Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.04.2020 19:40

Вплив пандемії COVID-19 на польсько-українське співробітництво

Координатор Національно-консервативного руху

Доповідь з відеоконференції "Міжмор'я під час пандемії: криза чи шанс на прорив?"

Карантин, який запровадили через пандемію коронавірусу, спричинив масштабну економічну кризу. І проявив кілька проблем. Наприклад, залежність бізнесу в Польщі, і як виявилося і в Фінляндії, від українських працівників. Залежність настільки велику, що фінський бізнес вже відправляє чартерні рейси за українськими працівниками, а польський – планує це зробити.

Після закриття кордонів з Польщі двома хвилями виїхало близько 150-170 тисяч українців. В основному це ті мігранти, у яких закінчувався термін легального перебування в країні. За підрахунками аналітичного департаменту Gremi Personal, це 12% українців, які працюють у Польщі. Тобто – десь 1,5 мільйона українців на початок кризи працювало в Польщі.

Оскільки якраз починався період сезонної потреби в українських працівниках, плюс карантин впливав на інші процеси в бізнесі, то вже 17 квітня Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про “Антикризовий щит”, який, передбачав автоматичне продовження легальності перебування у Польщі іноземців, зокрема й громадян України, на весь період епідемії плюс 30 днів після його завершення.

Схоже через це третьої очікуваної хвилі масового виїзду на православний Великдень і травневі свята в Україну не відбулося. Українських робітників частково заспокоїли закони, прийняті польським урядом, про автоматичне продовження прострочених документів, які надають право легально працювати далі. Також лякала інформація з батьківщини і острах втратити роботу у Польщі.

Але стало зрозуміло, що польські підприємці потребують українських робочих рук. Про це, наприклад,  заявив Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький на конференції, присвяченій наслідкам боротьби із "Covid -19". Він також зазначив, що це питання є дуже важливим і для України. Адже, українські працівники у Польщі до кризи щороку приносили Україні великі кошти. Останні дані 2018 року, зареєстровані Національним Банком Польщі, вказують на майже 13 млрд злотих, а це декілька млрд доларів.

Те, що українських заробітчан кличуть повернутися європейські роботодавці, підтвердив і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Але позиція українського Уряду поки що не відповідає побажанням колег з Польщі та Фінляндії. Можливо, через труднощі, з якими довелося повертати наших співгромадян додому. Принаймні станом на сьогодні Уряд офіційно не радить українцям їхати на заробітки за кордон. Хоча, за словами Кулеби, його колеги постійно телефонують та готові оплачувати і чартери, і інші витрати, лишень б повернути українську робочу силу до своїх країн.

Це станом на зараз. Проте можна розглянути кілька сценаріїв, за якими може розвиватися ситуація в майбутньому.

Варіанти майбутнього:

  1. Карантин завершується влітку. Нових хвиль захворювання немає.
  2. Карантин завершується влітку, але восени нова хвиля захворювання.
  3. Карантин в якісь формі триває півроку-рік, можливо довше.

Якщо карантин завершиться за попередніми прогнозами 11 травня, а в Польщі також поступово зніматимуть обмеження, то можна припустити, що особливих змін не відбудеться. За 30 днів після того, як Польща відкриє кордони, а може навіть і раніше, свої обмеження зніме Україна і до осені все повернеться до того стану, як було до пандемії. Принаймні на сьогодні саме така позиція українського Уряду.

Проте, за деякими прогнозами, восени на нас може чекати нова хвиля захворюваності, яка триватиме щонайменше до весни. В цьому випадку Уряд Польщі буде змушений шукати інші шляхи компенсації відсутності української робочої сили. Цілком можливо – за рахунок перерозподілу внутрішніх резервів, оскільки очевидно, що певні бізнеси загинуть і з’явиться велика кількість безробітних.

Якщо ж криза триватиме довше і світ зайде у карантин на півроку-рік – ця ситуація спонукатиме до пошуку певних стратегічних рішень. І це може дати поштовх проекту Міжмор’я (як і стратегічне планування вже зараз, з розрахунку на осінню кризу, або – на можливі інші кризи).

Пандемія коронавірусної хвороби вочевидь спонукатиме країни до убезпечення себе від подібних проблем в майбутньому. Однією з причин, чому вірус COVID-SarS-2  спричинив такі масштабні проблеми – це відкриті кордони та неконтрольована міграція. І неповороткість таких світових організацій як ВООЗ. Якщо б в момент появи хвороби в Китаю ця проблема була локалізована там, а всі туристи та інші громадяни інших країн були б локалізовані та обсервовані, якби вільне переміщення між країнами можна було швидко і одночасно призупинити до того часу, як всі інфіковані були б виявлені і перехворіли, ми б, зрозуміло, не мали тих проблем, що маємо сьогодні.

Зрозуміло, що подібні утворення як ЄС, а тим більше – ООН, не здатні реагувати швидко і жорстко на подібні до коронавірусу виклики. І баланс між свободами громадян та їх здоров’ям та життям – це питання важкої дискусії, яка в подібних утвореннях може бути безкінечною.

З іншої сторони, регіональні союзи, яким потенційно може бути Балто-Чорноморський союз – Міжмор’я, якщо вони будуть побудовані на правильних засадах, мають значно більший потенціал для виживання в подібних кризових умовах.

По-перше, це об’єктивно менша бюрократія. Швидше ухвалення рішення. Менше розбіжностей в менталітеті і звичаях.

По-друге, це країни, які на сьогодні дуже взаємопов’язані. Польща посідає друге місце серед країн, куди Україна експортує товари. У 2019 році країна експортувала до Польщі продукції на 3,3 млрд дол, переважно це промислові товари. Через жорсткий карантин тут можливе найбільше падіння експорту у 2020 році. По імпорту Польща – на 4-му місці , з річним об’ємом 4,4 млрд. доларів.

Враховуючи це, створення передовсім економічного союзу, на зразок Європейського об'єднання вугілля і сталі, з якого потім розвивався Європейський Союз, було б логічним і своєчасним кроком.

Окрім економічної складової, ми маємо також і спільного ворога – Росію, тому цей союз має і чітку безпекову складову.

На сьогодні не обов’язково, щоб проект Міжмор’я був альтернативою ЄС, проте як паралельний союз з чіткими цілями він є об’єктивно потрібний. І як і Німеччина з Францією, саме Польща та Україна мали б розпочати інтеграційний процес в регіоні, поступово долучаючи Румунію, Словаччину, Литву та інші країни.

Великий виклик – забрати братній білоруський народ від впливу Росії.

Першочергові кроки, з яких треба починати – це синхронізація законодавства. Зняття зайвих торгових бар’єрів.

Окрема велика увага – інфраструктурним проектам, які можуть дати поштовх економікам після нинішньої кризи, яка навряд чи мине швидко.

Трудова міграція, захист прав. Легалізація доходів шляхом уникнення зайвого, подвійного оподаткування при русі коштів всередині Міжмор’я.

Інвестиції, передовсім в сільське господарство, яке має запрацювати після відкриття вільного обігу землі. Корекція українського законодавства до польських зразків. Щоб уникнути латифундізації.

Взаємне культурне співробітництво. Незважаючи на певні протиріччя, між нами значно більше спільного, ніж того що роз’єднує.

Якщо добре подивитися і попрацювати, ми можемо вийти з цієї кризи ще сильнішими ніж були. І я в це вірю.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]