Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.08.2016 12:36

Лебідь, рак та щука… Про реформи у сфері деревообробної промисловості

Член Правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД)

Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни.

З листопада минулого року діє  мораторій на експорт деревини. Цю заборону на експорт було введено терміном на 10 років законом за який проголосували 233 депутати усіх парламентських фракцій. Однак, ще не пройшов і рік, а Уряд вже активно намагається її скасувати, тому що це суперечить Угоді з ЄС і СОТ. А невиконання цих угод заважає Україні отримати кредит ЄС обсягом 1,2 млрд. євро.  Детальніше про це написала у своїй статті «Бизнес по-украински. Экспортируем деревья, а покупаем стулья» експерт Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко. 
 
Ситуація, яка склалася із мораторієм на експорт деревини, показує незлагодженість роботи Верховної Ради України та Уряду. А також, відсутність єдиного бачення розвитку економіки країни. ІСЕД неодноразово наголошував на необхідності напрацювання загального бачення розвитку української економіки і в рамках цього бачення розвитку кожної галузі окремо.
 
Експерти Інституту розробили Політику економічного прагматизму, де описали як Україна може досягти швидкого економічного зростання. На нашу думку, ключем до успіху є розвиток експорту і збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю. Відповідно до цих двох критеріїв ми поділили усі сектори української економіки на 4 категорії і визначили, що вся політика має спрямовуватися на те щоб збільшити додану вартість та експорт, тобто щоб якомога більше секторів перейшло в першу групу.

Квадранты_нов-01-01.jpg


Наприклад, на сьогодні виробництво меблів знаходиться у четвертій групі, тобто воно не є ні високотехнологічним, ні експортоорієнтованим. Значить держава має розробити механізми, щоб збільшити експорт меблів та додану вартість у цій галузі. Це може бути за допомогою скасування мита на імпорт обладнання, що не виготовляється в Україні, страхування ризиків експорту, податкових стимулів для переоснащення виробництва та збільшення якості продукції, тощо. 
 
В цьому ключі депутати були праві в своїх прагненнях розвивати деревообробну промисловість, а не експортувати сировину. Однак, помилка була в методах. Потрібно було комплексно підходити до цього завдання, а не приймати точкове рішення не узгоджене із Кабінетом Міністрів України. А Уряд в свою чергу має не бездіяти просто виконуючи міжнародні зобов’язання, а займати активну позицію і формувати порядок денний парламенту. 
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]