Щодо розміщення гіперпосилань

При вирішенні питання довелось стикнутись з двома підпитаннями – щодо визначення поняття «гіперпосилання» та щодо можливого порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх твори.

Перш за все необхідно встановити визначення поняття «гіперпосилання».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон)  гіперпосилання - формалізований відповідно до стандартів мережі Інтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторінки, даних). У разі якщо гіперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторінки), то, крім домену і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, воно може містити додаткові записи про каталоги або виклики і умови доступу до веб-сторінки, що може бути відтворена або збережена на пристроях, які можуть зчитувати та відтворювати електронну (цифрову) інформацію з використанням мережі Інтернет.

Як ми бачимо, у визначені, що міститься у Законі, така ознака, як можливість переходу (переадресації) до іншого об’єкту у мережі Інтернет, відсутня. На мою думку, у визначенні не згадується можливість переходу (переадресації) у зв’язку з розвитком технологій. Так, при застосуванні технологій «embed» та «framing» при натисканні (активації) гіперпосилання фактично не здійснюється перехід до іншого веб-сайту чи веб-сторінки. Користувач залишається на тому ж веб-сайті, на якому було розміщено гіперпосилання, але може сприймати інформацію з стороннього веб-сайту. При застосуванні технологій «embed» та «framing» не відбувається також копіювання та запису (відтворення) твору на пристрій користувача. При цьому існують також гіперпосилання, при натисканні на які твір загружається на пристрій користувача. У такому разі здійснюється відтворення такого твору (його запис у пам’ять пристрою користувача).

 З наведеного вище вбачається, що при застосуванні різних видів гіперпосилань в одних випадках твір не буде використовуватись в авторсько-правовому сенсі, а в інших випадках буде. Але визначення «гіперпосилання» ми маємо одне.

Саме тому я вважаю, що поняття «гіперпосилання» потребує уточнень. Необхідно розмежувати різновиди «гіперпосилань» та встановити, розміщення якого виду гіперпосилань порушуватиме авторські права на твір, а якого ні. Це необхідно також і тому, що в різних державах національні суди по-різному кваліфікують дії осіб, які розмістили гіперпосилання на твори. В одних державах розміщення гіперпосилань на твори вважається порушенням авторських прав, в інших державах – ні.

Отже, пересічна людина повинна мати можливість однозначно зрозуміти, за розміщення яких гіперпосилань її можуть притягнути до відповідальності, а розміщення яких не порушуватиме авторських прав. 

Інакше постане питання щодо принципу правової визначеності.

Відомо, що принцип правової визначеності є загальним принципом права, який має на меті забезпечити чіткість і зрозумілість правової норми. Сенс цього принципу полягає у тому, щоб забезпечити пересічному громадянинові можливість передбачати правові наслідки своєї поведінки.

Тобто, правова норма має бути, щонайменше, ясною і недвозначною, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005).

Необхідно враховувати, що порушення принципу правової визначеності є одним з тих обґрунтувань, які вказують заявники при звернені до Європейського суду з прав людини (правова норма сформульована настільки нечітко, що людина не могла передбачити, що за її вчинок її можуть притягти до відповідальності (справа «Салов проти України»)).

 Стосовно можливого порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх твори необхідно також зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з частиною 3 статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

У статті 9 Закону встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Таким чином, лише тоді, коли при активації гіперпосилання твір відтворюється на пристрої користувача (записується у пам'ять пристрою) або коли у складі гіперпосилання міститься частина твору, яка може використовуватись самостійно (у тому числі й оригінальна назва твору), може бути мова про порушення авторських прав особою, яка розмістила гіперпосилання на правомірно опублікований твір.

Вважаю, що за інших обставин (розміщення гіперпосилання на твір з можливістю переходу на інший веб-сайт і без відтворення твору на пристрої користувача, застосування технологій embed та framing) порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх правомірно опубліковані твори буде відсутнім.