На часі посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів

Верховна Рада України планує розглянути на цьому тижні законопроект № 1265 «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно посилення відповідальності посадових та службових осіб контролюючих органів”, який розроблено з метою посилити відповідальність зазначених осіб Державної фіскальної служби України за винесення незаконних рішень.

Законопроектом пропонується запровадити положення, згідно з яким шкода, завдана платнику податків незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи ДФС України, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

Законопроектом також передбачається, що посадова або службова особа ДФС несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Відповідні зміни пропонується внести до ст.21 Податкового кодексу України.

Автори законопроекта вважають, що запровадження зазначених норм сприятиме створенню ефективного механізму захисту прав суб’єктів господарювання від незаконних рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб контролюючих органів, які нанесли шкоду (збитки) господарюючим суб’єктам.

Подібні норми здатні, до певної міри, превентивно вплинути на правопорушників. Однак механізм здійснення права суб’єктів господарювання на отримання відшкодування збитків у подібних випадках все одно залишається недостатньо врегульованим. Зараз перш ніж звернутися з позовом про відшкодування шкоди (збитків), суб’єкт господарювання зобов’язаний спочатку оскаржити рішення, дії чи бездіяльність податкового органу. Іншими словами, спочатку суб’єкт господарювання повинен довести суду, що суб’єкт владних повноважень діяв протиправно і прийняв незаконне рішення. І тільки при позитивному вирішенні судом цього питання він може звернутися до суду з позовом про відшкодування завданих йому збитків. Факт збитків теж треба довести. Не менш складним питанням сьогодні є і отримання відшкодування з бюджету, навіть при наявності відповідного рішення суду.

Отже, якщо законопроект і буде прийнято, то чи не постане перед суб’єктами господарювання необхідність ще додатково (крім оскарження незаконних рішень, дій чи бездіяльності конкретного органу) оскаржувати дії чи бездіяльність усіх тих посадових осіб, що мали відношення до незаконного рішення, і яке, в свою чергу, призвело до виникнення збитків? Зауважимо, що у багатьох випадках суб’єкт господарювання, який поніс збитки, далеко не завжди може визначити конкретну посадову, службову особу, з вини якої йому заподіяні збитки. Питання також у тому, чи не буде відшкодування шкоди суб’єктам господарювання в кінцевому рахунку поставлено у залежність від того, чи буде встановлено в діях посадових та службових склад злочину за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили? Такий підхід, на нашу думку, здатен тільки розмити правову визначеність у вирішенні питання щодо суб’єкта відповідальності у цих правовідносинах.

Враховуючи вищенаведене, законопроект, на нашу думку, суттєво не вплине на порядок (процедуру) відшкодування збитків, передбачений діючим законодавством. До того ж, виникне цілий ряд інших запитань. По-перше. Як відомо, Конституція України і, зокрема, її ст. 56, проголошує, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень. Згідно абз. 3 ст. 8 Конституції України, її норми є нормами прямої дії. При цьому Конституція України не передбачає можливості встановлення яких-небудь винятків із принципу відповідальності держави або обмежень дії цього правового інституту. А вищезазначеним законопроектом, по суті, пропонується перекласти відповідальність з держави в особі її органів, на посадових та службових осіб контролюючих органів. Це, на нашу думку, прямо протирічить положенням ст. 56 Конституції України.

По-друге. По суті, шкоду пропонується відшкодовувати суб’єктам господарювання за рахунок «відомчого бюджету». Однак, на нашу думку, це також не узгоджується з положенням ст. 56 Конституції України. При такому підході законодавець кардинально відійде від ним же встановлених конституційних засад відповідальності держави. Крім того, при підготовці законопроекту, як нам видається, не було враховано відповідного рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою) від 03.10.2001 № 12–рп/2001, який визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) положення статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік», згідно з якою тоді передбачалось здійснювати відшкодування шкоди (збитків) за рахунок коштів на утримання органів державної влади .

Звичайно, в Україні потрібно посилювати відповідальність податкових органів за прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності), і таким чином зменшувати адміністративний тиск на платників податків, але для цього треба створювати якісні, продумані механізми, що не викликатимуть протиріч і неузгодженостей як у теоретичній площині, так і при практичному застосуванні.