Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.12.2017 12:24

Про прості відповіді на складні питання, чи як побороти злочинну владу

Гражданский активист

Найперше питання, яке має ставити собі будь-хто, хто виходить на політичну акцію "проти" - це що він запропонує натомість, як відповідь. Іншими словами, заклик до повалення "злочинної влади" має сенс лише тоді, коли є пропозиція на кого, або на що вона буд

Протести проти діючої влади цієї осені, організовані кількома різними політичними групами (і політичними трупами також), і навколо яких також в'ються зграї політичних стерв'ятників, чітко висвітили кілька глобальних проблем української політики та хвороб нашого суспільства.

Найперше питання, яке має ставити собі будь-хто, хто виходить на політичну акцію "проти" - це що він запропонує натомість, як відповідь. Іншими словами, заклик до повалення "злочинної влади" має сенс лише тоді, коли є пропозиція на кого, або на що вона буде змінена і якими сенсами наповнена.

В акціях Руху Нових Сил, Руху "Визволення" та всіх тих, хто їх підтримує і бере участь як в щотижневих заходах, так і в протестному таборі біля Верховної Ради України наявні два типи закликів:

а) персоналізовані, про відставку/імпічмент діючої влади від Президента Порошенка до чиновників меншого рангу;

б) неперсоналізовані, з вимогами ухвалення законів про імпічмент, антикорупційний суд та зміну виборчого законодавства.

Неважко помітити, що останні не наповнюють змістом персоналізовані, тобто - Президент Порошенко, напевно, поганий не тому, що відсутнє законодавство, яке дозволяє його засудити або відправити у відставку. Для того, щоб вимога імпічменту була актуальною, мають бути не просто помилки, мають бути провали в економічній, внутрішній, зовнішній та інших сферах компетенції голови держави.

В публічних виступах як очільників, так і простих учасників акцій протесту такі закиди в бік Порошенка є: передовсім, це звинувачення у корупції. 

При цьому, погоджуючись с загальною оцінкою ситуації в цій сфері, навряд чи можна серйозно вважати особу Порошенка єдиним джерелом та причиною корупції. У цього явища як мінімум 450 співучасників у вигляді  депутатів Верховної Ради, частина з яких - активні організатори акцій протесту. Зрозуміло, що вони є представниками опозиції і не можуть вплинути на ухвалення законів чи кадрові призначення - це контролює більшість, яка лояльна до Порошенка. Навіть більше, саме від колективної волі народних депутатів залежить як ухвалення необхідних законів, так і відповідні кадрові призначення.

Відповідно, чесним гаслом щодо подолання корупції є заклик до, в першу чергу, позачергових парламентських виборів.

Отже, як відповідь на звинувачення в бік Порошенка в тотальній корупції в Україні (сама ситуація такою і є), має бути заклик не тільки і не стільки до імпічменту, як до позачергових виборів Верховної Ради. Цього ми не чуємо.

 Можливо, з тих причин, що як показують результати всіх останніх соцдосліджень, новий склад Верховної Ради буде набагато "гіршим", ніж той, що є зараз. При цьому умовно пропрезидентська фракція (фракції) матимуть приблизно таку саму чисельність, умовно ж патріотичне крило зменшиться на користь популістів у вигляді "Батьківщини" та пост-регіоналів з "Оппоблоку" та "За життя". І навіть проходження більшої кількості націоналістів не компенсує цю ситуацію.

При цьому на ці результати не вплине ухвалення нового виборчого законодавства, яке пропонують активісти та організатори протестів. Скасування мажоритарки лише здешевить кампанію та збільшить представництво "Батьківщини", "За життя" та інших "телевізійних" партій, відкриті списки - збільшить кількість "тушок" в новообраній Раді, як це сталося після зміни виборчого законодавства на місцевих виборах.

Організатори акцій протесту прекрасно розуміють, але мовчать про справжні причини того, що на виборах в Україні перемагають не ті, кого б виборці після п'яти років каденції назвали б - "це хороший депутат". Причина цієї мовчанки зрозуміла: вони також є частиною цієї системи, і їх протест - це технологія зміни на вершині харчового ланцюжка, по великому рахунку - це вже схвалені нашою "елітою" додаткові змагання щоб отримати місце на вершині, "у корита", використовуючи мітингову лексику.

