Діалога не буде. Діалога – нєт!

Міненерговуглепром продовжує залякувати керівників підприємств комунальної теплоенергетики заходами «адміністративного характеру аж до притягнення винуватців до суворої відповідальності згідно з нормами закону». Тепловиків – а точніше керівників підприємств-найбільш злісних боржників – знову сваритимуть і викличуть  «на килим» до прем’єра.

Від останньої заяви Міненерговуглепрому не минуло й тижня, як 4 лютого  -  черговий  «месседж» від енергетичного відомства. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України ініціює притягнення до відповідальності керівників підприємств комунальної теплоенергетики (ТКЕ), які заборгували ДК «Газ України» за природний газ, спожитий з 1 жовтня 2010 року понад 5 млрд грн. Як йдеться у повідомленні, понад 1000 підприємств ТКЕ, які споживають природний газ для виробництва теплової енергії, заборгували понад 4 млрд грн при рівні оплати - 43%. Найбільшим боржником серед підприємств, що забезпечують теплом жителів міст-мільйонників, є, звісно ж, АЕК «Київенерго». До відома - столична теплоенергетика заборгувала за природний газ понад 1 млрд грн, а рівень оплати становить  - 41%.

З жалем констатую, що сьогодні відсутній бодай якийсь діалог, або хоча б щось на   нього схоже,  енергетичного блоку і уряду з підприємствами ТКЕ.

«Діалог» все більше нагадує «розмову» сліпого із глухим. Ну ви розумієте, про який рівень взаєморозуміння йдеться, - коли ніхто нікого не розуміє і зрозуміти апріорі не може.  Але у нашому  випадку – до всього  й не хоче.
Енергетичний блок за принципом «моя твоя нє понімаєт і понімать не намєрєн» продовжує чинити свавілля з підприємствами ТКЕ і вперто ігнорує усі заяви  теплоенергетиків.

3-го лютого понад годину на прес-конференції в Інтермедіаконсалтингу президенти Асоціації міст, Всеукраїнської галузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» та Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів говорили, аргументували, аналізували, виправдовувалися і розпиналися - ледве «не на пальцях» роз’яснювали РЕАЛЬНІ причини заборгованості ТКЕ перед ДК «Газ України» і яким чином цю надскладну ситуацію можна вирішити.

Говорили про нерентабельні тарифи, які покривають видатки підприємств лише на 62%.

Говорили про зростання ціни на газ для підприємств ТКЕ в серпні 2010 на 50% та про те, що у структурі тарифу газова складова -  від 50 до 80%, а відшкодування різниці у тарифах – а це 6,4 млрд грн - держава не передбачила.

Говорили про заборгованість населення за надані послуги централізованого теплопостачання та гарячого водозабезпечення, яка, за даними  Держкомстату, станом на 1 січня  2011, склала 5487384 тис.грн.

Говорили про те, що посеред опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» всупереч встановленому Кабміном порядку «в самоволку» збільшив нормативи відрахування коштів, що надходять на спецрозподілрахунки. Тепер з рахунків підприємств – увага – на рахунки ДК «Газ України» автоматично перераховуються АБСОЛЮТНО УСІ кошти підприємств ТКЕ. Всі 100%. Без згоди керівника підприємства. От як хочеш – так і плати податки, заробітну плату, електроенергію…

Пояснювали та роз’яснювали, що підприємства ТКЕ продовжують нарощувати заборгованості із заробітної плати та перед ДК «Газ України» не через безглузде управління чи махінації, а через надскладні умови господарювання, в яких опинилися. І не із власної волі.

Але реакції  – нуль. Як горохом об стіну. Хоча ні. Реакція не забарилася – не пройшло й години, як світ побачила чергова «шантажулька» від Мінпалива.

Мені шкода. Шкода, що наші керманичі  мають таку коротку пам'ять.

Адже усе це – погрози, залякування, шантаж, відключення – Україна й українці вже проходили. Пам’ятаєте історію 5-8 літньої давності, коли ДК «Газ-тепло» НАК «Нафтогаз України», маючи низький рівень розрахунку за спожитий природний газ, у «добровільно-примусовий» спосіб намагалися підвищити рівень розрахунків…Тоді саме «Газ-тепло» вирішувало, який відсоток спрямувати на розрахунок за газ, а який – на електроенергію чи виплату заробітної плати.

Хто пам’ятає, що з того вийшло? А нічого доброго. Розрахунки за газ не покращилися, з’явилася піврічна заборгованість із заробітної плати, бракувало коштів на аварійні ремонти, почалися відключення підприємств ТКЕ від газу…

На згадуваній мною прес-конференції Асоціація міст України, ВАПІ ЖКГ та «Укртеплокомуненерго» підписали і відправили спільне відкрите звернення до глави держави.

Я щиро сподіваюся на розумні та виважені кроки глави держави, які не дозволять знищити підприємства комунальної енергетики і комунальну власність територіальних громад – нашу з вами власність. Я щиро хочу вірити у дії, які стабілізують галузь, а не затягнуть зашморг.

Нижче подаю текст звернення.

Відкрите звернення до Президента України Віктора Януковича
щодо критичного стану справ у теплоенергетиці країни, що може призвести до повного краху галузі

Шановний пане Президенте!

Ми, члени Асоціації міст України, Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання «Укртеплокомуненерго», Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів житлово-комунального господарства та звертаємось до Вас у зв’язку з надзвичайним та критичним станом справ у сфері централізованого теплопостачання, що склався на даний час.

