Оскарження рішень платниками податків: чекаємо зміни
У зв’язку зі зміною складу уряду на порядок денний виходять питання, що хвилюють бізнес-середовище, і, зокрема, реформування окремих аспектів системи адміністрування податків.
Існуюча система оскарження податкових рішень (повідомлень-рішень) передбачає, що після податкової перевірки, у результаті якої суб’єкту господарювання були донараховані грошові зобов’язання (і на його думку - неправомірно), останній керуючись п. 56.6 ст. 56 ПК України вправі звернутися зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (наприклад. районний податковий орган - обласний контролюючий орган - Фіскальна служба України). Іншими словами, діє дворівнева система оскарження податкових рішень. Практика показує, що подання скарги на перший рівень у 99% не вирішує проблему платника податків, оскільки податковий орган вищого рівня зазвичай повністю підтримує податкову інспекцію, яка прийняла спірне рішення. Саме тому основні надії на те, що рішення податкового органу все ж таки буде змінено чи скасовано, платники податків покладають на вищі структурні підрозділи ДФС України. За таких умов існування двох рівнів системи оскарження (один з яких, по суті, є неефективним) уже давно викликає нарікання бізнесу.
В цілому зазначимо, що процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу дає суб’єктам господарювання законну можливість відтермінувати виникнення податкового боргу та настання пов’язаних з цим проблем. Це особливо актуально, коли податковим органам не вдалося знайти реальних порушень податкового законодавства, а в акті перевірки описані спірні порушення, що “виявлені” з метою виконати план донарахувань податків. Оскарження в адміністративному порядку надає суб’єктам господарювання час на підготовку позову, можливість обміркувати та виробити стратегію захисту, що може стати успішною в майбутній процедурі судового оскарження податкових рішень контролюючих органів. Звичайно, суб’єкти господарювання вправі одразу звернутися до суду, оминаючи процедуру адміністративного оскарження. Однак, це збільшує навантаження на суди, які переповнені податковими справами.
22 квітня поточного року у Парламенті зареєстровано законопроект №4516 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету”, метою якого є спрощення процедури адміністративного оскарження грошових зобов'язань платниками податків за рахунок встановлення однорівневої системи оскарження. Проектом планується, що єдиним рівнем оскарження буде центральний апарат ДФС України. Таким чином, планується спростити та прискорити розгляд скарг платників податків. Виключення проміжної ланки процедури адміністративного оскарження скоротить загальний термін адміністративного оскарження як мінімум на 30 календарних днів. Враховуючи вищенаведене, думаємо, що у результаті існуюча процедура адміністративного оскарження буде позбавлена деяких явних недоліків.
Але чи буде впровадження цієї норми у практику достатньо, щоб бізнес почав довіряти адміністративній процедурі оскарження? Думаємо, час покаже. Однак, із однієї причини подібну позицію все ж таки слід підтримати. Відомо, що на можливість захисту прав суб’єктів господарювання у суді негативно впливає підвищення ставок судового збору. Тож, впровадження вищезазначеної пропозиції здатно, в першу чергу, принести користь тим суб’єктам господарювання, що не мають коштів на його сплату.
Нагадаємо, що серед інших пропозицій, які могли би посприяти вирішенню проблемних питань адміністрування податків в цьому аспекті, у літературі називають і інші. Зокрема, пропонується скарги, які перевищують 1000 мінімальних зарплат (“поріг”, від якого починається відкриття кримінальної справи), розглядати (і приймати рішення) колегіально - не тільки за участю представників ДФС України, але й за участю представників Міністерства фінансів України та бізнес-омбудсмена. Відкритість у роботі колегіального органу (з журналістами, представниками фахової спільноти) сприяло би, на нашу думку, прийняттю більш об’єктивних рішень. Однак, ці пропозиції не знайшли свого відображення у законопроекті № 4516. Подальше реформування системи адміністрування податків можливе і іншим шляхом - через запровадження податкової медіації і введення податкових консультантів-радників, як у деяких зарубіжних країнах.
Враховуючи вищенаведене, маємо надію, що прийняття вищевказаного законопроекту буде сприяти тому, що рішення, які ухвалюватимуться за результатами розгляду скарг платників податків, все ж таки будуть прийматися контролюючими органами виключно на основі закону і без зловживань своїми повноваженнями, а не з метою стягнення коштів у держбюджет будь-якою ціною.
