Чи зможуть українці отримувати електронні гроші з-за кордону?

Національний банк України дозволив користувачам - фізичним особам отримувати від нерезидентів України електронні гроші, що були емітовані нерезидентом, за допомогою міжнародних систем інтернет-розрахунків.

Відповідну Постанову за № 65 регулятор прийняв 10 лютого 2016 року, про що було повідомлено прес-службою НБУ.

Як зазначає НБУ запровадження спрощеного режиму функціонування рахунків фізичних осіб дозволяє цим особам отримувати на поточний рахунок іноземну валюту, переказану із-за кордону, в тому числі і в результаті погашення електронних грошей, емітованих нерезидентом.

З першого погляду такі зміни є позитивним рухом в розвитку обігу електронних грошей в Україні, які повинні спростити життя фрілансерам та іншим особам, які отримують прибуток на свої електронні гаманці.

Однак, наразі не можна говорити з упевненістю, що зазначені зміни будуть успішно застосовуватись на практиці, і українські банки, тай й сам регулятор не будуть створювати перешкод та ускладнювати процес отримання коштів.

Так, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 № 481 http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10#n19 емітент-нерезидент це - особа, яка здійснює випуск електронних грошей за межами України для їх використання в міжнародній системі інтернет-розрахунків, відомості щодо якої внесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.

Враховуючи, що наразі в Україні до Реєстру платіжних систем з платіжною організацією-нерезидентом були внесені лише 10 платіжних систем, жодна з яких за своїм призначенням не є системою електронних грошей, внесені зміни втрачають будь-який сенс.

Логічним, з боку регулятора, було б прийняття змін, які б дозволили резидентам України, отримувати на свої банківські рахунки грошові кошти в рахунок погашення електронних грошей, емітованих нерезидентом, незалежно від того внесені відомості про емітента до Реєстру чи не внесені.

Цілком достатньо було б обмежитись, вимогою, передбаченою НБУ в Постанові № 65 http://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=27364751, щодо обов’язковості забезпечення міжнародною системою інтернет-розрахунків погашення електронних грошей шляхом перерахування коштів на рахунок користувача – фізичної особи в банку-резидентові.

Можливість погашення електронних грошей шляхом перерахування грошових коштів за допомогою банківського переказу на банківський рахунок, відкритий в українському банку, мають практично всі діючи системи електронних грошей, однак слід враховувати, що такі перекази здійснюються в іноземній валюті.

На своїй сторінці Фейсбук НБУ пояснив, що кошти можуть зараховуватися на рахунок клієнта в українському банку, відкритий у іноземній валюті та на рахунок клієнта в українському банку, відкритий в національній валюті (після конвертації).

І знову ж таки, начеб то все просто і зрозуміло, однак діючи системи електронних грошей здійснюють погашення електронних грошей за допомогою міжнародної банківської системи переказів SWIFT, яка передбачає наявність у отримувача IBAN (спеціальний ідентифікатор особи отримувача, який присвоюється при відкритті рахунку виключно в іноземні валюті). Тобто технічні можливості основних світових систем електронних грошей не дають змогу користувачу здійснити погашення електронних коштів на рахунок відкритий в гривні.

Яскравим і в той же час простим прикладом, можу бути законодавство країн ЄС, до якого, до речі, наші законотворці намагають приблизити і вітчизняні нормативні акти.

Фінансове законодавство країн Європи дозволяє зараховувати на банківський рахунок грошові кошти з типом «погашення електронних грошей, емітованих фінансовою установою – нерезидентом», навіть якщо на території країни отримувача не ведеться обіг таких електронних грошей.

Україна також могла б запровадити таку норму без усіляких застережень та необхідності узгоджувати правила та інші внутрішні документи платіжної системи чи системи електронних грошей. По-перше, сектор IT фахівців, який здебільшого працює за іноземним замовленням, припинив вишукувати складні схеми отримання винагороди та вийшов би з тіні. По-друге, зазначене сприяло б притоку фінансових потоків до України за рахунок інвестицій від бізнес-ангелів малого та середнього бізнесу. Нарешті, по-третє – зазначений варіант розв’язання проблеми є на 100% легальним і не порушує основні вимоги законодавства щодо обігу електронних грошей в Україні.

Для законного обігу на території України електронних грошей, вони мають бути емітовані резидентом і виражені в гривні.

При цьому законодавство не забороняє мати електронні гамаці з грошима, що емітовані нерезидентом, і розраховуватись за іх допомогою за межами України. Тоб-то, заборона полягає лише в тому, що користувач не може здійснювати розрахунки тільки на території України.

Отримання на поточний рахунок іноземної валюти із-за кордону в результаті погашення електронних грошей, емітованих нерезидентом, не підпадає під вимоги щодо обігу електронних грошей в Україні, оскільки обіг таких електронних грошей вже припинився в момент іх погашення розрахунковим банком – нерезидентом (чи іншою кредитною установою).

Чи полегшить життя фрілансерам та користувачам веб-мережі така спроба НБУ лібералізації інтернет-розрахунків покаже час, однак наразі можна говорити про необхідність масштабного перегляду існуючих нормативних актів в галузі електронних розрахунків, із залученням зацікавлених осіб та фахівців в даній сфері, оскільки чіткого та ефективного напрямку роботи НБУ в даній (і безперечно важливій) сфері, не спостерігається.