Про Цивільний Кодекс КНР 2020 року

На жаль, в Україні повз увагу юридичної громадськості пройшов важливий факт з історії права у КНР – ухвалення Всекитайськими зборами народних представників зовсім нещодавно, 28 травня 2020 р., першого у історії Китайської Народної Республіки Цивільного кодексу після 66 (!!) років роботи по кодифікації цивільного законодавства КНР, що набув чинності з 01 січня 2021 року.

До "культурної революції" робилося дві спроби прийняти Цивільний кодекс, однак проєкти відповідних нормативно-правових актів так і не було затверджено.

Після початку "політики реформ та відкритості" (грудень 1978 р.)  від прийняття Цивільного кодексу як окремого нормативно-правового акта також відмовились (хоча певна робота по створенню такого нормативно-правового акта велася), а відповідні потреби цивільно-правового обігу забезпечувались через видання окремих спеціальних нормативно-правових актів у які досить часто вносилися зміни для реагування на зміни потреб правового регулювання та розвиток суспільних відносин.

У жовтні 2014 р. КПК поставила завдання кодифікації цивільного законодавства, після чого питання прийняття Цивільного кодексу було внесено до п'ятирічного плану правотворчості.

І ось нарешті 28 травня 2020 року його було ухвалено.

Цей кодифікований нормативно-правовий акт має певні особливості.

Перша за все у його назві вперше у історії права КНР вжито термін «кодекс» – у назвах інших кодифікованих нормативно-правових актів, що ухвалювалися до цього (Кримінального, Кримінально-процесуального, Арбітражного тощо), що хоча і є кодексами за своїм змістом, вживається термін «закон».

Крім того, хоча у Кодексі і визнається приватна власність, як одна із форм власності, що можуть існувати при «соціалізмі з китайською специфікою», та вимагає такого ж захисту, як і інші форми власності, що існують в КНР, пріоритет надається державній та суспільній власності.

Цивільний Кодекс КНР складається із 7 великих частин (розділів):

1) Загальні положення (10 глав 204 статті);

2) Речові права (20 глав 258 статей);

3) Договори (29 глав 526 статей);

4) Особисті немайнові права (6 глав 51 стаття);

5) Шлюб та сім’я (5 глав 79 статей);

6) Спадкування (4 глави 45 статей);

7) Відповідальність за порушення прав (10 глав 95 статей).

Досить оперативно, вже у 2020 році Цивільний кодекс КНР було перекладено російською мовою.

Тому, нагальним завданням для української юридичної науки, вважаю, є вивчення окремих положень цього важливого кодифікованого акта, що у майбутньому уможливить видання українською мовою цього важливого нормативно-правового акту, та удоступнить його текст і українським правникам. 


1) Трощинский П. В. Кодификация гражданского законодательства Китая // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. 2021. Т. 17. № 2. С. 56—68;

2) Гражданский кодекс Китайской Народной Республики / Отв. ред. П.В. Трощинский. – М., 2020.;

3) Анисимцев Н.В. История и современные проблемы модернизации гражданско-правовой системы КНР // Политика и общество, 2016. №4.

4) Ербахаев Е.А. Новые Основные положения гражданского права Китайской Народной Республики // Вестник Санкт-Петербургского университета. Право. 2019. Т.10. Вып.2.

 © Р. Москаль, незалежний дослідник китайської цивілізації, м. Харків, липень 2021