Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.02.2020 19:43

Китайський "Канон Змін": значення, структура тексту та техніки роботи

Адвокат, партнер АО "Шевердін і партнери"

Ефективні техніки впорядкування соціального простору України.

"Канон Змін” – один із найбільш важливих та оригінальних Канонів у складі системи канонічних текстів: “П’ятиканоння” та “Тринадцятиканоння”, що справив фундаментальний вплив на культуру, традиційну науку Китаю («знаки» і «числа») – це основа методології китайської традиційної науки (і саме китайці зробили великі винаходи без яких ми не можемо уявити людську цивілізацію: сейсмограф, папір, компас, шовк, порох, винаходи у металургії тощо), але й у інших сферах принципи мислення, закладені у «І цзіні» успішно використовувались – наприклад, у військовій справі, традиційній медицині, бойових мистецтвах тощо, а також суміжних із ним країн, а також на спосіб мислення та прийняття управлінських рішень представниками китайської інтелектуальної та адміністративної еліти.

Крім того, з огляду на своєю структуру та зміст – цей текст варто визнати як одне із найбільш загадкових духовних творінь людства, створених, на переконання китайської традиції, досконаломудрими.

Унікальність “І цзіну” для китайської цивілізації полягає у тому, що соціальні функції цього тексту надзвичайно широкі – він є філософією, способом пізнання світу, методологією традиційної китайської науки і медицини, та основою всіх китайських прогностичних практик одночасно.

Широко відомо, що “І цзін” впродовж століть використовувався у Китаї для ворожіння, адже Китай, як відомо, з давніх давен був країною високорозвиненої ворожбитської культури – ворожба у Китаї посідала значно більш високий соціальний та інтелектуальних статус, ніж у європейських країнах, тому “Книга Змін” одночасно є і найбільш авторитетним у світі оракулом.

Однак більш суттєво «Канон Змін» вплинув на спосіб мислення китайського народу, тому що він впродовж тисячоліть входив до програми державних іспитів на здобуття державних посад – ке-цзюй, детально розробленої ще у VI ст., а початки якої сягають II ст. до Р.Х.

Підготовка передбачала ретельне вивчення текстів канонів та коментарів до них із такою інтенсивністю, що претендент врешті-решт знав Канон майже на память чи і на память.

Тому у спосіб мислення китайських управлінців міцно увійшли мисленнєві навички, які забезпечуються вивченням «І цзіну»: змінність, ситуативність, динамічність, вчасність, завчасне прогнозування наслідків дій тощо – про це ми ще детальніше поговоримо пізніше.

Ще одним доказом важливості цього тексту для китайської цивілізації є те, що він зберігся до сьогодні як жива коментаторська традиція, більше того, його інтелектуальні чари поширилися усім світом і вплинули на: науку, літературу, музику, образотворче мистецтво тощо у різних країнах Європи та Америки.

Назва “І цзін” перекладається як “Канон Змін”, а ще цей Канон називають “Чжоу і” – “Всеохопні циклічні зміни [епохи] Чжоу”.

За однією із найбільш поширених традиційних концепцій, “І цзін” був створений трьома досконаломудрими: леґендарним правителем Фу Сі (роки правління – 2852 – 2737 до Р.Х.), який правив у часи "високої давнини" та створив вісім знаків-гуа; Вень-ваном (XII ст. до Р.Х.), котрий правив за часів "середньої давнини" й поєднав вісім гуа між собою і створив 64 знаки-гуа та канонічний текст ― “сі ці” ―"скріплені вислови"― співвіднесені пояснення ― до 64-х гуа й до шести рівнів-яо; а також Конфуцій (551 – 479 рр. до Р.Х.), який творив у епоху "близької давнини" та розробив  Ші і”,  «Десять крил».

Відповіднож до сучасних наукових уявлень, канонічна частина “І цзіну” – 64 знаки-гуа, було створено наприкінці II – на поч. I ст. до Р.Х.; коментарі до гексаграм у цілому та до кожного із рівнів знаків –у VIII – VII ст. до Р.Х., аканонічна коментаторська частина – переважно у V – III ст. до Р.Х..

Ще до епохи Хань, коли відбувся розквіт досліджень “І цзіну” (наступний розквіт таких досліджень цього Канону відбувся у епоху Сун (960 – 1279)), текст Канону існував у кількох варіантах, що були характерні для різних коментаторських шкіл.

