв наразі немає – вона коливатиметься протягом року і розподілятиметься в основному за трьома програмами підтримки.
Традиційної державної підтримки АПК та програм Мінагрополітики в цьому взагалі році не передбачено. Причина - військовий бюджет, війна і як наслідок режим тотальної економії та абсолютний пріоритет оборонних статей витрат. Хоча в попередні роки суми держпідтримки АПК були значно більшими:
2022 рік - 4,6 млрд грн
2021 рік - 4,5 млрд грн
2020 рік - 4 млрд грн
2019 рік -5,9 млрд грн
2018 рік - 6,3 млрд грн
Перший напрямок – програма кредитування від МЕРТу «5-7-9»: ліміт кредиту зріс із 60 млн грн до 90 млн грн на одного позичальника.
У цілому за 2022-й рік 30 396 с/г товаровиробники отримали кредити на суму 57 млрд 174 млн грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн. Загалом за програмою портфельних гарантій 80 % видано кредитів на суму у 25 млрд 600 млн грн. У березні минулого року уряд розширив цю програму: аграрії отримували до 60 млн грн під 0 % річних, а на 80% суми могли отримати державні гарантії під заставу зерна.
Другий – програма безповоротних грантів (кошти на стимулювання садівництва і створення теплиць). На це у бюджеті-2023 закладено 1,3 млрд грн. Наприкінці 2022 року було підписано 70 заявок на розвиток садів і 7 заявок на будівництво теплиць загальною вартістю 371 млн грн.
Третій – міжнародні кошти. Вже відомо що Світовий банк планує надати $432 млн для проведення посівної кампанії та збирання врожаю у 2023 році.
Зокрема, попередньо кошти планується направити:
- $80 млн — буде направлено на одноразові виплати аграріям, які обробляють від 1 до 120 га та одноразові дотації власникам 3-100 голів великої рогатої худоби;
- $50 млн — на підтримку енергозабезпечення зерносховищ в Україні;
- $100 млн — на закупівлю української пшениці та її постачання до країн Африки та Азії.
За даними міністра Миколи Сольського, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та інші донори запланували надання Україні у 2023 році $1 млрд за програмою пільгового кредитування аграріїв, ймовірно, у пропорції 50/50.
Минулого року за цим напрямком через Державний аграрний реєстр погоджено до виплати 31000 заявок на 1,6 млрд грн, що були спрямовані у вигляді субсидій і дотацій за обробіток від 1 до 120 га с/г угідь та за утримання від 3 до 100 корів.
Також, міжнародні партнери надали аграріям декілька тисяч тонн насіння, а під час жнив через ФАО та USAID було розподілено 31 000 рукавів для зберігання зерна. За підтримки урядів Японії й Канади вже цього року буде надано 105 комплектів техніки для завантаження зерна в межах програми Мінагрополітики та ФАО, 8 000 рукавів розподілить USAID. Наразі в Миколаївській області через ДАР зареєстровано 9000 господарств та одноосібників (що є найвищим показником в Україні). Підсумки роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України – дивіться у презентації.
Розуміючи, що за трьома вищевказаними напрямками у 2023 році фінансування недостатньо з’явився законопроект №8025, який легалізує міжнародну допомогу через різні механізми, також пропонується:
- залучення кредитів для будівництва експортної інфраструктури (ЗД-елеватори, авто, перевалки, мультимодальні комплекси та інше) – компенсація до 90% облікової ставки та до 50% тіла кредиту;
- страхування таких експортних об’єктів та часткова компенсація страховикам у разі знищення від 40%;
- закупівля зерновозів, причепів та зернових контейнерів;
- надання права ООН/ФАО бути організатором «мультимодальних перевезень» при експорті української агропродукції.
Тож і надалі буду тримати вас в курсі аграрних подій, а також закликаю сільгоспвиробників хто ще не зареєструвався в ДАР негайно це зробити. Нагадаю що в ДАР можуть зареєструватися як господарства - юридичні особи та ФОП так і фізичні особи у власності або користуванні яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
