Процедуру заміни свідоцтва реєстрації емісійних цінних паперів спрощен

Регулятор фондового ринку 30 серпня 2011 року прийняв рішення №1180 про затвердження Порядку заміни свідоцтва про реєстрацію випуску емісійних цінних паперів у зв’язку зі зміною найменування емітента та/або зміною форми існування акцій. На мою думку, Порядок певним чином вдосконалює взаємовідносини між акціонерними товариствами і НКЦПФР. Рішення набуло чинності 28 листопада 2011 року.

Порядок заміни свідоцтва про реєстрацію випуску емісійних цінних паперів суттєво спрощує процедуру заміни та допомагає впорядкувати процес розгляду і прийняття відповідних рішень Національною комісією щодо видачі нових свідоцтв емітентам, які приводять свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.

Затвердження Порядку стало особливо важливим для емітентів після прийняття Верховною Радою України Закону «Про акціонерні товариства», адже відтепер необхідність заміни свідоцтва постала майже перед кожним акціонерним товариством. Прийняття рішення про затвердження такого Порядку є важливим кроком для полегшення документообігу акціонерних товариств. Зокрема, Порядок дозволяє товариствам приймати рішення про зміну найменування емітента та зміну форми існування акцій одночасно, на одних і тих же зборах акціонерів.

Така можливість дозволить товариствам заощадити час та фінансові ресурси. Цей документ суттєво спрощує емітентам процедуру заміни свідоцтв, а також впорядкує та вдосконалить взаємовідносини між акціонерними товариствами та Комісією.

Метою прийняття документу також є й узагальнення порядку розгляду НКЦПФР рішень щодо видачі або відмови у видачі нових свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.

Порядок складається з двох розділів – 1. «Загальні положення» та 2. «Документи, які подаються для заміни свідоцтва». У першому розділі зазначено коло товариств, на яких поширюється дія даного Порядку, а також перераховано випадки його застосування. У другому розділі встановлено вичерпний перелік документів, що подаються акціонерними товариствами для заміни свідоцтв про реєстрацію випуску цінних паперів, та вимоги щодо їх оформлення.

Таким чином, Порядок досить детально описує дії як з боку акціонерних товариств, так і Комісії.

В той же час, на мою думку, Порядок потребує певного доопрацювання. Перш за все Порядок має бути приведений у відповідність до загальнодержавної політики щодо зменшення документообігу в господарських товариствах, в тому числі до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Окрім того, одним з ключових питань Порядку, яке слід доопрацювати, є необхідність більш детального та категоричного визначення переліку підстав, за яких НКЦПФР має право прийняти рішення про відмову у видачі свідоцтва про реєстрацію випуску емісійних цінних паперів. Значно ускладнити процес заміни свідоцтва може існуюча неоднозначність щодо підстав для відмови. Така підстава, як «невідповідність поданих документів вимогам законодавства», зазначена в Порядку, дає змогу регулятору практично вільно відмовляти емітентам у видачі нового свідоцтва.

Вважаю, що за умови подальшого доопрацювання Порядок заміни свідоцтва про реєстрацію цінних паперів стане вагомим кроком з боку Комісії назустріч емітентам у питаннях вирішення нагальних проблем, що постають перед ними у зв’язку зі зміною найменування акціонерного товариства та/або зміною форми існування акцій.