Про день пам'яті захисників

Сьогодні згадуємо хлопців, які загинули у черговій війні, яку Росія розпочала проти України.

Це біль, це страшно, це щемно..

та це не перша і не остання війна, яку розпочала Росія проти України - поки буде існувати Росія, доти вона буде хотіти вбивати українців та знищити Україну.

це, звісно біда і біль..

та ще більшим болем є те, що мільйони українців досі не усвідомили злочинну цивілізаційну суть Росії і продовжують її любити, нею захоплюватись, у чомусь звинувачувати зараз Україну..

вони або є корисними ідіотами Росії, або її цивільними колаборантами

у нашому українському тилу..

ненависть Росії до України екзистенційна.

тобто поки існуватиме Україна (а вона існуватиме, схоже, тепер завжди, поки існуватиме людство), доти Росія прагнутме вбивати українців, щоб знищити Україну..

бо українці, а також наша земля - і є Україною..

це знали давно багато українських інтелектуалів..

це знав Донцов, який сьогодні народився..

це знав Шевельов, який певний час захоплювався ідеями Донцова, але потім дотримувався цілком інших поглядів..

кожен український інтелектуал, який є українським, знає: Росія - ворог!..

тому, хлопці, ми молимося за вас..

тіла всіх нас умруть, рано чи пізно..

такою є природа Буття..

ви вмерли українцями..

а я молюся за вас і за те, щоб у свій час і ми вмерли українями - саме у такий спосіб нас чує Бог..

а ваші могили накриє своїми крилами лелека, бузьок, перед тим як відлетіти у вирій, де він буде тужно банувати за Україною..

бо це - Рай на Землі.