Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
27.07.2016 10:12

Децентралізація із «підстраховкою»: навіщо Банковій нова вертикаль?

Пам’ятаю, як у взимку 2013-2014 років під час подій на Євромайдані серед тодішніх опозиційних політиків тільки й було чутно про необхідність зруйнувати авторитарний режим колишнього президента Віктора Януковича.

Говорили і про деолігархізацію, і про сваволю «Сім’ї», під якою розуміли зрощення бізнесу, влади та особистої лояльності до тодішньої першої особи країни. Саме після подій Революції Гідності постала низка нових викликів щодо пошуку оптимальних моделей управління державою. Зрештою, саме тоді більшість сьогоднішніх політиків взяли на озброєння тезу про необхідність процесів децентралізації як головного запобіжника проти свавілля одного владного клану чи будь-яких авторитарних тенденцій.

Справді, останні 25 років в Україні тривають дискусії з приводу визначення головного центру прийняття рішення: ми то будуємо парламентсько-президентську республіку, то президентсько-парламентську. На жаль, події останніх двох років не внесли ясності у ці процеси. Нова політична еліта (якщо дозволите її так назвати), на свій смак розбудовує нібито демократичні інститути, однак знову керується не ціннісними установками, а суто корисливими мотивами.

Те саме маємо і з так званим процесом децентралізації. То Президент, то очільник уряду тим чи іншим шляхом намагаються з’ясувати, хто має більший вплив на виконавчу владу на місцях. Загалом, конституційні зміни в частині децентралізації мають призвести до укрупнення громад та передачі їм усієї повноти влади. Тобто, громади мають самі визначати, на що витрачати зібрані податки, як розвивати власний регіон, які кроки для цього необхідно робити. Звичайно, що без функцій контролю не обійтися: замість ліквідованих ОДА та РДА будуть створені виконкоми районних та обласних рад, тоді як дотримання законності діяльності цих органів забезпечуватиме новостворений інститут префектів.

Однак вже зараз зрозуміло, що так просто втрачати контроль над такою потужною вертикаллю, яку дають ОДА та РДА, влада не збирається. І це вже стало зрозуміло з огляду на останні прийняті парламентом законопроекти.

Зокрема, мова йде про голосування у першому читанні славнозвісного проекту закону №4370-1, який вносить суттєві корективи у призначення голів місцевих державних адміністрацій. Більше того, документ руйнує основні засади реформи державної служби, яку так довго плекали увесь 2015 рік. Саме завдяки новому закону «Про держслужбу» було впроваджено новий механізм призначення на державні посади: добором кандидатів мала б займатися незалежна Комісія із вищого корпусу держаної служби. Та ж Комісія вносила б пропозиції щодо кандидатів на посади голів місцевих державних адміністрацій до Кабінету міністрів за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному в законі «Про державну службу».

Втім, законопроект №4370-1, авторства нардепів від «БПП» та «Народного фронту», пропонує докорінно змінити схему призначень голів ОДА та РДА шляхом створення Комісії з питань державної служби голів місцевих державних адміністрацій при Адміністрації Президента. Тобто, йдеться про створення «кишенькової комісії» при АП, яка б самовільно проводила б конкурс та визначала кандидатів на голів РДА та ОДА й передавала б документи на розгляд до Кабміну лише для того, щоб звідти отримати необхідне подання на призначення відповідного чиновника на підпис Президенту.

Про що йде мова? Все просто: маємо черговий приклад спроби перерозподілу повноважень, створення нової вертикалі «під Президента» та нівелювання засадничих норм реформи держслужби.

Подібний крок – це і своєрідна «підстраховка» на випадок затримки із ухваленням змін до Конституції в частині децентралізації. Адже може статися так, що у разі поглиблення політичної кризи, Президент може розпустити Верховну Раду. Тоді й терміни ухвалення змін до Основного закону в частині децентралізації будуть перенесені на невизначений час. Наразі планувалося, що вже осінню парламент розгляне зміни до Конституції, після чого замість голів ОДА та РДА до проведення місцевих виборів у жовтні 2017-го мали б почати роботу префекти. Однак є високий ризик того, що голови ОДА та РДА нікуди не зникнуть, а автоматично стануть префектами до передачі повноважень адміністрацій органам самоврядування.

Для чого все це? Насправді, цілей може бути декілька. Наймовірніше - нинішній Президент та його команда не хочуть втратити політичний вплив. В тому числі – і на місцях. Крім того, в період парламентської кризи та оголошення дочасних виборів, такий інструмент, як призначення підконтрольних АП голів РДА та ОДА – це неабиякий адмінресурс для досягнення будь-яких електоральних цілей. При цьому припустити, що Кабмін буде хоч якось чинити опір даним процесам, не доводиться. Адже нинішній очільник уряду Володимир Гройсман – давній соратник Петра Порошенка.

Зрештою, маємо визнати, що децентралізація – це посилення влади на місцях зусиллями самих громад. Поки громадяни цього не усвідомлять, доти триватимуть політичні бої за повноваження контролювати процеси та керувати ними з умовного центру. Як тільки громада стане повноцінним політичним суб’єктом, який прийматиме рішення і братиме за нього відповідальність, тоді й відбудеться справжня реформа децентралізації. А поки що нам залишається констатувати лише сумні реалії трансформації влади олігархічно-політичних груп з «центральних» потоків на «місцеві». 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net