Байден в неділю зняв свою кандидатуру з президентських перегонів 2024 і запропонував номінувати кандидатом на президентство свою віцепрезидентку Камалу Гарріс.  

Гарний вибір. Тому що опитування у США, проведених The Hill і проєкт Decision Desk HQ (DDHQ), показують, що Трамп, який офіційно став кандидатом від республіканців 19 липня, випереджає Гарріс лише на 2 пункти — 47% підтримки проти 45%.   

Для президентських перегонів це ніщо. Тим паче коли Трамп був орієнтований на збиття Байдена, а у Гарріс вже мають бути заготовочки на збиття Трампа. Тобто Трампу і його штабу прийдеться сильно переробити стратегію для виграшу, а Гарріс, напевно, скористається вже тим, що на тепер підготовлене. Але це не точно (люблю цю фразу)).

З чого виходжу я.

У своїй попередній колонці на УП після неочікуваних дебатів Байдена і Трампа 28 червня на телеканалі CNN, я висловив припущення, що Трамп може піти на угоду з демократами та американським істеблішмент і зняти свою кандидатуру з перегонів, в разі, якщо Байден зніме свою кандидатуру. Чому я так припускав? З американських інсайдів чув, що Байден «розсипається на очах» і з цим треба щось робити, а у Трампа реальні проблеми із судовими переслідуваннями, з якими треба щось вирішувати, що за вироками судів Штатів у Трампа не буде можливості зняти із себе судимість у разі обрання президентом. Та і судові тяжби обертаються фантастичними витратами, які можуть вести занадто тяжких фінансових наслідків. 

Відключити

13 липня та поранене вухо Трампа змінили мої припущення. Коли під час передвиборчого мітингу в Батлері, Пенсильванія, я побачив скривавлене та нескорене обличчя Трампа, який просунувшись «у віконце» між тілами і руками своїх охоронців показав нескорене лице, піднятий кулак і мімічне викрикування «FIGHT» (Боріться), а потім ще – й фото піднятої руки Трампа на фоні американського прапора, я зрозумів, що ситуація змінилася і Трамп піде на вибори, навіть ризикнувши всім. 

У мене, звісно, залишається дуже багато питань щодо того, як в таких умовах Трамп міг вижити і ушкодження зазнало лише його вухо…, але ця колонка не про це. 

Ключове питання для мене. Чому в порушення американських традицій та логіки кампанії, дебати на телеканалі CNN відбулися ще до номінування кандидатів на президентство? А також, чому на ці дебати пішли Байден і Трамп?

Чому пішов Байден мені зрозуміло. Джо з досвідом і демократичний істеблішмент (політики і донори) знали, що Байден піде. Їм потрібно було показати картинку, що Трамп обрав помилкового опонента і виглядає смішно. Треба внести смуту в ряди республіканців і заставити їх терміново щось міняти по ходу, роблячи помилку за помилкою. Хоча інша версія – показати, що це був виступ двох «збитих льотчиків», які кожний у свій спосіб вийде із кампанії.

Чому пішов на дебати Трамп? Зараз я бачу, що у нього не було планів домовлятися і виходити з кампанії. Чому ж тоді пішов на CNN? Обманути, пережити замах на себе і як герой здійснити переможну кампанію з обрання себе президентом – найкращим за всю історію США. Байдена ж, звісно, Трамп, називає найгіршим президентом за всю історію.

Відключити

Тепер Трамп закликає Гарріс йти на дебати на FOX і дуже емоційно висловлюється про номінування пані Камали. Видно, що Трамп нервує. Є чого. Мені, до речі, дуже кортить, написати про Джей Ді Венса, запропонованого Трампом на кандидата у віцепрезиденти США. Там багато цікавого. Але поки потримаю свої думки про нього до того, як Гарріс визначиться зі своїм кандидатом у віцепрезиденти серед одного із губернаторів. 

В передвиборчих перегонах США є величезна інтрига і абсолютна невизначеність у кінцевих результатах, на які вплине американський народ і колегія виборників. Ці американські гірки будуть дуже лякаючими, тамуючими подих, неочікуваними у своїх поворотах, злетах і падіннях, та фінішна пряма, сподіваюся, дасть нам позитив на адреналіні.