Відродимо Рось об'єднавши зусилля

   Що таке рибальство для сучасного чоловіка? Чим пояснити феномен чоловіків-рибалок, які ні світ ні зоря прагнуть вирватись з міста на природу, аби закинути вудочку, потравити байки, потішитись величиною і рідкістю здобутого трофею, самого процесу, в якому переплітаються і рибацькі жарти, і казан на вогнищі із запашною рибною юшкою? Мабуть, бал правлять і прояви природного інстинкту, і підспудне бажання опинитись подалі від стресів і щоденних турбот, а також відпочинок і спілкування, та… бажання вберегти щедрі дари природи від нищівного втручання цивілізації та рибалок-браконьєрів.

   А ще для багатьох рибальство – це можливість навідатись до рідної батьківської домівки, яка надихає спогадами та новими силами. Пам’ятаю, як у дитинстві з батьком ми теж ходили до річки на рибалку. Це були безтурботні часи і незабутні враження, коли за годину-дві можна було чи то власноруч змайстрованими вудочками, чи то саком наловити відро риби, з відчуттям гордості принести його додому, де за деякий час вся сім’я ласувала смачною юшкою. А весною під час повені риба була чи не в кожній заплаві. І видів риби в наших водоймах був не один десяток...

   Що ж трапилось сьогодні? Рибалки скаржаться, що риба щезає у водоймах, не ловиться на вудки – можна хоч цілий день просидіти, вдивляючись у поплавок, але так і не дочекатися кльову. Припускають, що Чорнобиль винен, або який-небудь хімічний завод. Та ні, найчастіше останнє слово залишається за людським фактором. Ті, хто поставив собі за мету заробляти на рибальстві, вдаються до різних хитрощів, серед яких – заборонене використання електровудочок, застосування яких справляє нищівну дію на все живе в річці. Обсяги збитків від такої риболовлі важко підрахувати, адже електрострум не щадить ні рибу, ні її кормову базу – гине планктон, водні безхребетні, відмирають водорості. Парадоксально: всі браконьєри чудово обізнані про страшні наслідки застосування електровудки, відзначають, що риби стає менше, але ... жага наживи незнищенна. "Після мене хоч потоп", "Риби на мій вік вистачить" і т.д. і т.п.

   Аби змінити ситуацію на краще, ініціативна група мешканців села Набутова разом із ветеранами Афганістану взяла під особистий контроль територію річки Рось, а саме: від залізничного мосту в с. Гарбузині до с. Драбівки. Було прийнято рішення заохочувати мешканців навколишніх сіл до участі у природоохоронних заходах і преміювати тих, хто братиме активну участь у затримці браконьєрів з електровудками. Якщо цей факт буде встановлено, в якості премії на активіста чекають 3 000 грн. Телефон оперативного реагування 067-232-02-44.

   Нещодавно головою постійної комісії Корсунь-Шевченківської районної ради з питань охорони навколишнього середовища та врегулювання земельних відносин, агропромислового комплексу та соціального розвитку села було обрано Василя Володимировича Томіленка. До повноважень комісії входить охорона навколишнього середовища від стихійних звалищ та турбота про екологічний стан річки, на який негативно впливає її експлуатація гідроелектростанціями, відбір води на потреби міста Умані, скиди неочищених стоків в м. Богуславі. Недотримання законодавства України в частині охорони навколишнього середовища, скиди води у річку, відсутність належних заходів по промиванню р. Росі у рамках програми "Питна вода Корсунщини" та інші дії призвели до негативних наслідків, серед яких — і катастрофічне пониження рівня води на 1 метр по водомірній лінійці у річці цим літом, що призвело до загибелі великої кількості риби та молюсків.

   Держрибоохорона приділяє мало уваги боротьбі з браконьєрством, а питання відтворення рибних запасів взагалі не порушується, хоча були і звернення небайдужих громадян, і дзвінки на "Гарячу лінію" Держрибохорони України. Тому ініціативна група прийняла рішення про зариблення річки мальком та відтворення її живих ресурсів у такий спосіб. 7 грудня цього року перші 500 кг малька товстолоба та коропа було випущено в річку в трьох місцях. А навесні після повені в річку буде випущено ще 1000 кг малька різних видів риби.

   Так, спільними зусиллями і відродимо нашу дивовижну Рось, яка даруватиме чудові миті спілкування з друзями за вудочкою. Що стосується залучення місцевих органів самоврядування до природоохоронних заходів, то ініціативна група разом з головою комісії з питань охорони навколишнього середовища та представниками Партії ветеранів Афганістану вимагатимуть від райради активної підтримки починань у цій галузі, фінансування зариблення водойм та інших заходів, спрямованих на здорове екологічне майбутнє села, району, області і країни в цілому.    

                                ДОВІДКОВО:

   Раніше рибу глушили динамітом. Захід цей був досить гучним і малопродуктивним – до 70% оглушеної риби не спливало на поверхню. Але ж вибухівку дістати потрібно, хоча останнім часом з цим раніше   дефіцитним товаром проблем немає: на ринку можна знайти і толову шашку, і "лимонку", і іншу продукцію.   Прогрес не стоїть на місці, і "світлі" голови браконьєрського видобутку риби максимально спростили промисел і зробили його більш ефективним. Для себе, звісно. На зміну динаміту прийшов електрострум. Електровудка стала страшною зброєю для всієї водної живності. Убивчий радіус її дії – до 12 метрів, хоча навіть за двадцять-тридцять метрів від її дії вдарити струмом може чутливо! Сумною є   статистика і такого характеру – щорічно в Україні гине до 30 браконьєрів, які вирішили порибалити з електровудкою в дірявих чоботях або полоскати руки біля працюючої установки. Зафіксовані також випадки загибелі підводних мисливців, які потрапляють   у зону дії електровудок. Електробраконьерство приймає характер повальної епідемії. На Україні працюють сотні, як не тисячі електровудок, результатом пекельної роботи яких є величезні простори водойм, яких риба уникає, не йде туди нереститися, або тоне під дією електроструму   у великій кількості, і браконьєрами не підбирається. Знайомі підводники розповідали про десятки кілограмів гниючої риби (від п'ятисантиметрових бичків до метрових сомів), якою вислане дно водосховищ.