Чому Порошенко – не Зеленський

Час від часу на моїй сторінці на ФБ читаю, що мовляв: «Порошенко Зеленського створив», чи «Порошенко такий самий як і Зеленський», чи щось інше на кшталт цього.

Чесно скажу, такі думки вкурвлюють своєю абсурдністю, бо більшої дурні, як на мене, годі й придумати – ці тези явно наслідок вмілих олігархічних чи російських інформаційних спецоперацій, які міцно засіли у головах значної частини наших простакуватих людей (не залежно від їхнього освітнього чи майнового стану), які вважали розумною думкою обрати під час війни некомпетентного блазня.

1. Порошенко не «створював Зеленського».

Зеленського створили олігархи, яким Порошенко своїми системними змінами рубав корені їхніх бізнесів побудованих на українських бюджетних потоках – дали йому гроші, запрошували на корпоративи, найняли консультантів, поставили поруч охоронців і «смотрящіх», щоб він не робив кроків убік від генеральної лінії партії.

Вони скористалися впізнаваністю його образу завдяки казці під назвою «Слуга наріду», яку вони створили і у яку український нарід радо повірив, як він вірить у те, що керувати державою можна без досвіду, фінансової чи політичної незалежності.

Врешті-решт Зеленського створили ви, ті, хто його обирав.

А тезу про те, що Зеленського створив Порошенко, вшили у свідомість українського наріду саме завдяки тілівізору, і саме тому вона досі жива, хоча й абсурдна по суті.

2. Порошенко такий самий як і Зеленський

Більш абсурдної думки, годі й уявити, але факт залишається фактом – багато хто це повторює, не рефлектуючи над цією тезою.

В той час, як Порошенко, з кінця 90-х, можливо, єдиний справді самостійний український політик, який має для цього всі передумови:

- Управлінський талант;

- Розум;

- Досвід;

- Значні кошти;

- Команду;

- Міжнародну підтримку

- Ефективність, доведену на практиці (Томос, міжнародна коаліція, організація спротиву Росії, реформи Армії, порятунок економіки під час війни, антикорупційні системні рішення, розраховані на перспективутощо).

Зеленський ж, на моє переконання, цілком несамостійний політик.

За винятком, можливо, одного питання у якому він справді розбирається – створення власного позитивного іміджу та уникання будь-яких інформаційних приводів, що стосуються: війни, загиблих та поранених, економічних проблем, зростання цін, корупції у своєму оточенні, української культури та українських постатей тощо – як не дивно значній частині українського наріду це заходить дуже добре – рейтинг Зеленського про це свідчить.

Зеленський не має жодної передумови для успіху:

- Розуму (послухайте його пряму мову, а не відосіки – він не здатен сформулювати до кінця просту думку);

- Управлінського досвіду;

- Не лише управлінського таланту (а навіть елементарних навичок);

- Команди (те, що навколо нього, це хаотичне угруповання здатне лише на тактичні дії без будь-якої стратегії, бо «подивитися у очі Путіну», це стратегія здачі України);

- Вольових якостей – будь-яке загострення паралізує його волі до будь-яких дій крім капітуляції;

І ще: ви справді вірите, що ті, хто вчора запрошував його на корпоративи у якості блазня сьогодні ставитимуться до нього з повагою???

Я переконаний, що ні Гриценко, ні Смєшко, ні Тягнибок, значною мірою Тимошенко, ні Ляшко і т.д. не є самостійними політиками.

Вони контролюються внутрішніми фінансовими чи зовнішніми фінансовими чи політичними силами і як мінімум є технічними політичними проєктами, чи «політичними торпедами» для руйнування України і всього здорового, що тут є.

Так-так, для того, щоб на рівних спілкуватися з олігархами, потрібно мати стільки ж грошей як вони. А ви як буд мали, у нас рівність??

То я вам відкрию таємницю, якщо для вас це не очевидно: у сфері політики, фінансів, на владному олімпі, політики міряються грошима, впливом, зв’язками, а далеко не розумом. Й інакше не буде, що би ви собі про це не думали – природа людини не змінюється впродовж тисячоліть, змінюються лише технольогії.

Те, що ми з вами бачимо у публічному просторі, це не те, що насправді відбувається за лаштунками; там розмови між політиками точаться на інших обертах: з матюками, криками, погрозами, залякуванням, шантажем тощо.

І не вірте, що на Заході це інакше. Там так само.

3. Порошенко не олігарх

Ярлики дуже зручний спосіб припечатати людину і потім собі сидіти без обов’язку думати над тим, що вже позначив.

Я вірю, що Порошенко до 2014 року всією душею хотів ним бути, і все (у всіх значеннях цього слова) робив для цього. Війна все змінила. Як, впевнений, змінила і його ставлення до Росії.

Порошенко не олігарх, а великий бізнесмен, бо:

- У нього виробництво, зав’язане переважно не на паразитуванні на бюджетних потоках, як побудовано бізнеси українських олігархів, які без цього перетворилися б просто на заможних бізнесменів;

- З огляду на характер його інвестицій – на благодійність, на підтримку Армії, на підтримку політичних жертв режиму Зеленського тощо;

- Крім чисто бізнесових цілей, він ставить перед собою масштабні політичні цілі, корисні для всіх громадян України, і зацікавлений у розбудові незалежних державних інституцій (роки його президентства це довели).

Ті, хто пропонують щось забрати у Порошенка – давайте спочатку у вас заберуть вашу ділянку, квартиру чи будинок.

Не хочеться?

Отож.

Вчіться поважати право приватної власності іншого, яким він володіє законно і відкрито, навіть того, хто вам не подобається – це той фундамент, без якого України не збудуємо.

4. І ще одне, перш ніж вимагати ідеальної кришталевої чесності від політиків, підійдіть до дзеркала, або спробуйте домовитися із сусідами, родичами чи людьми якими ви ворогуєте роками..

Поки не пізно, голосуйте не за кришталево чесних (бо таких не існує), бідних, дурних, красивих, а за розумних і ефективних, які можуть, а головне здатні, щось зробити для інтересів України!

Якщо на політичному горизонті з’явиться більш ефективний для України політик, я вам напишу про це перший, щойно дізнаюсь.

А якщо вам хтось радить зруйнувати «систему», то знайте, що вам насправді радять зруйнувати саму Україну!