Пам’яті Михайла Сироти
Кожна людина формує біля себевідповідне життєве оточення. Або як ми кажемо: Скажи хто твої друзі, і я скажухто ти…
Три роки тому Україна втратилачудову людину – Батька Конституції України, Сироту Михайла Дмитровича. З життявін пішов не сам. Він загинув у дорожньо-транспортній пригоді 25 серпня 2008року. Як зазначається на сайті ВРУ: на 53-му році життя трагічно загинувполум'яний патріот, один з "батьків" Конституції України,поміркований політик і самовідданий поборник інтересів українського народу МихайлоДмитрович СИРОТА. http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=126764&cat_id=37486
Я особисто був знайомий із нимостанній рік його життя. Разом із нашою допомогою він третій раз зайшов доВерховної Ради України і став парламентарем IV скликання. Це незвичайна людинаі я радий що став членом його команди…
Що вразило на його похоронах,так це те, що на них прийшли майже усі ключові гравці нашого політ бомонду. Зокрема,людей бажаючих вшанувати Михайла Сироту було безліч. Траурна процесія булавражаюча. Ми тільки встигали ідентифікувати поважних персон, що покладали квітидо гробу справжньої людини, Українця з великої букви – Сироти МихайлаДмитровича. Так прийшла Тимошенко Ю.В. разом із усім кабміном, Чорновіл Т.В.зайшов двічі – він ридав, скромнесенько просувався до гробу Кучма Л.Д., була дружнякоманда Партії регіонів разом із Януковичем В.Ф., був Литвин В.М. зі своєюкомандою, окремо зайшли (при пустій залі і безлічі охорони) Президент и СпікерЮщенко В.А. та Яценюк А.П., були інші Віпи…
Однозначно можна свідчити, що Вінна своїх похоронах майже об’єднав Україну. Були і помаранчеві, і біло-блакитні,і інші кольори..
На цвинтарі також була доситьпотужна процесія...
Як промовив при похованні І.Шаров: «Це незвична людина, вона не брала гроші. Ви подивиться, Як він жив!…»Це була можливо найяркіша характеристика від представників депутатськогокорпусу.
Так, дійсно, Михайло Дмитровичне брав хабарів, та не користувався своїм службовим становищем у повній мірі,не використовував можливість доступу до казни та бюджетних ресурсів. Тому унього не було грошей , бо Він не грався із совістю…
Тому хто не знав МихайлаСироту особисто, можливо складно зрозуміти яким була ця дивовижна людина. Але жця людина жила серед нас, творила, працювала, нас надихала…
Щодо Батьківства Конституції,то як він сам особисто мені розповідав: коли парламенту був запропонованийпроект Конституції України, майже усі нардепи почали критикувати запропонованийтекст. Тоді Михайло Сирота почав допитуватись, а що ж саме, то не подобається?Добре не подобається весь текст, а оця глава? І глава не подобається? А оцястаття? І стаття не подобається? А назва статті? А що саме не подобається? А щоВи пропонуєте? Добре. Давайте назву цієї статті викладемо саме у такій редакціїХто підтримує?... І робота пішла. До роботи потихесеньку підключались різнівпливові депутати, на певному етапі підключились навіть комуністи. Ось саме утакий спосіб формувався остаточний текст Конституції України, яка й булаприйнята 28 червня 1996 року. Нічне голосування також увійшло в історію набуттяУкраїною власної Конституції…
Сирота був людиноюконсолідуючою, відкритою до людей, якоюсь справжньою людиною…
На останок, хочу навести віршприсвячений тим хто творив і затверджував Українську Конституцію 1996 року.Вперше цей вірш був зачитаний на похоронах Сироти Михайла Дмитровича:
На варті справедливості:
Хіба нас не вітали друзіпалко,
Жінки не дарували нам фіалки?
Хіба не ми серцями закликали
І шлях до правди власноїшукали?
Бо ми таки козацької породи!
За рідну землю, а не нагороди
Життя великій справіприсвятили –
Нову Державу правом освятили.
Тож, присягнемо під СвятимРозпяттям:
– Не жити Україні «по поняттям»!
Не правитиме мафія й корупція,
А наша Українська Конституція!
Бо нас Вітчизна – ніби ріднаМати,
Покликала закон оберігати,
І хай злочинці не чекаютьмилості –
НАРОД наш вимагаєсправедливості!
