UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.05.2021 13:39

Друга річниця Зеленського. Війна проти всіх. Донбаський вузол. Паростки авторитаризму

Політичний консультант, стратегування кампаній

Три акценти пресконференції Зеленського, які анонсувати подальші тригери розвитку країни.

Друга річниця президентського терміну – знакова публічна подія. Це той період, коли президент може прозвітувати як про особисті досягнення, так і анонсувати подальші тригери розвитку країни. Згадаймо лиш як Кучма у 1996 розказував про ухвалену при ньому нову Конституцію України. У 2012 Янукович розказував про досягнення в соціальній сфері, паралельно анонсуючи Євро-2012. Порошенко, незважаючи на війну, у 2016 також зміг показати реальні успіхи у своїй роботі. А що Зеленський?

Саме на такий діалог суспільство очікувало 20 травня. Громадяни прагнули побачити президента, який підбиваючи підсумки двох років своєї роботи, розкаже про свої здобутки та поразки. Пояснити куди рухається країна і чого очікувати громадянам від влади. Чи вийшло це у нього чи ні – відповідь на це питання кожний дасть собі самостійно.

Зі свого боку виділю три моменти, які на мою думку вартують уваги.

Війна проти всіх.

Володимир Зеленський публічно кинув виклик і оголосив вендету всім представникам так званих старих еліт. У своєму публічному виступі він атакував всіх. Медведчука і Коломойського, Порошенка і Гройсмана, Тимошенка і Яценюка. Чи не найбільше критики перепало Кличку. Від Зеленського прозвучали безпрецедентні прямі звинувачення у корупції оточення Кличка і у не професійності київського міського голови. А теза: «КМДА це моя вертикаль і я не потерплю корупції в Києві,» фактично анонсувала другий етап атаки з боку Банкової.

Чим завершиться ця війна рано прогнозувати. Але очевидно, що Кличко без бою не здасться.

Більш ніж показовою стала публічна перепалка між Зеленським та ведучим телеканалу Україна-24 Василем Головановим. Нагадаю, телеканал, який пов'язують із Рінатом Ахметовим останні декілька місяців почав критикувати Банкову. Експерти пов'язують це з тим, що Зеленський вирішив збільшити ренту на видобуток руди з 4 до 43 доларів.

Як відомо, персональних образ Зеленський не прощає. У знак помсти він почав публічно звинувачувати як канал, так і Голованова у маніпуляціях та порушеннях журналістських стандартів. Фактично цим Зеленський передав «чорну мітку» Ахметову. Або приймай мої правила гри, або – готуйся підпасти під закон про олігархів.

Звісно, така публічна війна гарно сприймається суспільством. Але чи вистачить у Зеленського ресурсів виграти одночасну війну на всіх фронтах – покаже час. Тому що цілком очевидно, що старі еліти не будуть чекати поки їх знищать поодинці і перед обличчям не безпеки почнуть об'єднуватись.

Донбаський вузол

На жаль, на пресконференція українці знову не почули чіткого плану як Зеленський бачить у майбутньому реінтеграцію Донбасу. Підкреслюю. Не встановлення миру, а реінтеграцію в мирне соціально-економічне буття тимчасово окупованих територій.

Пояснюю що маю на увазі. По перше, як показують соцопитування, більшість українців не підтримують жодні особливі статуси, амністії бойовикам і «народну міліцію». Тому лише – реінтеграція на умовах лютого 2014 року. А тепер давайте уявимо картину, що завтра росіяни виводять війська і Донбас переходить під контроль української влади. Чи розуміє влада, що потрібно робити з цими територіями далі? Насправді повернення ОРДЛО в економічне і політичне поле України навіть без «особливого» статусу це вже катастрофа. Що там з економікою? Інфраструктурою? З екологією?  На жаль, за сім років ні Порошенко, ні Зеленський не створили такого плану. Єдину більш менш об’єктивну оцінку цього питання знайшов у двічі міністра фінансів Ігоря Уманського. За його словами для початку відновлення Донбасу потрібно мінімум 21,7 млрд доларів. З них 44% - компенсація збитків, завданих підприємствам, 40% - вартість реабілітації людського капіталу і 16% - збитки, завдані екології двох областей. Це без урахування відновлення соціальної та транспортної інфраструктури. У своїй праці присвяченій стратегії реінтеграції окупованих територій Уманський посилається на дані Віденського інституту економічних досліджень. Незважаючи на те, що у нього програму реінтеграцію окупованих територій побачив, а ні у Зеленського, а ні у його Уряду аналогічних документів не має. Більше того, якщо по Криму Зеленський анонсував створення Кримської платформи, то по Донбасу аналогічних процесів – не передбачається.

А отже проблема лишається не вирішеною оскільки влада абсолютно не має стратегічного бачення що робити з цими територіями.

Паростки популістичного авторитаризму

Давайте визнаємо - частина українського суспільства завжди підсвідомо бажала приходу до влади лайтову версію Піночета. Щоб з одного боку він навів в країні порядок, побороли корупцію, відновили економінку. А з іншого, щоб держава максимально забезпечила всім соціальні гарантії. Будемо об'єктивним – частина виборців південно-східного регіону бачила реінкарновану копію Піночета у Зеленському. Однак замість чилійського Піночета до влади прийшов аргентинський Перон. Якщо подивитись на ключові тези Перона та його партії Справедливість то побачимо схожі тези з партією Слуга Народу. І одні й другі сповідують третій шлях розвитку країни, взявши найкраще у капіталістів і соціалістів (пам'ятаєте про плюси та мінуси СРСР?). Пропагують націоналізацію та економічну самостійність без зовнішнього впливу. Апелюють до громадян, через прості та зрозумілі лозунги. 

Все це я побачив під час перегляду пресконференція. У мене виникло стійке відчуття, що перед нами сидить людина з авторитарними амбіціями. В його манерах і жестах відчувалось прагнення не керувати країною, а царювати. Фраза «я став вироком Порошенка тому що зараз Президент, а він ні» - більш ніж показова. Ну і звісно постійні звинувачення. Якщо щось погано – йому заважають працювати суди та попередники. Якщо щось гарне це зробив він та РНБОУ.

Ну а фраза – дивіться кожної п’ятниці по телевізору засідання РНБОУ більш ніж показова. Ну і найголовніше – Зеленському подобається керувати та царювати. Це було видно в манері поведінки та відповідях. Саме тому пресконференція стало чітко зрозуміло – Зеленський йтиме на другий термін. Відповіді показали - він готується. А для того аби перемогти вже починає будувати свій маленький авторитарний режим, використовуючи за зразок кращі практики як Перона, так і Путіна.

Чи вийде це у нього – залежить виключно від нас. Бо якщо вийде, то боюсь двома президентськими термінами Зеленський не обмежиться. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]