Україна опустилася з 134 (2,4 бала) в 2010 р. на 152 місце в рейтингу корумпованості, складеному Transparency International в 2011 р. Україна набрала 2,3 бали з 10 можливих, посівши місце між Азербайджаном, Росією, Білорусією, Нігерією, Угандою і Центрально-Африканській республікою, Республікою Конго, Кот д'Івуаром, Кенією, Гвінеєю-Бісау. 152 місце з Україною ділить Таджикистан, який також має 2,3 бали.

Всього в рейтингу 183 країни.

У попередньому, минулорічному рейтингу Україна посідала 134 місце серед 178 країн світу. Тоді Україна отримала 2,4 бали (у 2009 р. - 2,2).

На превеликий жаль, вищезазначений рейтинг та той факт, що абсолютна більшість громадян України стикаються з корупцією починаючи від першого медичного огляду у гінеколога та закінчуючи домовленостями з директором кладовища про місце поховання є нашою українською реальністю.

Зрозуміло, що проблема корупції існує в абсолютній більшості країн. Питання лише в її обсягах та сферах розповсюдження. 

Як можна і треба боротися з корупцією? 

1.Запровадити у максимально можливих сферах економіки та державного управління – електронну систему прийняття рішень. Результатом цього стане кардинальне прискорення прийняття відповідних рішень і максимально виключить корупційний чинник.  

2.Змінити діючу систему тендерних комітетів на електронні торги.

3.Створити електронну систему інформування громадян про наповнення та використання коштів державного та місцевих бюджетів в щоденному режимі.

4.Забезпечити проведення незалежного аналізу всіх зареєстрованих законопроектів та проектів інших нормативно-правових актів на предмет виникнення корупційних ризиків у разі набрання ними чинності.

5.Провести аналіз чинного законодавства України та внести зміни до нього з метою усунення подвійного трактування норм законів та інших нормативно-правових актів.

6.Скасувати умовні терміни та амністію по корупційним статтям.

7.Запровадити максимально можливий термін ув’язнення у разі подання недостовірної інформації про видатки державних службовців та членів їх родин.

8.Заборонити колишнім високопосадовцям працювати в комерційних структурах протягом більше 3 років після звільнення з державної служби.

9.Ліквідація зайвих адміністративних бар’єрів шляхом мінімізації кількості необхідних підписів для документів.

10.Запровадити систему конфіскації майна у корупціонерів та членів їх родин та заборонити  у подальшому займати будь-які посади на державній службі.

Про ці всі пропозиції кажуть вже давно. І зрозуміло, що цей перелік заходів спрямованих на вирішення проблеми корупції не є вичерпний. Але, з чогось і колись вже потрібно починати.

Також, необхідно скласти «Карту корупції» на всеукраїнському, регіональному та місцевому рівнях (можливі форми корупції та шляхи їх унеможливлювання). 

Аналіз «Карти корупції» покаже, які зміни до законодавства ще потрібно прийняти. 

Реалізація комплексу вищезазначених заходів зможе значно покращити боротьбу з корупцією в Україні та піднятись в рейтингу корумпованості, який складається Transparency International.
корупціявлада