Ринок централізованого теплопостачання є складною соціально-економічною системою, яка надзвичайно чутлива до будь-якої людини, що користується цими послугами. Сфера цих послуг не обмежується лише діяльністю підприємств теплоенергетики, що виробляють та транспортують теплову енергію, а й включає в себе організацію обслуговування, капітальний ремонт та реновацію систем тепло- та водозабезпечення житлових будинків, гарантування українським громадянам гідних умов проживання, захист їх прав на отримання послуг з централізованого теплопостачання у необхідному обсязі та належної якості за прийнятною та обґрунтованою ціною.

Протягом усіх років незалежності України комунальна теплоенергетика була заручником політичної ситуації, майданчиком для популізму та завойовування симпатій електорату у виборчий період. Як наслідок, маємо недосконалу тарифну політику, морально та фізично зношене теплогенеруюче та теплотранспортуюче обладнання, постійне недофінансування підприємств по різниці в тарифах, відсутність інвестиційної складової при значній енергоємності галузі, низьку заробітну плату працівників (середня заробітна плата складає 90% від середньої заробітної плати по країні), зниження престижності важливих для життєзабезпечення суспільства професій, недостатньо високу  якість послуг.

Суттєвої шкоди централізованим системам теплопостачання завдало також хаотичне, економічно необґрунтоване впровадження індивідуальних систем опалення. Рушійною силою для процесів децентралізації стала роздрібна ціна газу для індивідуальних споживачів, яка є значно нижчою ніж для підприємств комунальної теплоенергетики. Показово, що майже в усіх країнах світу (крім України) гуртова ціна газу менша, ніж для роздрібних покупців.

До поглиблення кризових явищ у комунальній теплоенергетиці призвели і зволікання або відсутність будь-яких дій на підтримку галузі з боку державного регулятора, яким на сьогоднішній день є Національна комісія регулювання електроенергетики України. Насамперед це стосується встановлення економічно обґрунтованих тарифів, які на даний час покривають витрати підприємств лише на 62%. Але обіцяного Міністерством з питань житлово-комунального господарства України відшкодування різниці в тарифах у розмірі 6,4 млрд.грн. підприємства так і не дочекалися.

У гонитві за «вибиваннями» боргів та публічною «поркою» керівників підприємств, НАК «Нафтогаз України» не гребує шантажем щодо відключення підприємств теплоенергетики від газопостачання, не дивлячись на те, що відповідно до статті 6 Закону України «Про теплопостачання» забороняється в опалювальний період відключення об'єктів теплопостачання від систем енерго-, газо-, водопостачання як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Незважаючи на дію постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ», відповідно до якої кошти, що надходять від споживачів теплової енергії на рахунки із спеціальним режимом використання відразу перераховуються за спожитий природний газ в установлених розмірах, ДК «Газ України» посеред опалювального сезону в односторонньому порядку змінила підхід до співпраці в частині забезпечення розрахунків за енергоносії за схемою, передбаченою постановою та узгодженою Мінжитлокомунгоспом, Мінпаливенерго, НАК «Нафтогаз України», Асоціацією міст України та суб’єктами господарювання, збільшивши нормативи відрахування за природний газ коштів, що надходять на спецрахунки  до 100%. Такий норматив не залишає підприємствам можливості здійснювати розрахунки за електричну енергію, виконувати свої податкові зобов’язання,  розраховуватись з Пенсійним фондом, і що  важливо - виплачувати заробітну плату, загострюючи тим самим соціальне становище працівників підприємств. Ситуація ускладнюється і неконструктивною позицією НАК «Нафтогаз України» щодо укладання типових договорів на постачання природного газу з підприємствами комунальної теплоенергетики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, нав’язуючи при цьому свої умови, користуючись монопольним становищем на ринку природного газу. Крім того, Міністерства палива та енергетики України згідно наказу якого від 15.07.2010р. №288 затверджена «Методика визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення». Затверджена Методика суперечить діючим на теплопостачальних підприємствах нормативним документам з питань визначення обсягів відпущеної теплової енергії та ціноутворення. При застосуванні цієї «Методики» теплопостачальні підприємства понесуть збитки на суму близько 1,5 млр. грн, які не мають джерел покриття.

Залишається не зрозумілим, кому вигідно замовчувати справжні причини нинішньої кризи. Адже лише розуміючи суть процесів, які відбуваються у галузі, можна виправити ситуацію та говорити про можливість оптимістичного сценарію.

Окремо варто звернути увагу на кількість перевірок державними органами з контролю на підприємствах теплоенергетики. Непоодинокими є підприємства, де кількість таких перевірок досягає 30 – 40 на рік.

Такий стан галузі дає підстави стверджувати, що сьогодні в Україні відбувається цілеспрямоване та методичне знищення підприємств комунальної теплоенергетики та системи централізованого теплопостачання в цілому.

З огляду на все вищенаведене, просимо Вас, пане Президенте, втрутитись у ситуацію і не допустити знищення галузі, яка виконує життєзабезпечуючі функції в нашому суспільстві.

Сподіваємось, що виважений підхід до проблем теплоенергетики та відкритий і відвертий діалог із представниками галузі унеможливить подальше поглиблення кризових явищ та сприятиме впровадженню структурних змін, які дозволять збалансувати інтереси держави, споживачів та суб’єктів господарювання.