Огляд нового Порядку електронного адміністрування ПДВ

На офіційному сайті Кабінету міністрів України з’явився новий порядок електронного адміністрування податку на додану вартість kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd. Також його текст я виклав на форумі.

На момент написання цієї статті Постанова ще не набрала чинності. Я вважаю, що коментування нормативних документів, які не набрали чинності, є не зовсім коректним, але такі кардинальні зміни у вітчизняному податковому законодавстві, як введення системи електронного адміністрування ПДВ, просто змушують бухгалтерів готуватися до цих змін задовго до набрання ними чинності. (Оновлено: Порядок вступив в силу з 29.10.2014 року).

У Постанові №569 від 16.10.2014 року, серед всього іншого, йдеться також і про порядок взаємодії казначейства та податкової служби у питаннях відкриття та закриття спецрахунків, а також обміну інформацією. Цих питань, у цій статті торкатися не будемо. Натомість, будемо торкатися тих питань, які стосуються конкретно платників ПДВ.

До речі, на нашому сайті вже було написано декілька статей на тему електронного адміністрування ПДВ, з якими я раджу ознайомитися.

1. Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина друга
2. Електронне адміністрування ПДВ для роздрібної торгівлі. Штраф 170 грн. чи вимивання оборотних коштів? Частина перша
3. Чи треба буде реєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не видаються покупцю, в умовах електронного адміністрування ПДВ?
4. З 01 січня 2015 року додаток 8 до декларації з ПДВ не буде надавати право на податковий кредит по незареєстрованим податковим накладним

Визначення термінів

З моменту прийняття Закону №1621, який вводить до українського законодавства систему електронного адміністрування податку на додану вартість, всі почали називати рахунки, на яких будуть обліковуватися кошти платників ПДВ та визначатися сума, на яку вони мають право виписати податкові накладні, спеціальними рахунками.

Слід звернути увагу, що у Податковому кодексі ці рахунки так не називаються, а низиваються рахунками в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Всім просто так було зручно.

Пункт 2 нового Порядку електронного адміністрування ПДВ надає чіткі визначення:

Електронний рахунок – рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (повне визначення читайте у пункті 2 Порядку). Це саме той рахунок, який буде відкритий для кожного платника ПДВ.

Спеціальний рахунок – рахунок, який відкривається сільськогосподарськими підприємствами для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 ПКУ.

Звісно, ми будемо говорити про електронні рахунки та називати їх саме електронними рахунками, як це визначено у Постанові №569.

Електронні будуть обслуговуватися у Державному казначействі

На відміну від першої редакції Порядку електронного адміністрування, новий варіант передбачає, що електронні рахунки будуть відкриватися у Державній казначейській службі, а не у якомусь незрозумілому банку, назву якого більшість бухгалтерів почуло перший раз тільки тоді, коли в інтернеті з’явилася перша редакція Порядку електронного адміністрування від КМУ.

Рахунки мають бути відкриті автоматично без участі платників податків

Це питання бентежить майже всіх бухгалтерів, оскільки від факту вікриття або невідкриття електронного рахунку буде залежати робота всього підприємства.

Відповідно до пункту 3 Постанови №569 електронні рахунки відкриваються Державним казначейством для платників ПДВ автоматично на безоплатній основі а, відповідно до пункту 6, податкова служба повинна повідомити платнику ПДВ реквізити електронного рахунку після отримання відповідної інформації від Державного казначейства.

До речі, як слідує із вступної частини Постанови №569, для вже зареєстрованих платників ПДВ, електронні рахунки повинні бути відкриті до 25 грудня 2014 року.

Наведено розширене визначення показників у формулі електронного адміністрування

Нова Постанова №569 дещо розширює визначення показників у формулі, за якою визначається сума ПДВ, на яку платник податку має право виписати податкову накладну. Про всяк випадок нагадю саму формулу.

S_Накл = S_{НаклОтр} + S_Митн + S_ПопРах - S_{НаклВид} - S_{Відшкод} - S_{Перевищ},

По кожному показнику наведу лише суттєві відміності Постанови №569 від Податкового кодексу.

S_{НаклОтр} – до отриманих податкових накладних додаються ще, й розрахунки коригування, зареєстровані у ЄРПН. Також уточнююється, що у формуванні даного показника беруть участь лише податкові накладні з датою виникнення податкових зобов’язань з 01.01.2015 року, та розрахунки коригування до таких податкових накладних.

