Клептократия = Дельта банк + ФГВФЛ + …

Гроші МВФ

Головними акціонерами Міжнародного валютного фонду є США (її квота складає 17,4%), Японія (6,46%), Німеччина (5,58%), Велика Британія (4,23%), Франція (4,23%), квоти яких відповідно забезпечуються за рахунок грошових коштів платників податків цих країн.

Україна є однією з найбільших позичальників МВФ. Так, 11.03.2015 року МВФ затвердив угоду про чотирирічну програму розширеного фінансування на $17,5 млрд. $5 млрд. МВФ було виділено Україні відразу. Згідно умов даної програми, Україна зобов'язалася, зокрема, зберегти довіру громадян до банківської системи України

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

З метою виконання цього зобов'язання, Кабмін України надавав позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Протягом 2014 року ФГВФО запозичив кредитів на суму 10,12 млрд грн у формі облігацій внутрішньої державної позики (з дохідністю 12,5% річних) в обмін на векселі ФГВФО (12,5% річних) у Мінфіні України. А протягом 2015 року ФГВФО залучив кредитів Уряду України за рахунок Державного бюджету України 2015 року у формі облігацій внутрішньої державної позики у сумі 20 млрд грн та 21,5 млрд грн зі строком погашення в 2025-2028 роках з доходністю 10,86 -11,97 відсотків річних, в обмін на векселі ФГВФО з такими ж строками та доходністю.

Дельта банк

Дельта банк був визнаний НБУ як системний.

02.03.2015 року НБУ прийнято рішення про віднесення Дельта банку до категорії неплатоспроможних, а ФГВФО запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

05.06.2015 року між ФГВФО та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір цільової позики №32 на загальну суму 11,95 млрд. грн (що складає $568,76 млн.), за яким ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова Владислава Володимировича (далі – Тимчасовий адміністратор) зобов'язався використати позику за цільовим призначенням (п.1.1 договору) лише для виплати коштів за вкладами вкладників за договорами строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників в межах суми відшкодування, що гарантується ФГВФО (п.1.2 договору).

На підставі Постанови Правління НБУ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" від 02.10.2015 № 664, ФГВФО 02.10.2015 року прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 181, чим констатовано припинення з 03.10.2015 року здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк", та закінчення здійснення своїх повноважень Тимчасовим адміністратором.

У період здійснення тимчасової адміністрації в Дельта банку за договором цільової позики з 05.06.2015 року по 02.10.2015 року вкладникам було виплачено лише 8,47 млрд. грн. ($403,07 млн.) з 11,95 млрд. грн.

Незаконне використання персональних даних вкладників

10.02.2015 року ФГВФО прийняв Методичні рекомендації №036/15, які є головним доказом нецільового використання коштів МВФ шляхом незаконного використання персональних даних вкладників. Ці рекомендації підмінили Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", надали можливість всім тимчасовим адміністраторам усіх неплатоспроможних банків діяти протиправно шляхом обмежень цільових виплат вкладникам, а їх виконання примусило вкладників вживати заходів щодо оскарження незаконних дій в судах адміністративної юрисдикції.

Докази містяться в судових рішеннях, якими констатуються протиправні дії тимчасового адміністратора в Дельта банку. Невиконання ним цих судових рішень, які набрали законної сили, свідчать про запланований системний та умисний характер цих незаконних дій.

Куди поділись кошти МВФ для вкладників у розмірі 3,48 млрд. грн?

На це питання відповідь надає судове рішення, ухвалене судом у спорі між НБУ та ФГВФО, який виник саме щодо цього обсягу коштів МВФ, передбаченого для виплат вкладникам, але не виплачених ним за рахунок протиправних дій Тимчасового адміністратора – службової особи ФГВФО.

З урахуванням ухвали про описку ми дізнаємося, що 1,6 млрд. грн. коштів вкладників були повернуті ФГВФО під час дії тимчасової адміністрації в Дельта банку, що підтверджується звітом ФГВФО за 2015 рік, а 1,76 млрд. грн були перераховані до ФГВФО 7-ма переказами лише у період з 15.01.2016 р. по 25.02.2016 року.

