Як оцінити ефективність післявоєнної відбудови та відновлення міст в Україні

Питання реновації сучасних міст стоїть, як ніколи, гостро: з війною багато з них вимагають не лише відновлення, а глобальної відбудови, тож варто зробити це на вищому рівні. Та за допомогою яких «мірил» можна оцінити ефективність цієї відбудови? Адже саме вони сприяють формуванню нової культури містобудування та сталого розвитку міст України та світу. Серед основних критеріїв можна виділити: ресурсозбереження, доступність і орієнтованість на людей, шерінг, безпека та кліматична стійкість, привабливість і креативність.

Очевидно, що процес ефективного відновлення міст є масштабним викликом сучасності як для України, так і для всього світу. Він полягає як у досягненні показників стійкості розвитку міст, в економічно ефективному вирішенні питань їх адаптації до змін, так і в досягненні ширших переваг для біорізноманіття, громад і місцевої економіки.

Перехід до нової моделі розвитку та відновлення міст передбачає не лише створення нового житла, але й формування високого рівня всебічного комфорту життя. Здійснення цього можливе шляхом комплексного підходу до питання: з урахуванням формування нової культури містобудування та урбаністичної спільноти, захисту місцевих середовищ існування, відновлення деградованих екосистем, підвищення локальної якості життя, а також досягнення ЦСР (ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН, а саме пункт №11 – Сталий розвиток міст і громад), яка підкреслює потребу в інклюзивних безпечних стійких та сталих містах.

Хвилі змін нам демонструють, що 1800 років ми були аграрним суспільством, 200 років – індустріальним, 30 років – інформаційним, а нині – говоримо про інновації, тотальну диджиталізацію та цифрову економіку, де «керують» великі дані, розумні застосунки, світ штучного інтелекту, та концепція «smart-міста».

Разом з тим, сьогодні ми спостерігаємо зростання такого собі глобального «безумства», адже міста хочуть розвиватись, щоб просто заслужити назву «креативного» чи «розумного», а не керуючись справжніми цілями ефективного розвитку. Проте для міста не існує кінцевого пункту призначення, де воно нарешті стане ефективним, а процес вдосконалення повинен бути цілком включеним у систему й структуру відновлення та життєдіяльності.

Міста, які існують нині, зокрема в Україні, в більшості своїй розчаровують. Вони радше потворні, ніж красиві. Не можуть похвалитися сталістю. Схожі одне на одного: великі башти та спальні райони, що простягаються далеко за горизонт. Не показують різноманіття, яким вирізняється міське населення. У них занадто багато дорожнього та шумового забруднення.

Крім того, маємо погано сплановану урбанізацію, що може призвести до суспільних викликів, таких як соціальні позбавлення, зміна клімату, погіршення стану здоров’я населення та збільшення тиску на міську природу.

Для України також притаманна пострадянська культура містобудування, орієнтована на екстенсивне розширення міст від єдиного центру, з периферіями двох типів – спальних районів та промзон.

Враховуючи контекст, важливо виявити та визначити глобальні критерії для застосування оцінки ефективності відбудови, відновлення і розвитку міст, які відповідають всім викликам управління містами.

● Безпечність та кліматична стійкість

Безпека, охорона та оборона міста мають стояти на першому місці завжди, а за часів війни – тим більше. У сучасному місті людина почуває себе спокійно та захищено, навіть якщо виникають загрози, надзвичайні ситуації техногенного, природного чи воєнного характеру. У такому місті достатньо добре облаштованих бомбосховищ. Організовано захист від злочинності.

Також обов’язковим для сучасного безпечного міста є стійкість до змін клімату, екстремальних погодних явищ, повеней та інших природних явищ.

Одним словом, безпечне місто – це здорове середовище для життя, що сприяє фізичному та психічному добробуту. У ньому є доступ до всіх необхідних ресурсів: їжа, вода, притулок, медична допомога, догляд, зелені насадження тощо.

● Ресурсоощадність

Даний критерій оцінки допомагає визначити, чи вдається місту бути як екологічно, так і економічно стійким. Чи віддається пріоритет циклічним принципам, що означає повністю замкнуті водні, харчові, матеріальні та енергетичні цикли. Чи відбувається реалізація концепції ощадного користування ресурсами.

● Доступність та «людиноцентричність»

Доступність – один з основних критеріїв оцінки ефективності відновлення сучасних міст. Він полягає в аналізі міста з точку зору його інклюзивності та рівності для всіх мешканців. Тут вкрай важливими є такі чинники: чи забезпечує місто справедливий і рівний доступ до міських зручностей, працевлаштування, охорони здоров’я, освіти, послуг, культури, бізнесу, дозвілля, спадщини, спорту та природи?

Доступне місто забезпечує доступним житлом та можливістю володіння цим житлом, дає змогу інклюзивно приймати  рішення, мати прозоре управління, а також сприяє залученню та розширенню можливостей громади.

● Спільновикористовуваність

Сучасні міста мають викликати в людей почуття спільноти та єдності. Вони повинні надихати мешканців на бажання співдружності та співпраці.

Цей критерій призначений для оцінки соціальної взаємодії мешканців міста за допомогою спільних приміщень, громадських місць, коворкінгу, спільного проживання, транспорту.

Також важливо, чи здатне місто об’єднувати нематеріальні ресурси, як-от обмін навичками, спільні технології мобільності або ініціативи, які заохочують важливі соціальні зв’язки.

● Привабливість та креативність

Сучасне місто має бути місцем, де приємно перебувати. Гарні міста «пробуджують» грайливу та креативну сторону людей, цікавість, жагу до пригод та відкриттів. Тут живе активне громадське населення з доступом до привабливих громадських місць для навчання, роботи та відпочинку, до культури, мистецтва, заходів тощо, тут панує благополуччя.

Звісно, критеріїв оцінки ефективності відновлення міст, окрім вищезазначених, можна виділити безліч. Це і соціально-економічна доцільність міської культурної спадщини, і розробка планів та багатовимірних програм для розв'язання проблем охорони, і залученість та участь мережі неурядових організацій у місті, і здатність до формування умов бізнес-середовища. А ще – уникнення негативної джентрифікації, створення спільних проєктів в історичних центрах між державним і приватним секторами.

Сьогодні можна сказати напевно: ефективне відновлення міст є надважливим процесом – і він повинен бути інтегрований у концепцію формування нової культури містобудування та стійкості розвитку міст.

Оцінка ж успішного втілення бажаних змін у післявоєнній відбудові та відновленні міст України на сьогодні повинна здійснюватися з урахування низки критеріїв, котрі релевантні основним ознакам сучасних прогресивних і комфортних міст в усьому світі.