Тоді ж, у межах “школи текстів нового письма” Мен Сі (I ст. до Р.Х.), Цзяо Янь-шоу (I ст. до Р.Х.) та Цзін Фаном (77 – 37 рр. до Р.Х.) було засновано мантико-космологічний напрямок у іцзиністиці – коли методологічний потенціал знаків-гуа було за певними правилами взаємодії поєднано із теоріями П’яти Стихій, циклічними та зодіакальними знаками, магічними числовими фігурами Хе-ту і Ло-шу.

За допомогою розроблених у цю епоху теорій вдалося розкрити значний прогностичний та пізнавальний потенціал тексту “І цзіну” у різних сферах.

Цей підхід з часом сформувався у важливий напрямок “іцзиністики” у якому перевагу надавалося формі, “символам та числам” (“сян шу”). До нього належали такі видатні вчені як: Юй Фань (164 – 233), Лю Му (1011 – 1138), Шао Юн (1011 – 1077), Чжоу Дунь-ї (1017 – 1072), Чжу Сі (1130 – 1200) – у деяких своїх працях, Цзяо Сюнь (1763 – 1820) та багато інших.

За іншого підходу, вчені якого протистояли першому – був напрямок у якому перевагу надавали змісту, “смисли та принципи” (“і-лі”).

Засновником цього напрямку вважається Ван Бі (223 –249), а продовжували: Кун Ін-да (574 – 648), Чжан Цзай (1020 – 1077), Чен І (1033 – 1107),  Ян Цзянь (1141 – 1225), Ван Фу-джи (1619 – 1692).

Ці два напрямки дослідження “І цзіну” як живі традиції у межах яких створювались коментарі до тексту Канону дійшли до нашого часу і продовжують розвиватись; крім того, у міру збільшення популярності Канону у Китаї та за його межами, зокрема на межі XIX та XXст. з’явилися і продовжують з’являтися нові коментарі та інтерепретації.

Значна частина цих коментарів станом на початок XVIII ст. була зібрана групою вчених під керівництвом відомого конфуціанського вченого, державногота військового діяча епохи династії Цін (1644 – 1911) – Лі Гуан-ді (1642 – 1718) у представницькому компендіумі під назвою “Чжоу і чже чжун” (“Виважене тлумачення “Чжоу і”” або “Висвітлення внутрішньогозмісту “Чжоуських змін””) у якому було використано праці більш ніж двохсот іцзиністів практично всіх династій – від епохи Хань (206 р. до Р.Х. – 220) і аж до епохи Мін (1368 – 1644).

2.1.

Структура Канону як системи тектів досить складна та водночас – унікальна, адже “І цзін” має і графічну і текстову частину – здається у інших культурах немає жодного такого подібного тексту.

Зокрема через цю трудність, незвичність, до «І цзіну» досить важко підступитися напряму – до читачів він впродовж всієї історії його осмислення переважно приходив у формі роз’яснень та коментарів.

Адже тексти «І цзіну» це не тексти у звичному для нас значенні цього слова, що їх можна читати послідовно та стежити за розвитком сюжету – це 64-ри знаки гуа (гексаграми); це тексти-коментарі до цих гуа; це тексти-коментарі до кожного із шести рівнів кожної із гуа; це «Десять крил», що їх насправді сім і які фактично злилися із текстами Канону у одне ціле.

Основу “І цзіну” та його графічну частину складають 64 особливі символи, знаки “гуа”, що складаються із шести розташованих одна над одною рисочок двох типів – цілої (—), «дев’ятки», котра символізує Ян, активне начало, і перерваної (ــ ــ), «шістки», яку асоціюють з Інь, пасивним началом.

Гексаграми ж складаються з двох знаків, які традиційно в західній літературі називають триграмами. Це вісім графічних знаків, що як і шестирівневі знаки також мають назву гуа, однак утворюються трьома лініями.

