Європейський досвід вдосконалення адміністрування оподаткування ПДВ

Податок на додану вартість … Ця болюча тема в українських реаліях вже багато-багато років є чи не найскладнішою темою у стосунках бізнесу та держави. Визнаючи безумовне право держави вимагати від бізнесу сплати податку на додану вартість, бізнес має право вимагати від держави відповідного відшкодування у випадках, передбачених законом. Це аксіома. Це цілком природній формат взаємовигідного існування та кооперації бізнесу та держави.Сильний бізнес робить державу багатшою та сильнішою у всіх можливих контекстах. А сильна держава так само потрібна бізнесу як для захисту, так і для розвитку, експансії на нові ринки тощо. Але в Україні сама держава дуже часто, якщо не сказати системно, не виконує належним чином свої зобов’язання, які сама ж і встановила для себе у відповідних податкових законах, чим дуже шкодить сама собі.

Такий сумний стан речей триває роками. Минають роки, відбуваються історичні події, революції, зміни політичних режимів, змінюються Президенти, уряди, керівники фіскальних органів, приймаються нові закони, кодекси, а проблема відшкодування податку на додану вартість нікуди не зникає. Саме з відшкодуванням податку на додану вартість виникають постійні проблеми, які призводять до негативних наслідків як для кожного окремого бізнесу та і для до економіки держави в цілому, оскільки саме своєчасне відшкодування сплаченого податку на додану вартість є важливим елементом фінансового здоров’я бізнесу. Будь-який збій у процесі відшкодування податку на додану вартість призводить до втрати динаміки розвитку бізнесу, дефіциту обігових коштів, зменшення інвестиційної діяльності, падіння обсягів виробництва, відповідного зменшення обсягів продажів товарної продукції,зниження ефективності господарської діяльності тощо. В кінці цього ланцюгу негативних явищ слід поставити зменшення податкових надходжень до бюджету від бізнесу, що в свою чергу призводить до тих самих проблем із відшкодуванням податку на додану вартість та виконанням державою різних соціальних зобов’язань.

Протягом багатьох років час від часу починають лунати думки про доцільність існування податку на додану вартість, його економічну ефективність тощо. Деякі політики та експерти пропонують скасувати податок на додану вартість та запровадити податок з обігу. Чи це може бути реальним та ефективним шляхом для України? Який шлях обрати?

Аналізуючи можливі відповіді на це запитання слід, передусім, пам’ятати, що Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, що, в свою чергу, накладає на Україну певні правові, політичні та інституційні зобов’язання стосовно уніфікації правових, регуляторних та економічних режимів. В ЄС податок на додану вартість є. Це факт. Відповідно, на мою думку єдино правильним практичним шляхом є не скасування податку на додану вартість як такого, а вдосконалення механізмів його адміністрування. Зрештою більшість представників українського бізнесу визначають головною проблемою не сам факт існування податку на додану вартість як такого, чи його ставку, а саме складність та надзвичайну неефективність його адміністрування.

Слід відзначити, що проблеми адміністрування податку на додану вартість це не є виключно українські проблеми. Європейські країни також проходили довгий шлях розвитку та вдосконалення власного національного податкового законодавства та загальноєвропейського законодавства, а також його практичного застосування. На цьому шляху були схожі з українськими проблеми адміністрування, контролю за зловживаннями при відшкодуванні, людський фактор при адмініструванні у всіх його проявах, починаючи від недостатньої професійної кваліфікації посадових осіб, які уповноважені приймати рішення стосовно адміністрування та відшкодування та закінчуючи різноманітними корупційними факторами тощо.

Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» була і є флагманом економічної євроінтеграції України. Саме Корпорація «ІСД» 12 років тому першою серед всіх представників українського великого бізнесу почала масштабний експорт українського капіталу у Європу не просто на банківські рахунки, а в реальний сектор економіки європейських країн. Саме Корпорація «ІСД» почала першою створювати ефективні економічні інтеграційні ланцюги доданої вартості Україна-ЄС, купуючи великі промислові підприємства в Європі, інвестуючи в їх розвиток, та створюючи базисні умови для економічної інтеграції, збільшення українського експорту з підприємств Групи ІСД в Україні на підприємства Групи ІСД в Європі з метою подальшої переробки у продукт, необхідний кінцевому споживачу на європейських ринках. Як представнику української компанії, яка повноцінно є міжнародною, мені достатньо просто порівнювати практичні аспекти податкових відносин бізнесу та держави в Україні та ЄС (зокрема, в Польщі та Угорщині, де знаходяться металургійні підприємства Групи ІСД) та спостерігати їх системну еволюцію протягом останніх 8 – 10 років.

Оподаткування податком на додану вартість в ЄС регулюється Директивою 2006/112/EU (надалі – Директива ЄС про ПДВ). Загальний принцип оподаткування податком на додану вартість в Директиві ЄС такий самий як і в Україні – податок безпосередньо має платити постачальник товару за рахунок коштів, які він отримує від покупця в ціні товару. Водночас, в ЄС було та є достатньо чітке розуміння, що цей загальний принцип не є ідеальним. Він містить в собі різноманітні ризики зловживань «за ланцюгом поставок». В Європі навіть існує такий сленговий вираз – «carouselfraud» (карусельне шахрайство).

Розуміння того, що загальний принцип оподаткування «через постачальника» є достатньо ризикованим для держави призвело до запровадження альтернативних механізмів оподаткування.

Директивою ЄС про ПДВ було запроваджено так званий reverse charge mechanism (RCM) (механізм зворотнього нарахування), який фактично є спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість деяких операцій стосовно товарів, які є первинним елементом формування ланцюга кінцевого продукту, або є достатньо складними з точки зору адміністрування нарахування та сплати податку. Серед сфер, в яких впроваджено цей механізм, слід визначити металургію (поставки різноманітних сировинних товарів для використання у металургійному виробництві, руди, феросплавів, металургійних напівфабрикатів; будівництво; виробництво електроніки та обладнання; телекомунікації)

Цей механізм полягає в тому, що постачальник певного продукту (перелік визначається законом), який зареєстрований платником ПДВ, виставляє рахунок покупцю без ПДВ, але звітує про таку операцію до фіскального органу. Покупець такого товару, в свою чергу, в спеціальній декларації відображає ПДВ до сплати замість Постачальника, а також надає відповідну інформацію про наявний податковий кредит. Таким чином, основною перевагою такого механізму є те, що реального руху грошей (ПДВ)на етапі здійснення операції поставки не відбувається, оскільки Покупець сплачує рахунок Постачальника без ПДВ, що позитивно впливає на фінансове становище платника. Реальний рух грошей в частині ПДВ відбувається виключно за наслідками консолідації інформації про податкові зобов’язання та право на податковий кредит за відповідний період. Ця модель дозволяє уникнути багатьох ризиків – зменшення обігових коштів, ризики «людського фактору» при адмініструванні та відшкодуванні

Ця достатньо коротка стаття не може вважатися детальним аналізом будь-яких аспектів оподаткування. Водночас, метою цієї статті на цьому етапі є лише фокусування уваги української бізнесової та політичної спільноти на нових ідеях та інструментах, які вже знайшли своє практичне застосування в ЄС. Насправді, немає жодного практичного сенсу у тому, що намагатися видумати щось нове у сферах, де європейські партнери вже пройшли достатньо довгий шлях та напрацювали власним досвідом ті механізми, які поступово доводять свою економічну ефективність. Нам треба лише зрозуміти суть напрацювань європейських партнерів та правильно перейняти позитивний досвід.

Звичайно, що будь-які революційні зміни є достатньо болючими під час впровадження. Буде супротив будь-яким змінам з боку тих, хто «годується» роками в недосконалій залежній від людського фактору «сіренькій» системі адміністрування та відшкодування ПДВ, а також їх численних політичних лобістів. Але, як відомо, дорогу може подолати лише той, хто буде впевнено робити крок за кроком.