Економіка має рухатись. Це базовий принцип успішного розвитку

Говорити про підвищення мінімальної заробітної плати як про вбивчий для економіки крок не можна. Верніше, можна, але недалеким у своїх поглядах, або не чистим на руку підприємцям, адже платити штраф у обсязі 30 мінімальних зарплат , якщо в ході перевірки з'ясують, що фактично працівник працює на повну ставку, а оформлений на половину, чи 100 мінімалок, якщо знайдуть неоформленого працівника, або такого що отримує менше ніж 3200, розумний та чесний роботодавець не буде.

Рішення про підняття мінімальної зарплати до 3200 гривень базується на серйозних економічних розрахунках і дослідженнях. Це не був спонтанний популістський крок без прогнозування можливих негативних наслідків. І як кожне обґрунтоване рішення, що має на меті довготривалий економічний ефект, аналізувати його результати потрібно через певний час.

Однак уже сьогодні критика підвищення мінімального доходу українців зашкалює, тож необхідно розібрати головні домисли, якими  прибічники експлуатаційної праці жахають трудовий люд, відстоюючи зарплату, нижчу за прожитковий мінімум.

Закриття ФОП, знищення середнього класу

Документи на закриття дійсно подали тисячі фізичних осіб-підприємців. Але, у першу чергу, це пов’язано із змінами в провадженні їхньої діяльності, згідно до яких з першого січня навіть у разі відсутності доходу ФОП має щомісяця сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 700 гривень. Тобто зараз масово припиняють свою діяльність економічно неактивні підприємці, іншими словами – формальні, які не є  учасниками ринку, не сплачують податків, не мають найманих працівників, не виробляють кінцевого продукту.

Серед закритого бізнесу є й такий, що мусив припинити роботу через фінансову неможливість платити своїм найманим працівникам підвищену заробітну плату. Але ми маємо дати собі відповідь на питання, чи потрібен бізнес, який по суті експлуатує працівників, забезпечуючи співробітників зарплатою, нижчою прожиткового мінімуму?

Середній же клас в Україні знищувався планомірно і сьогодні фактично не існує. У нас не має середнього класу. У нас є виживаюче населення, яке боїться підвищення рівня мінімальної зарплати, бо це зміни, які несуть ризики. І боїться свого роботодавця, який не звик думати про соціальний захист і майбутнє своїх працівників. Частина українців вважає, що краще вже отримувати копійки, але хоча б стабільно, без страху, що завтра взагалі скоротять, аби не платити підвищену мінімалку. Люди доведен і до стану, коли в н их вже немає бажання жити краще, мати перспективу, боротись за якість життя.  Це – наша перша проблема, ментальна.

Сумлінні ж роботодавці про підвищення мінімальної зарплати не дізнались взагалі – вони давно відійшли від такої категорії, як «мінімальна» зарплата і оплачують працю своїх співробітників чесно, відповідно до економічних умов і інфляційних процесів.

Скорочення працівників, переведення на частину ставки

Чесний бізнес є основою чесної країни. Тіньова економіка в Україні сягнула більше 50% – а це корупція, відсутність соціального захисту, трудових гарантій, пенсійного забезпечення, лікарняних, допомоги по вагітності і пологах…

Показово, що на тих підприємствах, де профспілка працює активно, люди не панікують – вони знають, що профспілка буде їх відстоювати, а роботодавець не зможе так просто перевести їх на нелегальну зарплату. Для недопущення скорочень і неоплачуваних відпусток уже введено ряд механізмів і розробляються додаткові.

27 грудня було підписано закон, який встановив штраф за неоформленого співробітника в розмірі 100 мінімальних зарплат, тобто 320 000 гривень. Мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання не розповсюджується на Державну службу України з питань праці. Наразі готується запуск профспілкової гарячої лінії з оперативного реагування на порушення трудових прав.

Переведення працівників до категорії нелегальних – питання прецеденту. Коли хоча б один роботодавець буде змушений заплатити 320-ти тисячний штраф за порушення законодавства та зрозуміє, що корупційна можливість його уникнути відсутня – усі будуть працевлаштовані офіційно.

