Перед початком повномасштабного вторгнення росії Україна здійснила, по суті, енергетичну євроінтеграцію, підключившись до спільного енергетичного ринку ЄС: спочатку в тестовому режимі, а потім офіційно, від’єднавшись від спільної енергосистеми рф та Білорусі. 

У 2020 році Україна долучилася до Європейського зеленого курсу, ініційованого президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.  Це офіційно було зафіксовано листом Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля від 13 серпня 2020 року на адресу Першого віцепрезидента ЄК Ф.Тіммерманса разом з передачею позиційного документа щодо Участі України у Європейському зеленому курсі (ЄЗК).

У 2020 році науковці з Єврокомісії визнали АЕС безпечним низьковуглецевим джерелом енергії. Згодом Єврокомісія ухвалила рішення ввести атомну енергетику і природний газ до "Зеленої таксономії ЄС". Це класифікація екологічно сталих видів діяльності для інвесторів. І таким чином, мирний атом став частиною  ЄЗК.

Нещодавня кліматична конференція в ОАЕ СОР28, яка зібрала півмільйона учасників зі всього світу підтвердила необхідність більш активної боротьби зі змінами клімату, наголосивши, що разом із катастрофічними геополітичними подіями в Україні та Близькому Сході минулого року, було зафіксоване катастрофічне підвищення температури вищу на 1,48°C, ніж у попередні роки. 

Україна, як одна з найбільших країн Європи, розуміє свою відповідальність у недопущенні змін клімату та є одною із найбільш амбітних країн Європи (а згодом, переконаний і ЄС) у зменшені викидів CO2.  Ця позиція зафіксована у підписаній Паризькій кліматичній угоді в 2015 році майже 200 урядами країн, в тому числі Україною. Її мета - обмежити зростання глобальної температури до рівня значно нижчого за 2 градуси Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем.  

В енергетичній стратегії України та урядових документах, з лідерською позицією Міненерго та міністра Галущенка, зафіксовані чіткі позиції по зменшенню ролі викопного палива в енергетиці, збільшення вироблення електричної та теплової енергії із відновлювальних джерел, а також розвиток атомної енергетики. Атомка є базою в електрогенерації України.

Для досягнення нульового рівня викидів вуглецю до 2050 року їхні обсяги вже до 2025-го мали б пройти свій пік і почати зменшуватися. Порівняно з обсягами 2019 року викиди до 2030 року повинні скоротитися на 43%, а до 2035-го – на 60%. Однак теперішні показники викидів СО2 поки дають змогу досягнути в рази меншого зниження викидів. Тому на СОР28 в Дубаяхдержави-учасниці вирішили активізувати свої зусилля для досягнення швидкої декарбонізації та домовитися про початок скорочення глобального споживання викопного палива. А значить збільшити енергогенерацію з відновлювальних джерел енергії (сонячної, вітрової, гідро) та ядерної енергетики.

Для України, як країни яка пережила Чорнобиль, а також переживає абсолютно безвідповідальну окупацію та загрозливу експлуатацію найбільшої європейської атомної станції ЗАЕС, питання безпеки є питанням виживання. Водночас це розуміння робить Україну одною із найбільш підготовлених та відповідальних акторів атомної енергетики. Якщо порівняти із нашими партнерами з Японії, які пережили аваріюна АЕС «Фукусіма-1», там до перезапуску готують близько 20 атомних реакторів. За планом, вже у 2030 році атомні електростанції Японії вироблятимуть до 22% електроенергії країни. В Україні цей показник вже більше 50%.

Підписана угода на СОР28 окрім активного розвитку відновлювальної енергетики акцентує увагу на можливості потроєння атомної генерації електроенергії до 2050 року.

У межах роботи Всесвітньої ядерної виставки (WNE) - 2023 в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін повідомив, що Енергоатом планує збільшити ядерні потужності із наявних 13,8 ГВт до понад 20 ГВт.  Цей план включає завершення будівництва енергоблоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС (тип реакторів ВВЕР 1000), побудову двох нових енергоблоків Westinghouse AP1000 на Хмельницькій АЕС, а також розгортання малих модульних реакторів і мікрореакторів. 

 У керівництва Енергоатома існують амбітні плани створити український хаб ядерних технологій, включаючи машинобудування та комерційне виробництво основного обладнання та комплектуючих для ядерних реакторів. Впровадження новітніх технологій та співпраця з американськими партнерами можуть  зробити Україну лідером у сфері атомної енергетики з унікальним досвідом та власними технологічними рішеннями.

Побудова на Хмельницькій АЕС двох нових атомних енергоблоків АР-1000 в межах партнерства Енергоатома та Westinghouse (компанії уже підписали контракт на розробку оновленого техніко-економічного обґрунтування будівництва двох блоків AP-1000) перетворить Хмельницьку атомну електростанцію на найпотужнішу станцію як в Україні, так і в Європі.  До речі, ці реактори є  не тільки більш технологічними, що виробляють більше електроенергії, але і також більш безпечними.  Після повернення Запорізької АЕС та деокупації Енергодару Україна займе лідерські позиції серед країн ЄС в зеленому переході через розвиток атомної енергетики.  

29.12.2023 року Уряд прийняв рішення про перетворення державної компанії «Енергоатом» на акціонерне товариство. Корпоратизація дає змогу здійснити фінансово-економічне зростання підприємств, забезпечити капіталізацію i залучення нових інвестицій в атомну галузь. 

Я переконаний, що співпраця з нашими американськими партнерами в результаті цього тільки зростатиме.

Вбачається, що вже зараз партнерство Енергоатому із Westinghouse  може скласти гідну конкуренцію для Росатома на ринку ядерної енергетики і це точно підсилить соціально-економічні та геополітичні спроможності України на міжнародній арені.

​Ми всі розуміємо, як важко йде процес впровадження санкцій і як росія вдається дообхідних маневрів, що дозволяє їй адаптуватися до санкційної політики  і продовжувати заробляти на війну.  А от впровадження санкцій проти Росатома може стати абсолютно руйнівним і дієвим.