Таблиця №1

№ п/п

Знак

Назва

Властивість

Образ

1

МЕТАЛ

 

ЦЯНЬ

ПОТУГА, ТВОРЧІСТЬ, ФУНДАМЕНТАЛЬНІСТЬ

НЕБО, БАТЬКО

2

ЗЕМЛЯ

 

КУНЬ

СПРАВДЖЕННЯ, ПЕРВИННІСТЬ, САМОВІДДАНІСТЬ

ЗЕМЛЯ, МАТИ  

3

ДЕРЕВО

 

ЧЖЕНЬ

ДІЯЛЬНІСТЬ, НАСНАГА

БЛИСКАВКА, СТАРШИЙ СИН

4

ВОДА

 

КАНЬ

НЕБЕЗПЕКА, ЗАГЛИБЛЕННЯ

ВОДА,

СЕРЕДНІЙ СИН

5

ЗЕМЛЯ

 

ГЕНЬ

БЕЗРУХ

ГОРА, МОЛОДШИЙ СИН

6

ДЕРЕВО

 

СЮНЬ

ЗАГЛИБЛЕННЯ, ПІЗНАВАННЯ. ОСЯГАННЯ

ВІТЕР,

СТАРША ДОЧКА

7

ВОГОНЬ

 

ЛІ

СВІТЛО

ВОГОНЬ, 

СЕРЕДНЯ ДОЧКА

8

МЕТАЛ

 

ДУЙ

ПОШИРЕННЯ, РАДІСТЬ,

 

ВОДОЙМА, МОЛОДША ДОЧКА

 

Коли ми характеризуємо ту чи ту гексаграму з погляду триграм, що її утворюють, то спочатку називаємо верхню триграму, а потім нижню.

Далі подається назва кожної гексаграми, “гуа мін”.  

Після цього йде короткий текст, що загалом характеризує ситуацію, яку відбиває ця гексаграма, “гуа ци”. Отож, усього маємо 64 “гуа ци”, за кількістю гексаграм.

У багатьох виданнях “І цзіну” після тексту “гуа ци” дається коментр “Туань чжуань  (“Тлумачення Туань”) у якому кожен знак роз’яснюється з позиції триграм, що складають гексаграму, та окремих рівнів.

Якщо ми вже згадали про цей канонічний коментар до “І цзіну”, то у цьому місці доречно кілька слів сказати про канонічні коментарі,“Ші і” («Десять крил») ― чжуань, чи як їх іще називають – “І да чжуань” («Велике тлумачення до змін»), тому що вони хоча й чітко відокремлені, але через наведений спосіб подання тексту Канону у більшості сучасних видань – лише відносно чітко, від самого основного тексту “І цзіну”.

Іцзинівські коментатори також стверджують, що «Десять крил» названі крилами тому, що ці тексти крізь віки переносять смисли закодовані у знаках та текстах «І цзіну» для наступних поколінь, немов-би на крилах. 

До складу “Десяти крил” входять: 

1) Згадиний “Туань чжуань” (“Тлумачення Туань” або "Усталені погляди на судження");

2) “Сян чжуань” (“Тлумачення образів”);

3) “Сі ці чжуань” “Сі ци чжуань” (“Пояснення скріплених висловів”, або «Тлумачення афоризмів»);

4) “Вень янь чжуань” («Мереживо висловлювань», або «Вчення про знаки і слова»);

5) “Шо гуа чжуань”(«Правила пояснення гуа»);

6) “Сюй гуа чжуань” («Тлумачення послідовністі гуа»); 

7) “Цза гуа чжуань” («Тлумаченні перемішаних гуа»).

Хоча назва «Десять крил» вказує на десять текстів, одначе вище ми їх перелічили лише сім і це не помилка, тому що три з них:  Туань чжуань”, “Сян чжуань” (поділяється на “Да Сянь чжуань” і “Сяо Сянь чжуань” – тлумачення “Великих” та “Малих” образів),  Сі ці чжуань” механічно розділяють на дві частини, тож у такий спосіб і дістаємо ― десять.

Ші і” десь від часу правління династії Хань набули статусу канонічнихкоментарів до “І цзіну” і витіснили інші давні тлумачення, з яких до наших днів дійшли лише дрібні фраґменти.З того ж часу ці коментарі зазвичай відтворюють разом із текстом самого Канону. Вонимають важливе значення, бо дають нам ключові відомості про те, що собою являє “І цзін”, та роз’яснюють його чільні поняття й ідеї.

Отже, продовжимо.

Після коментаря “Туань чжуань” до “гуа ци”, до кожого знака дається “Да Сян чжуань”у якому знак тлумачиться за допомогою "великих" (космологічних) образів та розглядається з позиції тих триграм, що утворюють гексаграми, а також даються настанови правителеві та благородному мужеві (“цзюнь-цзи”).

Після цього дається коментар до кожного із рівнів кожного знака – “яо ці”. Отже, таких висловів є всього 384.