Отже, як я зазначив на початку, акції протесту 2017 не пропонують нічого, щоб давало реальні відповіді на виклики, перед якими стоїть Україна, зокрема, - і на те, як подолати тотальну корупцію.   Реальний зміст того, що відбувається, дуже нагадує "Вєсь мір до аснаванья ми разрушім...", або взаємопоборювання українців в 1917-1921 роках. Руйнація, без жодної пропозиції змістовного порядку денного.

При цьому не можна сказати, що в суспільстві взагалі відсутні ті, хто має що запропонувати як на стратегічному, так і в тактичному напрямку. Але проти тих, кого умовно можна назвати "третьою силою", застосована технологія поляризації суспільства на дві умовні категорії: т.зв. "порохоботи" і "протестанти" (ті, хто проти "порохоботів"). 

Перша - чітко окреслена, має чіткі ознаки , лідерів думок та топ-блогерів та топ-спікерів. Остання ж категорія ще не має чіткої назви і наповнення, і саме за це йде змагання: один політик вважає, що це мають бути "міхоботи", інша - виключно "юлєфіли", також в засаді - "визволителі" та "вомбатанти".

Обидві категорії, обидва полюси об'єднує головне - вони, незалежно від одного, наполягають саме на такій поляризації, не лишаючи, по суті, ніші для інших думок. І саме така поляризація знищує дискусію про політичні, ідеологічні, світоглядні сенси.

Наразі склалася ситуація, з чим стикнувся зокрема і я, що коли ти заперечуєш тези прихильників Саакашвілі, або вказуєш на дуже сумнівну постать поруч з ним (не Дангадзе, Курченко - а офіційний заступник та права рука Юрій Дерев'янко, про якого можна прочитати тут) - то одразу стаєш "порохоботом", "парашеном" і т.д. І сумно навіть не від примітивізму або необгрунтованості  звинувачень, найгірше, що в цій парадигмі відсутнє поле для дискусії по суті, про майбутнє України. В дискусії навколо цих подій дуже важко пояснити, як можна одночасно вийти на підтримку Саакашвілі, коли його з процесуальними порушеннями арештовували 5 грудня, і бути проти нього та його діяльності як до, так і після цього дня. Мене не чують (не хочуть чути), коли я ставлю прості питання:

1. Які конкретні досягнення Саакашвілі як керівника Одеської обласної адміністрації?

2. Куди поділися всі ті, хто пішов на його заклик реформувати Одеську область?

3. Чому патріотичне середовище Одеси негативно ставиться до постаті та діяльності Саакашвілі?

4. Як ви ставитеся до агітації Саакашвілі на виборах в Чернігові за Сергія Березенка - уособлення корупції в команді Порошенка?

Цих питань може бути дуже багато тільки по Саакашвілі, але жодного разу в жодній дискусії відповіді на них я не почув. Всі заперечення заходилися до того, що я "порохобот", "працюю на баригу" тощо.

З іншого боку, моя критика дій влади, зазвичай, закінчується тим, що мене називають російським агентом. Або, без пояснення, блокують, як було під час ситуації на Костьольній. Тоді взагалі я почув дивну лексику про "пєчєнькі та чай на Майдані", півзабуту з часів Януковича.

Насправді, я зараз намагаюся не брати участь в цих дурних змаганнях "порохоботи" vs "протестанти". Ми з колегами зробили Інформаційний центр Міжмор'я, де намагаємося допомагати/виконувати функції української дипломатії. Також я веду майже щоденну непублічну громадську діяльність по захисту прав українців на низовому рівні: в комунальній сфері, боротьба з чиновниками на місцях, з хамством в сфері обслуговування і т.д. Про це не напишеш красиво у фейсбуці: я домігся того, що маршрут номер такий-то почав ходити за розкладом, або - покращилася якість обслуговування в такій-то сфері...

Це не "країну рятувати на марші"...

Мені є чим зайнятися у вільний від роботи час, але цей текст я пишу виключно тому, що люди, яких я давно знаю, або - яких я поважаю за певні якості, ставлять мені наступне питання:

- Ти виступаєш проти всіх. То за кого ти?

Цей текст покликаний дати відповідь на це питання, але не у вигляді конкретного прізвища чи назви партії/організації, - серед тих, кого нам пропонують в протистоянні "порохоботів" з "протестантами" відповіді реально немає.

Відповідь - в щоденній копіткій праці, в створенні горизонтальних зв'язків з однодумцями. І, в першу чергу, у виході з чорно-білого кута, в який нас загнали обидві сторони протистояння.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net