Скандал серед суддів і адвокатів: коли спливає строк повноважень голови ВККСУ?

Створення Антикорупційного суду, як і судова реформа в Україні в цілому, можуть опинитись під загрозою, оскільки юридична спільнота бурхливо сперечається щодо строку повноважень членів ВККСУ.

         «Штормить» юристів через представника від адвокатів - розгоряється спір навколо питання строку його повноважень, який, на думку окремих правників, ось-ось спливає.

          Якщо врахувати, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України відіграє надзвичайно важливу роль у процесі формування суддівського корпусу, в тому числі й суддів Верховного Суду, нових Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності, то нинішній професійний скандал може мати серйозні суспільні наслідки.

         Голова Національної асоціації адвокатів та Ради адвокатів України України Лідія Ізовітова уже анонсувала, що на початку 2019 року відбудеться з’їзд адвокатів України, де мають обрати представників до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії прокурорів та вище згаданої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 “На ці місця потрібно обирати людей, тому з’їзд неминуче буде і конференції адвокатів регіонів неминуче будуть”, - цитує Лідію Ізовітову видання “Резонанс”.

         Тобто по суті керівник Ради адвокатів України публічно визнала: термін повноважень голови ВККСУ Сергія Козьякова, який сьогодні займає квоту адвокатів в цій комісії, на її думку, добігає кінця в жовтні цього року, як це передбачено Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд».

         Оскільки Козьяков був призначений на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України наказом міністра юстиції України від 24 жовтня 2014  № 1781/5, за такою логікою, його повноваження спливають на цьому тижні - 24 жовтня 2018 року.

         Але, на нашу думку, мають рацію і ті правники, котрі вважають, що голова ВККСУ має залишатися на посаді ще два роки. Адже розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»  від 2 червня 2016 року передбачає, що члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено).

          Яка ж юридична позиція має право вважатися правильною чи «більш правильною»? Спробуємо розібратися. Адже такі помилки траплялися й раніше при формуванні законодавства все ще молодої держави Україна.

          Якось суддя Конституційного Суду України Володимир Кампо в окремій думці стосовно рішення від 29.05.2013 року № 2-рп/2013, відзначив, що в результаті помилки законодавців у Перехідних положеннях чинної на той час Конституції України не було визначено дату проведення чергових місцевих виборів, як це було зроблено стосовно чергових парламентських і президентських виборів.

            На той факт, що в Перехідних положеннях не було встановлено дату чергових місцевих виборів, на жаль, не звернули уваги юридичні служби ні Верховної Ради України, ні центральних органів виконавчої влади, ні навіть сам Конституційний Суд, коли дав 18 листопада 2010 року висновок про відповідність положенням Конституції України законопроекту про внесення змін.

             Тобто, всі - і парламент, і органи виконавчої влади, і суди, у тому числі й сам КСУ, які роками (!) працювали із законопроектом, просто не помітили такої прогалини у проекті закону – і виникла правова проблема.

             Здається, у питанні щодо строків повноважень членів ВККСУ, сталася схожа прикра помилка парламенту, а саме - допущено конкуренцію двох чинних норм різних законів, і тепер можемо мати політично-правовий конфлікт у вигляді «підвішеної»  ВККСУ.

            Вважаємо, що за умови такого ставлення народних депутатів до забезпечення чіткого та однозначного нормативного регулювання відповідних відносин, мають бути враховані й використані висновки, відображені у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2008 року у справі № 08/10.

            Зокрема, ВСУ тоді констатував, що «Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу».

            За таких умов, беручи до уваги позицію Конституційного суду у рішенні від 03 жовтня 1997 року щодо набуття чинності Конституцією, Верховний Суд вирішив, що застосуванню підлягають норми, прийняті пізніше.

            Відтак і в скандалі навколо Вищої кваліфікаційної комісії суддів України варто по аналогії застосувати це рішення - приорітет повинні мати відповідні положення Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2016 року, а не Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 2015 року, і ВККСУ може продовжувати роботу в нинішньому складі ще два роки.