UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.09.2022 15:12

Про безперспективність Харкова

Короткий текст про те, що майбутнє варто осмислювати вже сьогодні

Через те, що харківська місцева влада десь з 1993-1994 р. системно будувала у Харкові «рускій мір» замість того, щоб осмислювати минуле, сучасне та майбутнє міста у складі України, а з середини 2000-х смисл існування міста звела до: «ринок, дороги, парки, 95 квартал та церкви сєкти рпц», історичні 1992, 2004, 2013 та 2014 минули для Харкова як в тумані.
До того ж, Харкову з 1992 р. не везло на очільників міста - всі вони (за винятком, можливо, Кушнарьова, але й він не знав і не розумів як України, так і українського Харкова) були надто дрібними особистостями для такого великого міста із великим потенціалом - тому всі вони хотіли звести його до свого дрібного особистісного масштабу.
Через це, місто інтелектуально залишалась глибокою провінцією без амбіцій і бачення майбутнього.
Частково тому місто й не було готове до 24.02.22 (у всіх аспектах, а ментально перш за все)..
Схоже, перспективи у міста плачевні - адже як показують дії місцевої харківської влади, вона нічого так і не зрозуміла, а місто просто немає здорових інтелектуальних сил, щоб побудувати собі масштабну візію майбутнього, здатну відповісти на виклик того, що Мордор на відстані 40 км ..
доповнення (21.09.22, 19.55)
відповідний допис (у Фейсбуці) викликав полеміку.
це добре.
на жаль, люди підміняють здоровий ґлузд емоціями - але для українців це нормально.
так от, ще раз про те, чому Харків безперспективний.
є ще один аргумент.
коли настають історичні точки біфуркації, розумні людські спільноти (а Харків, погодьмося, людська спільнота) переосмислюють реальність і змінюють: переконання, поведінкові стратегії, цінності тощо.
Харків останні десятиліття пережив багато історичних точок біфуркції:
1992
2004
2008
2013-2014
переживає зараз - у 2022 році.
Та до багатьох харків'ян так і не дійшло - за 40 км на північ знаходиться екзистенційний ворог, який становить смертельну небезпеку як для України, так і для харків'ян, для кожного із нас, тому потрібно змінювати світогляд, цінності, мову, топоніміку тощо.
Навіть після того, як росіяни із Салтівки і багатьох інших районів міста зробили майже "Дрезден", харків'яни і далі тримаються за Пушкіна, замість того, щоб почати пізнавати українську історію міста Харкова, його козацьке минуле, і те ж українське відродження 20-30-хх рр. 20 ст..
Якщо навіть завдяки цьому до харків'ян не дійшло, то вже й, думаю, не дійде..
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]