Проте, ФГВФО у 2016 році відзвітував про повернення тільки 0,23 млрд.грн. всіх цільових позик у всіх неплатоспроможних банках. Неповернення Дельта банком 1,76 млрд. грн в 2015 році, та перерахування їх у 2016 рjці разом із викривленою звітністю ФГВФО є ще одним доказом нецільового використання коштів МВФ.

Відсутність виплат вкладникам суми у розмірі 3,48 млрд. грн є, по-перше, додатковим навантаженням на ФГВФО, адже ФГВФО у подальшому ці кошти відшкодовував за свій рахунок під час процедури ліквідації Дельта банку, а по-друге, створенням умов для корупції.

Зміна законодавства як "подарунок" для неплатоспроможних банків

16.07.2015 року Верховна рада України зробила "подарунок" неплатоспроможним банкам у вигляді виключення з джерел формування коштів ФГВФО доходів від цільових позик для таких банків, фактично ліквідувавши їх. А це 14% річних від 11,95 млрд. грн. згідно п.1.4 договору №32 з Дельта банком.

Чи можна вважати такий "подарунок" відсутністю збільшення навантаження на Державний бюджет України? На погляд автора цього "подарунка" – так, але на погляд автора цього юридичного аналізу – ні в якому разі.

Сваволя

Чергові протиправні дії тимчасових адміністраторів щодо визнання договорів нікчемними та введення вкладників у стан остраху шляхом незаконних погроз у відкритті проти них кримінальних проваджень щодо заподіяння шкоди ФГВФО були фоном задля нецільового використання коштів МВФ, а заяви ФГВФО щодо розкрадання коштів з неплатоспроможних банків та створення перешкод в їх поверненні, свідчить про створення ним умов для відсутності повернення ФГВФО коштів державі.

Очевидна мета цих оборудок є максимальне звільнення неплатоспроможних банків від зобов'язань перед ФГВФО, та подальше "комфортне" розпорядження активами та боргами неплатоспроможних банків під час процедури їх ліквідації, що призводить до збитків, заподіяних ФГВФО та державі, які обов'язково необхідно відшкодувати з осіб, що приймали участь в цих оборудках.

Отже, факти нецільового використання коштів платників податків іноземних держав є доведеними, тобто юридичними.

Згідно чинного законодавства України, постало питання на підставі даних відомостей та фактів провести у належний спосіб швидке, повне та неупереджене розслідування з метою припинення вчинення таких протиправних дій, притягнення до відповідальності осіб, які приймали в них участь, та неповторення їх у майбутньому.

Проте, належним чином оформленим та у законний спосіб поданим до правоохоронних органів (СБУ, НАБУ, прокуратури, поліції, Омбудсмена) та до Президента України вищевикладеним відомостям й доказам було цими ж органами у незаконний спосіб перешкоджено шляхом незаконних відмов або бездіяльності, що свідчить про покриття на національному рівні дій, пов'язаних із нецільовим використанням коштів платників податків іноземних держав, та залишення інструментів для вищевикладених порушень у майбутньому.

Також необхідно врахувати, що з травня 2015 року суди адміністративної юрисдикції масово та системно незаконно зупиняли всі провадження щодо спорів, пов'язаних із зобов'язанням тимчасових адміністраторів здійснити законне використання персональних даних вкладників шляхом їх включення до відповідних списків та реєстрів задля отримання своєї власності згідно зобов'язань держави перед вкладниками за рахунок грошей МВФ. Такі зупинення відбувались за допомогою нехтування суддями принципом правової визначеності як основоположного аспекту верховенства права, всупереч вимог, встановлених ст.ст.58, 129, 152 Конституції України, що є прямим доказом масового нехтування суддями обов'язками судді.

Вищевикладені умови та обставини збурювали вкладників, які фактично залишились без захисту перед організованим та системним свавіллям ФГВФО, судових, правоохоронних та інших державних органів, пов'язаних із нецільовим використанням коштів МВФ, що заплановано призвело до створення їх протестних настроїв проти владних інституцій, про наслідки яких автор приверне увагу читача у своєму наступному матеріалі.

