26 квітня 2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 295 про затвердження Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю та Порядку здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю.
Цікаво, що у тексті Постанови №295 не міститься норми про скасування старого нормативно-правового акту – Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Міністерством соціальної політики № 390 від 02.07.2012 року.
Згідно загальноприйнятих правил дії нормативно-правових актів у часі, одним із способів припинення дії того чи іншого нормативного акту є прийняття більш нового акта у тій же ж сфері правового регулювання. Тому старий Порядок, вважаємо, втратив свою юридичну силу у зв’язку із прийняттям нового Порядку, однак такі недоліки юридичної техніки не сприятимуть формуванню єдиної правозастосувальної та судової практики.
Однак, на жаль, це не єдиний недолік юридичної техніки цього документа.
Так, відповідно до старого Порядку, інспектор мав право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку, в той час як відповідно до положень нових Порядків, для проведення інспектування інспектору досить мати при собі лише службове посвідчення.
Отже, існує правова невизначеність щодо питання: чи необхідне направлення для допуску інспектора до перевірки. Частково ця невизначеність знімається положеннями ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, що зобов’язує органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, забезпечити дотримання вимог ч.3 ст.6 Закону – «суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю)».
Однак через нечіткі формулювання закону, звісно ж проблему не усунуто – не зрозуміло, чи інспектор має мати у наявності і посвідчення і направлення чи: або посвідчення або направлення.
Ця юридична невизначеність може бути усунута лише судовою практикою, що її ще належить сформувати фахівцям у галузі права.
Відповідно до положень нового Порядку здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, державний контроль за дотриманням законодавства про працю може здійснюватися інспекторами праці у двох формах: інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Підставою для їх здійснення державного контролю є:
1) звернення працівника про порушення відносно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю за умов визначених у новому Порядку;
4) рішення суду.
При формуванні стратегії поведінки під час перевірок дотримання трудового законодавства, підприємцям варто брати до уваги, що відповідно до положень нового Порядку інспектори праці мають дуже широко коло прав.
Так, інспектори праці при наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) самостійно і в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити в будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) знайомитися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або виписки;
3) один або в присутності свідків допитувати керівника та/або працівників об'єкта відвідування питання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) при наявності ознак кримінального злочину та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Новий Порядок передбачає певні права і для суб’єктів інспекційного відвідування, які варто детально вивчити та змоделювати поведінку своїх уповноважених працівників по їх реалізації під час інспекційних відвідувань.
Так, при відвідуванні інспектора праці необхідно пересвідчитися у наявності у нього службового посвідчення; крім того – чи є на сайті Держпраці затверджені форми: службового посвідчення, акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань для інспектування; а також – чи не порушено терміни інспекційних відвідування – якщо не дотримано перерахованих вимог, то інспектора можна не допускати до проведення інспекційного відвідування.
Крім того, під час інспекційного відвідування суб’єкт відвідування також вправі:
- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або розпорядження;
- вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (при його наявності) перед наданням акту для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;
- перед підписанням акту бути поінформованим про свої права та обов'язки;
- вимагати від інспектора праці дотримання вимог законодавства;
- вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або конфіденційну інформацію об'єкта відвідування;
- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;
- отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушень при проведенні інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Як згадувалося на початку цієї статті, Постановою № 295 КМ України затвердив два Порядки: Порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства про працю.
Так от, державний нагляд за дотриманням законодавства про працю здійснюється шляхом: витребування, збору і аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан дотримання об'єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об'єкта нагляду з виїздом за її місцезнаходженням (далі – виїздна перевірка).
Підставою для проведення перевірки є графік органів Держпраці на відповідний період. Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повідомляє об'єкт нагляду не пізніше ніж за п'ять робочих днів до її початку.
Крім повноважень передбачених Порядком здійснення державного контролю, інспектори при здійсненні державного нагляду мають такі права:
1) аналізувати матеріали і організаційно-розпорядчі документи, які складають під час проведення і за результатами інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; показники статистичної та оперативної звітності; дані порівняння фактично досягнутих результативних показників здійснення повноважень до показників виконання певних Держпраці планів; дані інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян та збір інформації від юридичних осіб;
2) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду;
3) робити висновки про стан дотримання об'єктом нагляду законодавства про працю при здійсненні контрольних повноважень;
4) за результатами державного нагляду ініціювати проведення об'єктами нагляду інформаційно-роз'яснювальних кампаній по найбільш ефективним способам дотримання норм законодавства про працю, захисту і відновлення трудових прав працівників.
Як відомо чинним законодавством передбачено штрафи за різні порушення трудового законодавства – від 3200,00 грн. (порушення інших вимог трудового законодавства) до 320 000,00 грн. (!) (недопущення інспектора праці до перевірки з підстав, встановлених законодавства).
Тому вироблення ефективних заходів взаємодії із інспекторами праці вимагає від роботодавців, на наш погляд, комплексного підходу: від приведення документообігу з питань трудового законодавства до вимог чинного законодавства, до періодичного інструктажу та тренінгів менеджерів та персоналу щодо оптимальної стратегії поведінки під час візитів інспекторів праці.
А взагалі – ознайомлення із новими Порядками наводить на сумні роздуми щодо можливого тиску на бізнес через інспекторів праці з огляду на низьку юридичну техніку згаданих Порядків та наявність у тексті значної кількості оціночних понять, що їх інспектори звісно ж тлумачитимуть не на користь підприємців.
Але, на щастя, як мінімум ст.63 Конституції України законодавець поки що не скасував.
Москаль Р.Б., адвокат, партнер АО «Шевердін і партнери»
Шевердін М.М., к.ю.н., керуючий партнер АО «Шевердін і партнери»