Боротьба з корупцією чи черговий бонус для олігархів від Уряду?

Згідно з дослідженням Центру політичних студій та аналітики, законопроект Мін ’ юсту містить 4 корупційні ризики, а також 4 загрози, які здатні нівелювати позитивні новації Законопроекту. Суспільство знову опиняється в патовому становищі. З одного боку, законопроект потребує змін, з іншого – країна не має часу зволікати із запровадженням державного фінансування політичних партій, яке допоможе Раді звільнитися від влади олігархату. Єдиний вихід із ситуації, що склалася – прийняти законопроект у першому читанні і перед розглядом у другом читанні внести зміни для усунення усіх корупційних ризиків.

Для того, щоб привести закон у відповідність до європейських стандартів, потрібно здійснити принаймні 4 кроки, а саме:

·       Зменшити відсотковий бар ’ єр, який має набрати партія для отримання державного фінансування з 4% до 2,5-3% (що дасть шанс молодим партіям, а не лише розкрученим олігархічним політичним брендам);

·       Включити в законопроект необхідність звітування за витрати коштів перед Державною фіскальною службою, Міністерством юстиції та Центральною виборчою комісією (в частині відшкодування витрат на вибори). Це сприятиме посиленню контролю і зменшить ймовірність змови;

·       Детальніше прописати механізми звітування політичних партій перед контролюючими органами. Інакше державне фінансування партій може перетворитися у підгодовування олігархічних проектів, яке не принесе реальної прозорості та підзвітності партій громадянам;

·       Дати чітке визначення поняттю «внесок» та точно прописати обмеження щодо членських внесків. В противному разі олігархат зможе використати цю прогалину для подальшого контролю за власними проектами.

Основні корупційні ризики, знайдені громадськими експертами, пов’язані з:

·       невизначеністю видів обмежень у фінансуванні політичних партій, за порушення яких передбачено штраф;

·       недостатністю обмеження загальної суми добровільних внесків для юридичних осіб;

·       невизначеністю відповідальності політичних партій за повернення коштів, отриманих з порушенням вимог Закону;

·       неврегульованістю питання, хто має здійснювати переказ коштів на банківський рахунок політичної партії, якщо добровільний внесок здійснюється у готівковій формі.

Детальніше про корупційні ризики закону можна прочитати у тексті експертизи, здійсненої Центром політичних студій та аналітики (  http://cpsa.org.ua/wp-content/ uploads/2015/04/ Експертиза. docx  ).

Додатковим ризиком стає і те, що закон має вступити в силу лише з 2017 року. «Відклавши дію закону на 2 роки ми ризикуємо, що він загубиться серед поточних проблем і може взагалі не вступити в дію. Аналогічним чином так і не зміг запрацювати попередній закон про фінансування партій, що був прийнятий у 2003 році, але так і не вступив в силу.

Однозначно, законопроект має бути прийнятий, але не в тому вигляді, в кому він був поданий до Ради. Часу лишається критично мало – Уряд обіцяв Міжнародному валютному фонду, що законопроект буде прийнятий вже у червні. Від якості законопроекту та результатів голосування залежить не лише чи отримає Україна наступні транші виділеної кредитної лінії, але й подолання політичної корупції в країні та зменшення впливу олігархів на політику