Чистий Київ починається в свідомості людини

Київ - потужний мегаполіс, який генерує не лише ідеї, товари та послуги, але й величезну кількість відходів. Щодня кожен киянин залишає за собою в середньому до 1 кілограма сміття (70% цього об ' єму - тара й упаковка). А за рік в місті його накопичується 1,2 мільйона тон. Це величезні цифри. Щоб зрозуміти масштаб, уявімо, що всі ці залишки життєдіяльності людини, завантажені в вагони, сформують довжелезний потяг відстанню з Києва до Одеси.

 Але найстрашніше те, що об ' єми сміття постійно зростають - в середньому на 2% в рік. Шляхом нескладної арифметики спрогнозуємо, що в 2025 році наше місто генеруватиме майже 1,5 мільйонів тон сміття, а в 2045 році дійдемо до 2 мільйонів. Все це плата за прогрес та збільшення рівня споживання людей. При сучасних методах поводження з відходами Київ буде приречений стати сміттєвою столицею України. Аби цього не сталося ми мусимо взяти на озброєння європейський досвід та ефективно його застосувати на практиці.

 Влада великих міст веде постійну війну зі сміттєвими відходами. В Західній Європі і в деяких країнах пострадянського простору навчились не лише оборонятися, але й наступати та перемагати. При тому, що європейці в середньому смітять більше, тамтешні столиці не потопають у відходах. В чому ж причина? Очевидно у високій екологічній культурі, суворих санкціях та ефективній системі утилізації сміття.

 Кілька тижнів тому я побував в Бресті (Білорусь) на місцевому сміттєпереробному заводі. Був вражений, що місто, яке мало з нами приблизно однакові стартові пострадянські умови для розвитку, зуміло впровадити сучасні технології переробки відходів. Вони дозволяють утилізувати до 50% сміття, а не вивозити його на полігони в околицях міста, які фактично знищують навколишню екологію. Із залишків переробки виробляють газ та опалюють ним виробничі площі, система очищення відходів налагоджена таким чином, що дозволяє цілком віджимати воду, а це полегшує транспортування.

 Знайомство з технологіями, які застосовують комунальники Бреста, ще більше активізувало роботу по розробці нової стратегії поводження з побутовими відходами, над якою працює міська влада. Вона мусить не лише впровадити технічні новинки такі як сортування сміття чи його переробка, але й цілком змінити підхід людини до поводження з відходами.

 Щоб нова система запрацювала, кожному киянину слід зрозуміти - чистота міста починається з нього особисто. З того, що він сортуватиме сміття у власній квартирі, мінімізує використання пластику в побуті, не залишатиме полімерних відходів під час пікніків та виїздів на природу. Ці здавалося б банальні речі, є основою чистого міста. Адже жодні реформаторські потуги будь-якої влади не дадуть результату, якщо самі мешканці міста не захочуть змін і не розпочнуть їх з себе. Тож справжня реформа починається у свідомості людини. Коли вона задумається як зробити так, щоб той кілограм сміття, який ми лишаємо по собі, не вплинув на чистоту наших вулиць, дворів, парків та скверів.

 Тому міська влада та кожен мешканець міста мусять спільно боротися зі сміттєвою проблемою. Особисто я вітатиму будь-яку конструктивну допомогу в розробці системної концепції поводження з побутовими відходами у столиці. Але набагато важливіша наша щоденна непомітна боротьба із захаращенням Києва. Для цього не треба багато часу і зусиль – навчитися попадати недопалком в урну, забирати з собою рештки після пікніку, не смітити у власному дворі, під ' їзді чи на сходовій клітині. Адже всі ми залишаємось киянами. Нам, нашим дітям та онуками жити й працювати в цьому місті. Тож мусимо сьогодні подумати який спадок ми їм передамо і яку якість життя забезпечимо прийдешнім поколінням.