 

 

 

 

Задіяння в Україні протестного потенціалу населення

Згідно нової стратегії керівництва збройних сил РФ, побудованої на аналізі подій "арабської весни" та вже апробованої на території України з 2014 року, головним засобом досягнення цілей для РФ є застосування політичних, економічних, інформаційних, гуманітарних та інших невійськових заходів, що реалізуються за допомогою задіяння протестного потенціалу населення. За такою стратегією найголовнішим завданням для досягнення РФ таких цілей є збурення громадян.

Ми, громадяни України, на своїй території фактично прийняли участь у протиборстві одних, які задіювали протестний потенціал в "арабській вісні", та інших, які вивчили досвід такого застосування та взяли вже на своє озброєння.

Вищевикладені факти свідчать про те, що такі заходи продовжують вживатися. При цьому, відсутність розслідування на національному рівні свідчить про те, що особи, які повинні виконувати свої повноваження щодо припинення створення протестних настроїв шляхом збурювання громадян прямо та активно приймають в цьому участь.

Про ризик

З огляду на відмову або бездіяльність національних органів у припиненні збурення громадян в України, відповідно до ч.1 ст.17 Конституції України щодо того, що безпека держави України є справою всього народу, громадянам необхідно звернутися безпосередньо до тих держав, кошти платників податків були у незаконний спосіб використанні із вимогою провести розслідування юридичного факту незаконного нецільового використання коштів платників податків цих країн.

Що вже й зроблено, адже небезпека досягнення своїх цілей, зокрема РФ, відповідно її стратегії згідно наявного протестного потенціалу громадян України, про який свідчить надвисокий антирейтинг чинного Президента України.

Окрім відчуття нового життя, запропонованого громадянам України, ця службова особа не тільки не гарантує захист прав, свобод та інтересів громадян України, а й прямо їх порушує. Доказ цього міститься ось в цьому рішенні Великої Палати Верховного Суду, яким констатовано порушення Президентом України разом з його Адміністрацією права громадянина України на звернення та порушення свободи вираження його поглядів шляхом незаконного втручання у передачу інформації цьому суб'єкту владних повноважень задля вирішення питання складу Верховного Суду, в який намагались потрапити кандидати, які достеменно порушували принцип правової визначеності як основоположного аспекту верховенства права. Й таки потрапили за рахунок цього порушення, адже замість розгляду у законний спосіб звернення, порушник конституційного права і конституційної свободи увів у цей склад кандидатів-порушників, що не забезпечує захист кожного на справедливий суд, всупереч існуючого судоустрою в Україні.

Дані факти свідчать про те, що деякі посадові та службові особи в Україні керують країною за рахунок та за допомогою порушень прав і свобод громадян, всупереч інтересам держави, нагнітаючи протестний потенціал в Україні, та створюючи умови для вчинення злочинів проти основ безпеки держави.

При цьому, без проведення у законний спосіб розслідування та судових висновків, всі інструменти для збурення залишаються на своїх місцях та чекають своїх керманичей.

Завданням для України та її громадян є вжиття заходів для припинення "підігрівання" та для "охолодження" протестного потенціалу в Україні.

Це призведе не тільки до зменшення протестного потенціалу, але й до збільшення військового, що призведе до відсутності досягнення РФ своєї стратегічної цілі щодо України, і ми зможемо потрапити до затишної європейської сім'ї, а не перебувати на полігоні постійних масових заворушень.

Необхідно виокремлювати такі ризики та вживати заходи для їх знищення. Як свідчать обставини, це є саме нашим, громадян України, завданням через захист своїх прав, свобод й інтересів.

Ризик використання, зокрема РФ, антирейтингу порушника є надвисоким, і є

З огляду на викриття цих заходів, нинішня українська весна не повинна бути продовженням "арабської", а буде етапом самоочищення від елементів та складових, які збурюють нас, громадян України, для досягнення цілей, які достеменно є відмінними від цілей України.