блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
24.07.2018 13:40

Оскарження рішення про притягнення до адміністративної відповідальності

Стаття описує механізми та юридичні гарантії захисту прав особи під час притягнення до адміністративної відповідальності.

Значна кількість справ, які сьогодні перебувають на розгляді у судах та інших органах державної влади України, стосуються притягнення до адміністративної відповідальності. Це справи, які відносяться до сфери дотримання цправил дорожнього руху, податкових правовідносин, митниці, екологічної сфери, охорони праці, будівництва, транспорту, підприємницької діяльності тощо.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також а також інші нормативно-правові акти, які передбачають притягнення до адміністративної відповідальності, виокремлюють значну кількість органів, які задіяні у даному процесі.

Відповідно до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Вартим уваги є положення статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначається, що:

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Особам, які притягуються до адміністративної відповідальності, не слід забувати про Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначається, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати:

-  чи було вчинено адміністративне правопорушення;

-  чи винна ця особа в його вчиненні;

-   чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

-   чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність;

-   а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Слід також зазначити, що відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:

  • - знайомитися з матеріалами справи;

- давати пояснення;

- подавати докази;

- заявляти клопотання;

- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

- виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

- оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У контексті судової практики Європейського суду з прав людини щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, важливою є справа «Вєренцов проти України», де Суд зазначає, що, незважаючи на відсутність чіткого зазначення точного проміжку часу між складанням протоколів про адміністративні правопорушення та розглядом справи заявника, очевидним є те, що він не перевищував кілька годин. Навіть якщо допустити, що справа заявника не була складною, Суд сумнівається в тому, що обставини, за яких проводився розгляд справи заявника, були такими, що надавали йому можливість належним чином ознайомитися з обвинуваченням та доказами проти нього, адекватно оцінити їх і розробити ефективну юридичну стратегію свого захисту. Подальше апеляційне оскарження не могло виправити ситуацію з огляду на те, що на той час, коли апеляційний суд розглянув справу, заявник уже відбув строк свого адміністративного арешту. Більш того, апеляційний суд не відповів на скаргу заявника з цього питання. Отже, Суд доходить висновку, що заявникові не було надано адекватні час та засоби для підготовки свого захисту.

Таким чином, вироблення стратегії аргументованого захисту в справі про притягнення до адміністративної відповідальності - неодмінний елемент дотримання прав людини та захисту своїх законних інтересів.

Кожна конкретна справа, під час якої особа притягається до адміністративної відповідальності, потребує індивідуального підходу та ретельного аналізу з дотриманням приписів законодавства та цінностей прав людини.




Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.