Далі у коментарі “Сяо Сян чжуань” дається тлумачення до кожного із рівнів кожного із знаків.

Після цього лише до двох перших знаків “І цзіну” – ЦЯНЬ і КУНЬ дається коментар “Вень янь чжуань”, що має філософський характер та роз’яснює ряд важливих для іцзиністики категорій,зокрема, так звані “Чотипи Великі” – Задум, Втілення, Користь, Вірність.

Далі лише до перших двох гуа – ЦЯНЬ. НЕБО і КУНЬ.ЗЕМЛЯ, наводиться “Застосування «дев’яток»” та“Застосування «шісток»”.

І вже після цього наводять інші коментарі з “Ши і” (“Десять крил”)– “Сі ци чжуань”,засадничо вагомий світоглядний текст для розуміння ідей, що їх маємо в основному тексті “І цзіну” та “Шо гуа чжуань” («Правила пояснення гуа»). Цей текст також вважають цінним з філософського погляду – він роз’яснює істотні особливості восьми гуа та їхню відповідність до явищ у деяких важливих для людини сферах (природні явища; тварини; частини тіла; напрямки світу; емоції; кольори тощо). Далі – “Сюй гуа чжуань”(«Тлумачення послідовністі гуа»), у якому у певний, логічний з позиції ханської іцзіністики, спосіб роз’яснюється та обґрунтовується послідовність розташування гексаграм у порядку Вень-вана та “Цза гуа чжуань”(«Тлумаченні перемішаних гуа») – найбільш пізній коментар з “Десяти Крил”, створення якого відносять навіть до II ст. у якому дається коротка характеристика всіх гексаграм, але не в лінійному порядку, а перехресно-змішаному, за дивним для нашого сприйняття принципом протиставлення гуа.

3. 

Китайська прогностична традиція – це складна наука (ми свідомо вживаємо це слово), що у імперський період китайської історії має високий соціальний статус, детально розроблені техніки – у західній культурі немає аналогічного соціального явища, тому тривалий час саме цей аспект «І цзіну» сприймався по-дилетантському.

Лише останнім часом, кілька десятиліть, західним дослідникам «І цзіну» нарешті стало зрозуміло, що китайські прогностичні техніки це серйозне вчення і воно вимагає серйозного ставлення.

Адже основною властивістю нашого мислення є прогнозування: від такої незначної події як перехід дороги, до вироблення стратегії дій при плануванні більш складних та важливих життєвих подій – все по суті є нашим прогнозом, який у майбутньому справджується чи ні у майбутньому.

І всі техніки прогнозу за допомогою «І цзіну» направлені на тренування цієї прогностичної функції мислення – а «І цзін» власне і є одним із ефективних тренажерів цієї функції.

Китайська прогностична традиція – це достойний об’єкт вивчення для того щоб поступово здобувати ясність у складному механізмі того, як у нашому житті формуються ситуації, та як вони трансформуються у інші ситуації, як ми реагуємо на стандартні соціальні та подієві подразники тощо.

До тексту “І цзіну” варто звертатися у випадку, коли життя вимагає від нас прийняття важливого рішення, а ми не можемо схилитися до того чи іншого варіанту стратегії подальших дій, у цьому випадку нам варто побудувати знак, щоб отримати пораду Канону як потрібно діяти.

Тобто – ми маємо зайнятися ворожінням за допомогою “І цзіну”.

Під час ворожіння варто виробити для себе певний ритуал: це дійство має відбуватися у тихому спокійному місці і важливо, щоб ми не були схвильованими, не знаходилися у стані емоційного збудження чи поспіху.

Важливо також предмети, які ви використовуєте для отримання знака, використовувати лише з цією метою та зберігати їх у темному закритому місці.

Після цього нам потрібно сформулювати запитання та отримати знак, який символізуватиме ситуацію, у якій ми знаходимося на даний момент у звязку із поставленим запитанням.

Запитання також потрібно ставити правильно і це не є такою простою справою, як може видатися на перший погляд, а для того, щоб навчитися цього потрібно певний час попрактикуватися.

Перш за все запитання повинне бути сформульоване у такий спосіб, щоб воно припускало відповідь “так” або “ні” та стосувалося однієї царини наших інтересів.

Крім того, запитання має стосуватися певного визначеного проміжку часу (день, тиждень, місяць, півріччя чи рік).

