95:5 на користь податкової. Давайте подивимося детальніше.

Нещодавно, заступник голови Державної податкової служби України Олександр Клименко заявив, що податкова служба виграє судові справи у платників податків у 94,6% випадків. Також, він відзначив, що загальна кількість судових спорів платників податків з податковою службою значно зменшилася, у порівнянні з минулим роком.

Звідки взялася так величезна цифра? Невже податкова дійсно виграє стільки судів. Для того, щоб з’ясувати це, слід проаналізувати наступні питання: хто на кого подає в суд? що є предметом судових спорів податкової з платниками податків? яка кількість судових справ приходиться на кожен вид судових спорів?
Давайте розберемося та спробуємо визначити, а чи дійсно цифра у 94,6% судових рішень на користь податкової служби відповідає дійсності.

Судові спори податкової служби з платниками податків можна розділити на два основних типи, які, в свою чергу, теж поділяються на підтипи. Хто на кого подає до суду? Податкова служба подає до суду на платників податків, а платники податків, в свою чергу, подають до суду на податкову. Оце і є два головних типи судових спорів.

Платник податків подає до суду на податкову
Визначимо основні предмети судових спорів, коли платники податків подають до суду на податкову службу.

1. Позови щодо визнання недійсними податкових повідомлень рішень.
Напевно найбільш поширений предмет судового спору. Звертаючись до суду щодо скасування рішення податкового органу щодо збільшення грошового зобов’язання платник податків може переслідувати дві цілі. Якщо він впевнений у своїй правоті та не бажає сплачувати гроші по спірному податковому повідомленню – рішенню, ціль платника – поставити орган податкової служби на місце та дати зрозуміти, що з ним краще не жартувати. Якщо платник навпаки, впевнений, що він дійсно порушив податкове законодавство, то він може звернутися до суду для того, щоб просто напросто потягнути часу, зібратися з силами та назбирати трохи грошей. Такі випадки бувають дуже і дуже рідко, проте вони, все таки, мають місце.
Тут не важко здогадатися, хто частіше виграє такі судові справи. Адже ні для кого не секрет, що, зазвичай, порушення, описані у актах перевірок податкової служби дуже сильно притягнуті за вуха та не підтверджені належною доказовою базою. Цілком зрозуміло, що такі порушення просто розсипаються у суді.

2. Позови щодо визнання неправомірними дій посадових осіб податкової служби.
Посадові особи органів податкової служби, так само, як і платники податків мають права та обов’язки. Посадові особи, досить часто нехтують своїми правами, які прописані у нормативно-правових актах, та виходять за рамки своїх повноважень. Такі дії, якщо звичайно можливо довести факт їх здійснення, і стають предметами судових позовів невдоволених платників податків проти податкових органів.

3.Позови щодо визнання незаконними наказів органу податкової служби на проведення перевірки та, відповідно, визнання перевірки незаконною.
Податкова служба може ініціювати перевірку платника податків за наявності обставин, що визначені у статтях 78 та 80 Податкового кодексу України. Рішення про проведення перевірки оформлюється наказом. Обставини, на підставі яких може бути прийнято рішення про проведення перевірки можуть бути також притягнуті за вуха, або створені штучно. Коли посадові особи податкової служби з’являються до платника податків для здійснення перевірки, платник може почуяти неладне, та оскаржити наказ на проведення перевірки у судовому порядку.

4. Позови щодо визнання незаконними інших наказів податкової служби (анулювання реєстрації платником ПДВ, анулювання свідоцтва платника єдиного податку).
Сьогодні є дуже актуальними судові спори, щодо незаконного анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість. Адже, деякі підстави для анулювання, що визначені у пункту 184.1 Податкового кодексу досить спірні. Спірні норми законодавства можуть використовуватися суб’єктами правовідносин у своїх корисливих цілях, що і робиться. Податкова неправомірно позбавляє платників податків такого важливого атрибуту підприємницької діяльності, як свідоцтво платника податку на додану вартість, а платники намагаються обґрунтувати таку неправомірність у суді.

5. Позови, що стосуються бюджетного відшкодування, коли суми, заявлені до відшкодування вже підтверджені проведеною перевіркою, але не відшкодовані.
Колись давно, бюджетне відшкодування податку на додану вартість не давали взагалі нікому, що було обумовлено нестачею грошей у державному бюджеті. Процедура відшкодування, навіть після того, як платник податків підтвердив своє право на нього, затягувалася будь якими способами. Грошові кошти, які держава була винна підприємствам, не надходили вчасно на їх рахунки, чим суб’єкти господарювання ставилися у скрутне становище. Це і ставало предметом судових спорів.

6. Позов щодо прийняття податкової декларації у судовому порядку.
Цей пункт дуже схожий на попередній. Податкові інспекції на місцях мають негласну вказівку «зверху» не приймати податкові декларації з податку на прибуток зі збитками або декларації з податку на додану вартість з від’ємним значенням або ще гірше із заявленим бюджетним відшкодування. Для неприйняття декларації знаходяться будь які причини, з якими, звичайно, не завжди погоджуються платники податків.

7. Позови щодо відповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.
Зовсім новий предмет судових спорів платників податків з податковими органами. Автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість з’явилося із вступом в силу нового головного податкового документа країни. Відповідати критеріям для автоматичного бюджетного відшкодування, що прописані у 200.19 Податкового кодексу, на перший погляд та на погляд платника податків, не так вже і важко. Проте, на погляд податкової служби – дуже мало підприємств відповідають зазначеним вимогам. Деякі підприємства зовсім з цим не згодні.

Податкова подає до суду на платників податків
Також слід визначити, коли податкова служба сама подає позов до суду на платників податків.

1. Позов щодо припинення підприємницької діяльності у судовому порядку.
Із вступом в силу Податкового кодексу України, багато підприємств та підприємців вирішили згорнути свій бізнес. Також, всі знають, що процедура припинення підприємницької діяльності та скасування запису єдиному державному реєстрі займає набагато більше часу та коштів, ніж дуже проста процедура відкриття. Багато підприємців просто на протязі декількох років не подають не звітують до податкової та ніяк не реагують на їх запрошення на бесіду. Податковій службі нічого не залишається, як закривати таких суб’єктів господарювання у судовому порядку, адже такі підприємці дуже сильно псують показники роботи.

2. Позов щодо стягнення податкового боргу.
Не будемо поглиблюватися у питання, як такий податковий борг виник. Якщо податковий борг є. та підприємство або не бажає або не в змозі його погасити, податкова служба звертається до суду на такого платника податків.

3. Позов щодо визнання договору між підприємствами недійсним.
В останній час такі позови з боку податкової служби стали дуже рідкими, проте вони все ж таки мають місце. Зараз головний напрям роботи підрозділів податкового контролю – це донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток посилаючись на нікчемність правочину, який порушує публічний порядок відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України. Після таких донарахувань платники податків самі звертаються до суду та оскаржують рішення податкового органу.