Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
19.10.2020 10:30

Новому регулятору на ринках телекомунікацій бути?

Фахівець з питань антимонопольної діяльності комунікаційної платформи "Ліга антитрасту"

За Угодою про Асоціацію з ЄС Україна має до 01.09.2021 інтегрувати українську телекомунікаційну сферу з Єдиним цифровим ринком Євросоюзу.

Одним з домашніх завдань, що нам необхідно перед цим виконати – реформувати існуючого регулятора (НКРЗІ) та посилити його незалежність.  Для цього група народних депутатів партії «Слуга народу» зареєстрували в парламенті законопроект № 4066, яким пропонується створити абсолютно новий орган – Регулятора у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку, а НКРЗІ ліквідувати.

Законопроект має на меті наділити нового регулятора спеціальним статусом, змінити процедуру призначення його членів та їх умови оплати праці, підвищити прозорість його роботи, розширити перелік завдань тощо.

Але, серед низки позитивних нормативних ініціатив, є ті, що є шкідливими або сформовані в такому вигляді, що їх реалізація порушуватиме Конституцію України або цілісність законодавчих моделей, що регулюють інші сфери життєдіяльності країни.

Зазначимо основні, що, в тому числі відображені у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом.  

    1. Законопроект пропонує визначити Регулятора, як державний орган зі спеціальним статусом.

Але, будь-якого регулятора ми не можемо законодавчо наділити спеціальним статусом доки його створення прямо (або опосередковано) не буде передбачено в Конституції України.

Адже для того, щоб державний орган мав спеціальний статус, він не повинен формально відноситись до жодної з «гілок» єдиної державної влади, що повинно бути закріплено виключно в Основному законі країни. Відтак, Регулятор комунікаційних послуг, де-юре, не може вважатися органом зі спец статусом. Та парламентарям належить визначитись: або відмовитись від спеціального статусу Регулятора, або вносити зміни до Конституції. Варіант «свідомо на неї забити» ми не розглядаємо, як абсолютно недопустимий.

    2. Законопроект зобов’язує уряд утворити Регулятора.

Однак, створення центральних органів виконавчої влади, в тому числі зі спеціальним статусом, за Конституцією України належить до повноважень уряду. Та прийняття законів, у яких міститься обов’язок Кабінету Міністрів створити той чи інший орган – є втручанням парламенту в конституційні повноваження уряду, що викривлює принцип поділу державної влади.

    3. Законопроект пропонує, щоб регуляторні норми, в тому числі погодження в Державній регуляторній службі та інше, не поширювались на нормативно-правові акти, видавцем яких є Регулятор.

При цьому надання актам Регулятора «регуляторного» імунітету не сприятиме розвитку ринків телекомунікацій, створює ризик зайвого втручання держави у бізнес та прийняття недоцільних та економічно неефективних регуляторних рішень.

    4. Законопроект передбачає створення спеціального фонду, коштами в якому буде розпоряджатись Регулятор.

Але будь-яких змін до Бюджетного кодексу та закону про Державний бюджет законопроектом не пропонується вносити. При тому, що розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цими актами.

    5. Законопроект надає повноваження з формування складу конкурсної комісії з обрання членів Регулятора парламентському комітету.

І знов ж таки за Конституцією України парламент немає таких повноважень.

    6. Серед діяльності, якою займатиметься Регулятор, зазначається в тому числі організація вивчення громадської думки та проведення наукових соціологічних досліджень та експрес-аналізів. Така пропозиція видається сумнівною, бо це не співвідносяться із визначеними в законопроекті завданнями та повноваженнями державного Регулятора.

    7. Передбачається, що член Регулятора не буде службовою особою.

Така пропозиція може виключити керівництво Регулятора з переліку осіб, на яких поширюється  Закон «Про запобігання корупції», в тому числі в частині проведення повної перевірки декларації.

Це не повний перелік зауважень, з якими парламентарям належить попрацювати задля того, аби все ж таки виконати домашнє завдання та стати ще на один суттєвий крок ближче до Європейського союзу.

Довідково:

Особливими умовами розгляду даного законопроекту слід відмітити також необхідність прийняття разом із ним іншого зареєстрованого у Верховній Раді проекту Закону «Про електронні комунікації»(№ 3014 від 05.02.2020), який було підготовлено на заміну Закону «Про  телекомунікації» та також на виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 30.09.20 проект закону № 3014 було прийнято у другому читанні. Наразі документ передано на підпис Президенту України.

Після прийняття законопроекту № 4066 в цілому, протягом шестимісячного терміну мають бути здійснені практичні заходи із передачі повноважень від діючого НКРЗІ до створеного на базі керівних принципів європейського законодавства та кращих європейських практик нового Регулятора – як такому, що має відповідати європейським підходам до статусу органів державного регулювання в електронних комунікаціях.

Інтеграція української телекомунікаційної сфери з Єдиним цифровим ринком Євросоюзу має створити кращі передумови для входу України в Єдиний європейський цифровий ринок, та забезпечити рівні та конкурентні умови функціонування учасників на такому ринку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]