Запитання можуть звучати, наприклад, так: “Які будуть наслідки (позитивні/негативні) певної події для мене?”; “Чи трапиться певна подія у визначений проміжок часу?” тощо.

Хоча можна звернутися до “І цзіну” і з запитанням на кшталт: “Які характеристики ситуації на даний момент?” – це корисно, зокрема, для отримання досвіду взаємодії із Каноном.

Після того, як запитання сформульоване, необхідно отримати відповідь “І цзіну” у формі одного із 64-х знаків.

Перший спосіб – досить простий: потрібно взяти 64 картки – невеликі прямокутники цупкого паперу і намалювати на них 64 знаки “І цзіну”. Після цього потрібно помістити ці 64 картки у широкий закритий тубус, у якому вони і мають постійно зберігатися.

Після формулювання запитання, потрібно у спокійному стані свідомості добре перемішати картки у тубусі і навмання вибрати одну із них – це і буде відповідь “І цзіну” на наше запитання, яку потрібно розтлумачити, про що детальніше ми розповімо далі.

Є ще один відносно простий спосіб отримати знак – за допомогою техніки «трьох монет». Згідно цього методу можна отримати гексаграму за доволі короткий проміжок часу, тому його застосовують досить часто.

Тож беремо три монети однакового номіналу. Надалі ці монети треба зберігати в бамбуковій скриньці чи в спеціально призначеному для цього закритому пеналі та не використовувати їх для чогось іншого.

Для цієї техніки найкраще годяться старовинні китайські бронзові круглі монети з квадратними отворами посередині. Одначе цілком підійдуть і будь-які монети, наприклад українські, однакового номіналу. Єдина умова – ці монети перед першим ворожінням слід обмити.

Аверси, лицьовий бік монет (де зазначено номінал монети) – це Інь. Реверси, зворотний бік монет (де, якщо ви послуговуватиметесь українськими монетами, тризуб) – Ян.

Беремо до рук наші три монети, трясемо їх між з’єднаних долонь і кидаємо на поверхню. Кинувши раз, дістаємо одне яо, тобто один рівень знака. Якщо наші монети зберігаються в бамбуковому стаканчику, тоді стрясаємо монети не в долонях, а у ньому.

Якщо, кинувши монети, ми дістаємо три аверси, то позначаємо таке яо як «о» – старий або мінливий Інь, тобто Інь, який у нашому прогнозі трансформується в Ян.

Якщо внаслідок кидання дістаємо два аверси й один реверс – така комбінація називається «одиниця, дань», це молодий Ян, і записуємо його ось такою рисочкою: «\» (нахил рисочки вліво).

Два реверси й один аверс – ця комбінація називається «ламана, чже», це молодий Інь, і записуємо її знаком «\\» (дві нахилені ліворуч рисочки).

Якщо кинувши монети маємо три реверси – така комбінація називається «подвійна, чжун», і позначаємо таке яо значком «х», це старий чи мінливий Ян, який у нашому прогнозі трансформується в Інь.

Аби легше скористатися з наданої інформації, подамо таблицю, котру наводить Р. Ло і котра все розставить на свої місця:

Таблиця №2

Поєднання 3-х монет

Символи 

реверс

аверс

аверс

Ян

реверс

реверс

аверс

Інь

реверс

реверс

реверс

Ян перетворюється на Інь

аверс 

аверс

аверс

Інь перетворюється на Ян

 

Отриманий знак записується від низу до верху: 1-й рівень називається «початковим», далі – 2-й, 3-й, 4-й, 5-й та 6-й, «верхній рівні».

За методом “64-х карток” отримувані знаки будуть без змінних рівнів, а от у методі “трьох монет” може випасти і знак зі змінними рівнями, тому на цьому питанні також варто зупинитися окремо.

Якщо вам випав знак зі змінними рівнями, це є свідченням того, що ситуація має точки напруження, через які вона з однієї перетвориться на іншу. Тому у якості відповіді на своє запитання спочатку потрібно ознайомитися із текстом до первинного знака, а після цього – до знака, що утворюється у результаті зміни рівня/рівнів.

Після отримання знака, важливо детально обміркувати відповідь “І цзіну” у контексті поставленого запитання та виробити стратегію дій для втілення прогнозу.

«І цзін» для західної людини є серйозним інтелектуальним викликом та для опанування потребує часу та вольових зусиль, що на моє переконання винагороджуються зміною способу прийняття рішень різних масштабів на більш ефективні!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net