Щодо скорочення та неоплачуваних відпусток потрібно зрозуміти, що у першу чергу підвищення мінімалки стосується бюджетної сфери – для більшості роботодавців не йде мова про вдвічі більші виплати своїм співробітникам з 1 січня, іде мова лише про їх виведення з тіні та чесну сплату податків. Підвищена ж мінімалка для всіх працівників бюджетної сфери, з яких мінімальну зарплату отримують близько 1,2 млн, закладена в бюджет України на цей рік.

Зростання курсу валют

Підвищення мінімальної зарплати призводить до зростання доходів тієї частини населення, яка сьогодні має найменшу фінансову забезпеченість, а не девальвації національної валюти. Це різні речі. Зростати курс може через побічні економічні процеси – але їх запуск це не питання підвищення соціальних стандартів, а готовності українців виводити бізнес з тіні.

Аналізуючи можливі ризики, важливо не забувати, для чого профспілки добивались значного зростання мінімальної заробітної плати.

Мінімалка 3 200 – це перезапуск економіки.

Більша заробітна плата означає, що купівельна спроможність українців виросте, почне зростати попит, товарообіг. Це підштовхне виробництво і розвиток економіки загалом.

Мотивуюча функція українських зарплат нехтувалась багато років і сьогодні потрібен час, аби перевернути це ставлення. Не лише для бізнесу, але й самих трудівників.

Підвищення продуктивності праці

Підвищення до 3200 – перший крок. Ми йшли до нього багато років, але тепер, коли процес уже запущено, тягнути з подальшим реформуванням оплати праці неможна.

У структурі собівартості продукції заробітна плата українців складає близько 10%. У європейських країнах вона доходить до 50%. Тобто зарплати можуть бути більшими. Більшими, ніж 3 200 і більшими, ніж 10 000 гривень. Це питання лише нашого спільного бажання і консолідованого рішення легалізувати всі, без винятку, трудові відносини. Минулого року Федерації профспілок вдалось вивести соціальний діалог на новий рівень, значно збільшити вплив профспілок на Уряд. Ми маємо всі необхідні інструменти для перезавантаження системи праці в Україні.

Зменшення дефіциту Пенсійного фонду

150 мільярдів дефіциту Пенсійного фонду – це ризик для пенсіонерів залишитись завтра без коштів для існування взагалі. Пенсії наших батьків – це наші податки. Податкова база формується з відрахувань з легально виплачених заробітних плат економічно активного населення України. Цей пенсійний дефіцит сформували ми, коли десятиліттями жили у фінансовій тіні, платили зарплату в конвертах, погоджувались працювати неофіційно.

Збільшення мінімальної зарплати значно збільшить не лише базу відрахувань, але й кількість платників податків, що дозволить залатати фінансові діри. Без радикального реформування цього укладу економіка продовжить руйнуватись. До ескалації кризи податкових надходжень призводить зростаючий міграційний потік українців закордон.

Зменшення еміграції українців закордон

Більше 8 мільйонів наших співвітчизників зараз працюють за межами України. Мова йде не лише про молодь, це вчені, лікарі, інженери. З 1 січня 2016 року вступив у силу закон «Про зовнішню трудову міграцію», який дав можливість легалізувати закордонне працевлаштування. Колосальна кількість розумних людей, які мали б сьогодні будувати нашу країну, були змушені поїхали за її межі, аби прогодувати родини. Бо та зарплата, яку вони отримували в Україні, не могла забезпечити їм гідний рівень життя. За даними останніх опитувань близько 40% молоді готові поїхати з України задля більшої зарплати. Що потрібно, аби припинити відтік населення? Дати їм можливість заробляти в рідній країні та працювати задля її розвитку.

Цей простий факт робить підвищення мінімальної зарплати не питанням вибору, а єдино вірним кроком. Ризикованим, оскільки його результат залежить від особистої відповідальності та бажання відійти від тіньової економіки кожного з нас, але ефективним.

Сьогодні всім потрібно зрозуміти одну річ – кожен з існуючих ризиків підвищення мінімалки існує виключно через вірогідність незаконних дій і порушень трудового законодавства. Це означає, що якщо жоден з роботодавців зараз не буде намагатись утриматись у тіні та маневрувати між нормами законодавства, підживлюючи ґрунт корупції, негативних наслідків, які зараз прогнозуються деякими експертами, не буде.

Об’єктивно зараз не стоїть питання, чи правильним кроком було підвисити мінімалку вдвічі. Стоїть питання, хто та з якою метою протидіє руху української економіки та реформі оплати праці.