S_Митн– сума сплаченого податку визначається на підставі митних декларацій з урахуванням змін до них, оформлених згідно статті 261 Митного кодексу, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.01.2015 року під час ввезення товарів на митну територію України.

S_ПопРах – сума поповнення електронного рахунка визначається на підставі даних, які надійшли до податкової служби від казначейства щодо сум, перерахованих з 01.01.2015 року. Тобто, перш ніж реєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі, підприємству треба не тільки поповнити свій електронний рахунок, але й дочекатися, поки казначейство передасть інформацію про цю подію до податкової служби.

S_{НаклВид} – суттєвих відмінностей немає. У Постанові №569 просто уточнюється, що у розрахунку цього показника беруть учать ті ПН, дата виникнення податкових зобов’язань по яким починається з 01.01.2015 року.

S_{Відшкод} – у формуванні цього показника беруть участь суми бюджетного відшкодування, заявлені на поточний рахунок платника, суми від’ємного значення по яким виникли у періодах з 01.01.2015 року.

S_{Перевищ} – наведений розширений порядок визначення цього показника, суть якого зводиться до визначення різниці між податковими зобов’язаннями, задекларованими у податкових деклараціях та податковими зобов’язаннями по податковим накладним, зареєстрованим у ЄРПН. Ну і також уточнюється, що у формуванні показника беруть ПН та декларації за період починаючи з 01.01.2015 року.

Розширений порядок коригування податкового кредиту та податкових зобов’язань

Починаючи з пункту 15 у Постанові №569 описується порядок дій продавця та покупця у випадку коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до статті 192 Податкового кодексу.

Написано дуже багато і ця тема заслуговує на окрему велику статтю. У цьому пості варто лише виділити основні суттєві моменти:

1. У разі зменшення суми компенсації, отриманий від продавця розрахунок коригування реєструється у Єдиному реєстрі ПОКУПЦЕМ, а не продавцем.
2. Продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання по такому розрахунку коригування тільки після його реєстрації у ЄРПН покупцем.
3. Нереєстрація продавцем РК на суму збільшення компенсації не звільняє його від обов’язку збільшити свої податкові зобов’язання.
4. Нереєстрація покупцем РК на суму зменшення компенсації не звільняє його від обов’язку зменшити суму податкового кредиту.

Ось таке наворотили. Зобов’язавши покупця реєструвати РК у Єдиному реєстрі, законодавець хоче унеможливити ситуацію, схожу на ту, якою в даний момент користуються деякі платники ПДВ. Мова йде про ситуацію, коли продавець зменшує свої ПЗ у періоді виписки розрахунку коригування, а покупець зменшує свій ПК у періоді отримання розрахунку коригування. За домогою відправлення паперового розрахунку коригування по звичайній пошті, період виписки РК та період його отримання покупцем, не співпадають, завдяки чому покупець протягом одного або може навіть декількох періодів користується «неіснуючим» податковим кредитом. Слід сказати, що історія цього питання дуже давня, і податкова служба багато разів наголошувала, що зменшувати ПЗ та ПК продавець та покупець повинні одночасно. Проте деякі суди ставали на сторону податкової, а деякі – на сторону платників податків.

Також слід сказати, що такий шаг ніяк не вплине на формування суми за формулою, на яку платник ПДВ має право виписати податкову накладну (сума буде зменшуватися чи збільшуватися у момент реєстрації продавцем або покупцем РК у Єдиному реєстрі), а вплине тільки на відображення розрахунків коригувань у деклараціях.

Особливості сплати ПДВ, штрафу та пені при поданні уточнюючого розрахунку до декларації

Напевно, останній суттєвий момент, на який би я хотів звернути увагу, вказаний у пункті 25 Постанови КМУ №569, відповідно до якого за результатами подання уточнюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 ПКУ сплата податкових зобов’язань, штрафу та пені здійснюється з поточного рахунку платника напряму до відповідного бюджету. В цьому випадку електронні рахунки не використовуються.

Висновок

Мене радує те, що електронні рахунки будуть обслуговуватися з Державному казначействі, а не у якомусь незрозумілому банку.

Поглянувши на порядок формування показника S_{ПопРах,} описаного у Постанові №569, мене зовсім не радує те, що після поповнення свого електронного рахунку, підприємству, перш ніж виписати податкову накладну, треба буде чекати, поки казначейство повідомить податкову службу про таку подію. Як працюють бази податкової служби (та і напевно будь якого державного органу) всі знають.

Покладення обов’язку реєстрації у ЄРПН отриманого розрахунку коригування на покупця це щось зовсім нове.