Електронні перевірки. Що це таке?
У разі підписання закону №10687 від 03.07.2012 року «Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни щодо перегляду ставок деяких податків і зборів»та благополучного набрання ним чинності, окрім деяких позитивних змін дляплатників єдиного податку, в українському податковому законодавстві з’явиться зовсім нове поняття,аналогів якого досі не було. Мова йде про новий вид перевірок, які буде проводитиподаткова служба – електронна перевірка. У разі вступу в силу оновлених нормПодаткового кодексу визначення цього поняття буде наведено у пункті 75.1.2.
Документальна невиїзнапозапланова електронна перевірка - перевірка, щопроводиться на підставі заяви, поданої суб’єктом господарювання з незначним ступенем ризику, до податкової служби за місцем обліку.Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початкупроведення електронної перевірки.
Пункт 85.2 ПКУ доповненоновим абзацем, згідно якого для проведення електронної перевірки платникподатків подає до податкової служби в електронній формі (з електроннимпідписом) документи, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів,якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі тазберігаються на машинних носіях інформації.
У статті я не будурозглядати порядок проведення електронних перевірок, оскільки його ще просто неіснує. Гадати просто немає сенсу. Натомість я спробую проаналізувати, когобудуть перевіряти, чим це може закінчитися та які наслідки спричинить введеннянового виду перевірок.
Виходячи з визначенняелектронної перевірки тільки платник податків з незначним ступенем ризику маєправо на її проведення.
Хто відноситься до незначного ступеня ризику?
Згідно пункту 77.2Податкового кодексу ступені ризику в діяльності платників податків поділяютьсяна високий, середній та незначний. В залежності від ступеня ризику діяльності,податкова служба приймає рішення щодо включення платника податків доплану-графіку перевірок. При цьому, Податковим кодексом встановлені наступніобмеження:
Платники податків знезначним ступенем ризику включаються до плану графіку не частіше разу на трикалендарних роки.
Платники з середнімступенем ризику – не частіше разу на два календарних роки.
Платники з високимступенем ризику – не частіше одного разу на календарний рік.
За якими критеріямивизначається ступені ризику? Відповідь на це питання можна знайти у Наказі ДПАУкраїни «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графікапроведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання» від01.04.2011 року №190. Саме в цьому документі прописані критерії, яким повиннівідповідати платники податків для віднесення їх до тієї чи іншої категоріїризику. Наприклад, для віднесення платника податків до категорії з незначнимступенем ризику, він має відповідати наступним критеріям (пункт 4.2.3 Наказу№190):
1) сума сумнівної (безнадійної) заборгованостіперевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;
2) несвоєчасне нарахування та сплата податку надодану вартість;
3) адреса суб'єкта господарювання належить доадрес, які при державній реєстрації зазначаються як місцезнаходження багатьмаюридичними особами;
4) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17декларації з ПДВ) звітною податкового періоду порівняно з сумою податкового кредитупопереднього звітного податкового періоду на 10 млн. грн. або більше ніж у 2рази та задекларована сума усього податкового кредиту складає 1 млн. грн. ібільше;
5) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17декларації з ПДВ) першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50відсотків суми статутного фонду для новоутвореного платника податку на доданувартість;
6) повторна реєстрація суб'єкта господарюванняплатником податку на додану вартість у разі анулювання свідоцтва платникаподатку на додану вартість за ініціативою податкового органу;
для суб'єктів господарювання, якіздійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, такі критерії:
1) перевищення (за даними суб'єкта господарювання)суми витрат за звітний період суми продажу на 10 відсотків;
2) значне відхилення сум виторгів господарськогооб'єкта порівняно з іншими господарськими об'єктами суб'єктів господарювання,які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і маютьоднакові умови отримання доходу;
3) негативна динаміка виторгів, тенденція доспаду, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами;
4) перевищення суб'єктами господарюванняграничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів,встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року N1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Прозастосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадськогохарчування та послуг";
5) подання звітності про використання реєстраторіврозрахункових операцій з відсутністю виторгів по них більше, ніж за два звітнихперіоди;
6) проведення протягом місяця більше трьохремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних з плановимтехнічним обслуговуванням.
Ознайомившись з вказанимикритеріями виникає питання приблизно наступного змісту: чи всі платникиподатків поділені на три вказані критерії ризику, чи існує ще четвертакатегорія? Чи всі платники податків, які не потрапили до категорій високого тасереднього ступеню ризику, автоматично потрапляють до категорії з незначнимризиком? Чи все таки існує ще одна категорія, яка зовсім не має ризиків?Відповідно, цю категорію суб’єктів господарювання зовсім не повинні включати доплану-графіку перевірок та проводити в них документальні планові перевірки.
Прямого підтвердженняцього у нормативно-правових документах я ніде не знайшов. Знайшов лише непрямеу журналі «Вісник податкової служби» за грудень 2011 року, № 48 (668), с. 7, в якому містилася відповідь на наступне питання:«За якимикритеріями ДПС України поділяє підприємства на платників з високим, середнім чинезначним ступенем ризику?». Хтохоче почитати повну відповідь, може зробити це тут.
Я лише наведу основну фразу, яка нас цікавить:«Платникподатків, який не використовує у фінансово-господарській діяльності схемимінімізації податкових зобов’язань, схеми ухилення від оподаткування та сплачуєподатки своєчасно і в повному обсязі, тобто не має ризиків несплати податків,не включатиметься до плану-графіка проведення перевірок.»
Тобто, фактично, є дужебагато підприємств, які не відносяться до жодної категорії ризику та їх невключають до плану-графіка перевірок. Яким чином це відноситься до електроннихперевірок? А таким, що документальні невиїзні позапланові електронні перевіркибудуть проводитися тільки у зовсім незначної частки всіх платників податків,які відносяться до незначної категорії ризику згідно Наказу ДПАУ №190 тавідповідають критеріям, які були наведені вище. Можливо це недолік закону, аможливо я просто помиляюсь.
За результатами електронної перевірки можескладатися тільки довідка
Відповідні зміни внесеніу пункт 86.1 ПКУ, а також статтю 86 доповнено новим пунктом 86.11, яким регулюєтьсяпорядок оформлення довідки електронної перевірки, її вручення та підписанняплатником податків, а також надання заперечень до такої довідки.
Чи можуть у довідціелектронної перевірки бути описані порушення податкового законодавства, яківчинив платник податків? Безперечно можуть. На це прямо вказує оновлений пункт50.3 Податкового кодексу, згідно якого податкова служба має право на проведенняпозапланової перевірки у разі якщо платник податків не подає уточнюючийрозрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведенняелектронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства.
Електронною перевіркою встановлено порушення. Чизастосовується штраф?
Зі змісту оновленогопункту 50.3 ПКУ робимо висновок: за результатами електронної перевірки, якоювстановлені порушення, платник податків має уточнити свої податковізобов’язання. Та тільки у разі нездійснення цих дій, податкова служба можеініціювати позапланову документальну перевірку, описати встановленні порушенняв акті та винести за його результатами податкове повідомлення-рішення провизначення грошового зобов’язання.
Крім того, законом вносятьсязміни до пункту 54.3.2 Податкового кодексу, яким визначається один з випадків,після якого податкова служба зобов’язана самостійно визначити грошовезобов’язання платника податків. Із вступом в силу змін, вказаний пункт будевиглядати наступним чином:
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності крімелектронної перевірки платника податків свідчать про заниження або завищеннясуми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/абовід'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємногозначення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених уподаткових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Тобто, податковеповідомлення рішення за результатами електронної перевірки не приймається, аплатнику податків надається можливість уточнити податкові зобов’язання.
Яким чином здійснюється уточнення податковихзобов’язань?
Подання уточнюючогорозрахунку здійснюватиметься у загальному порядку відповідно до пункту 50.1ПКУ. Це можна буде зробити як шляхом подання уточнюючого розрахунку (та сплатиштрафу 3% від суми недоплати, а також пені) так і шляхом включення суми помилкидо поточної декларації (та сплати штрафу 5% від суми недоплати, а також пені).Головне зробити це протягом 20 робочих днів після дати складання довідки.
Чи буде складатися за результатами електронноїперевірки протокол про адміністративне правопорушення?
Мало не забув проадміністративну відповідальність, яку несуть посадові особи платника податків уразі встановлення в ході перевірки порушень податкового законодавства. Згіднопункту 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушеннявстановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою штрафвід п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На мою думку, в цьомувипадку протокол про адміністративне правопорушення буде складатися тапередаватися на розгляд суду, адже електронною перевіркою будутьвстановлюватися порушення порядку ведення податкового обліку. Принаймні, жоднихпідстав для його не складання мені не приходить на думку. Можливо, хтось, всетаки, їх знайде.
Навіщо платнику податку подавати заяву?
Для чого платникуподатків ініціювати у себе позапланову електронну перевірку? Навіщо йомупроблеми з податковою службою? Виходячи з того, що написано вище, в електроннихперевірках є значна користь. Податкове повідомлення-рішення за результатамитакої перевірки не виноситься, штрафи не застосовуються (за винятком складанняадміністративного протоколу), та платнику податків дається змога уточнити своїподаткові зобов’язання.
Таким чином платникподатків отримує змогу перевірити порядок ведення свого податкового обліку безризику застосування штрафі у разі виявлення порушення.
На жаль, у разі вступу всилу закону, електронні перевірки будуть проводитися у платників податків неодразу. Підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу доповнено новимпунктом 16, згідно якого:
Електронніперевірки, проводяться для платників податків:
якізастосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності – з 1 січня2014 року;
суб'єктівгосподарювання мікро-, малого та середнього бізнесу – з 1 січня 2015 року;
іншихплатників податків – з 1 січня 2016 року”.
Висновки
Отже:
Документальна позапланованевиїзна електронна перевірка – це ПРАВО платника податків.
За результатамиелектронної перевірки складається довідка, але у ній можуть бути описаніпорушення законодавства платником податків.
За результатамиелектронної перевірки не може бути винесене податкове повідомлення – рішення.
У разі виявленняпорушень, платник податків має подати уточнюючий розрахунок тазбільшити/зменшити свої податкові зобов’язання.
У разі неподання такогоуточнюючого розрахунку, податкова служба має право ініціювати позаплановуперевірку.
У разі виявленняелектронною перевіркою порушень, буде складатися протокол про адміністративнеправопорушення.